Свята минають, каменюки — ні?

Замість памфлету

Затишно і святково оздоблене середмістя місяць радувало малинців і гостей Малина. У різдвяно-новорічну атмосферу Соборної площі поринали дорослі і діти. Звучала музика, кликали до себе на гостинці казкові хатинки, святкувальники селфилися біля вертепу і навіть біля двох каменюк, які є головним пам’ятником у Малині і символізують щось таке, що не вкладається у жодну архітектурну і дизайнерську концепцію.

І от всі прикраси демонтовані й зняті, ялинка стала дровами, а площа знову буде буденною територією перетину наших маршрутів — на базар, до різноманітних установ, у білий дім тощо. А два велетні, дві безглузді брили як стояли, так і стоятимуть. Годі було сподіватися, що їх приберуть разом із новорічним антуражем або в контексті нових віянь від міського голови Олександра Ситайла.

А віяння, дух яких підбадьорив наш суспільний дух, полягали у тому, що комунальники взялися допомогти містянам позбутися великогабаритного сміття. Певні мікрорайони, тобто їхні мешканці, вже благополучно позбулися старих меблів, будівельних відходів та іншого неповороткого непотребу.

У вересні 2020 року (як і в 2019-му) — першу річницю встановлення двох безликих каменів і мізерного фартушка з гербом, натягнутого між ними, в діалогах малинчан пам’ятник порівнюється ні з чим іншим, як із чоловічими геніталіями, де 2 камені — це два відповідні симетричні предмети, а вісь симетрії — відповідний чоловічий предмет, який від холоду стиснувся і заховався.

Ще раз переповідати тисячі коментарів розчарованих даним шедевром малинців немає сенсу. Чому? Бо і автори інсталяції, й прихильники такого креативу не реагували і не збираються реагувати на якісь там коментарі в соцмережах. Якби реагували, то каменів би на площі вже не було. Хай би стали наріжними каменями справді корисних справ.

Це ще не все! Винуватці такої прикраси центральної площі міста формально відреагувати на лист одного містянина, приголомшеного появою одоробла із двох брил. Відповідь чиновника читайте самі і не вірте своїм очам, бо повірити в таке дуже важко. Бо як може архітектурна споруда не мати архітектора, а отже плану і всіх інших галузевих протоколів та документів, відповідальних осіб, виконавців і т.д. (Див. фото листа).

Найцікавіше, що сам пан Ситайло, в статусі керівника КП «Екоресурс» опікувався встановленням каменюк і впорядкуванням території довкола них. Його можна зрозуміти (в той час): батьки міста сказали «Давай, виконуй!», то і виконував.

А тепер? Коли він сам вже батько міста, ба більше — цілої ОТГ!

Що тепер? Невже цих два «казна-що» так і будуть муляти око?

Тим паче, дійшли чутки, що для вічного перебування цієї пам’ятки безглуздя шукають оптимального і компромісного естетичного рішення: щось там підмарафетити, домалювати, причесати, додати-відняти. Однак, які б хороводи не крутили з двома гранітними бовдурами, пам’ятником, архітектурною спорудою чи окрасою міста вони не стануть.

То як, пане голово? Танцюватимемо довкола каменюк завжди чи новорічні селфі будуть останніми, де ці шедеври ще бентежитимуть вразливе око естета, здоровий глузд і знехтувані архітектуру й смак, не кажучи вже про мистецтво?

В очікуванні змін на краще Ірина Кримська і тисячі містян.

Ірина Кримська
Ірина Кримськаhttps://www.facebook.com/groups/395803108449392
Головний редактор газети «Форпост». Адреса редакції: м. Малин, вул., Грушевського, 11. Телефон: 063 842-42-36

Пов'язані статті

- Реклама -spot_img

Останні новини