Автор Олександр Миколайчук
Залишки радянської епохи на новий лад
Зараз більш детально розберемося, що та як!
А ось емблема — це символічне зображення з багатьма можливими тлумаченнями. Щодо герба вільні тлумачення неможливі.
У радянський період емблеми використовувалися на державному рівні, як у міських, так і в інших сферах замість традиційних гербів. Головною їхньою ознакою була майже повні невідповідність усталеним геральдичним традиціям, ігнорування правил.
Подивімося опис чинного герба Малина. Іспанський щит — основний фон герба зеленого кольору, символізує собою як Полісся, де знаходиться місто, так і його древлянську історію. По центру фону вертикально зображені кольори українського державного прапора. У верхній частині розміщена назва міста — «Малин». У центрі герба міститься сувій паперу, що також носить подвійне смислове навантаження: древнє походження міста та основну галузь — розвинену у Малині папероробну промисловість, а також голуба — символа миру та древлянської історії. У нижній частині герба: 891 — рік заснування Малина.
І відразу ми натрапляємо на невідповідність. Дана форма щита не є іспанською!
Повне порушення правил тінкту́р, що є базовими для геральдики і полягають у ненакладанні металевих фігур на металеві (тут йдеться про метал як колір; можемо бачити, як голуб і цифри нанесені на сувій…).
А зображення кольорів державного прапора у вертикальному вигляді більш властиве для емблеми.
Також розміщення фігур на щиті має відповідати певним вимогам. Зображена у полі щита й повернута у профіль фігура, у нашому випадку це — птах, має дивитися геральдично праворуч (уліво від глядача, оскільки в геральдиці сторони визначаються з точки зору того, хто несе щит). В окремих випадках може бути виняток, але не в цьому.
Йдемо далі: і знову чергові порушення. До гербового малюнка у щиті не дозволяється вносити дату заснування та назву гербоносія. Такі деталі укомпоновуються поза щитом на стрічках.
У гербах міських територіальних громад рекомендується щит уписувати у декоративний картуш та увінчувати срібною міською мурованою короною з трьома зубцями. Найбільш поширеною формою геральдичного щита в міській геральдиці є іспанський щит (Ispa).
Я мав сміливість виконати свій авторський варіант герба Малина, який вказував би на давню історію Малина.
Герб у моєму варіанті має іспанський щит із традиційним золотим обрамленням декоративним картушем і увінчаний срібною міською короною з трьома баштами.
У верхньому лазурному полі виходить золота дерев’яна фортеця з трьома баштами в зеленому полі, золотий шолом зі срібним мечем. На врізці, в нижній частині щита, срібно-лазурна хвиляста база символізує річку Іршу.
Внизу картуша на стрічці напис: МАЛИН — ФОРПОСТ ДРЕВЛЯНСЬКОЇ ЗЕМЛІ.
Герб за своїм змістом єдиний і гармонійний. Фігури герба алегорично показують, що Малин стоїть на березі Ірші. Фортеця зображена теж не випадково, оскільки місто було форпостом на сході древлянських земель.
Шолом та меч гармонійно доповнюють герб та несуть сенсові навантаження. Найбільш розповсюдженим різновидом шоломів на території Русі середини VIII-XI століть був сфероконічний шолом, де наносник виконаний суцільно з корпусом — саме такий бачимо у древлянського князя Мала, скульптурного зображення його у Коростені. У геральдичному символізмі шолом означає приховану думку. Меч також є невід’ємною частиною князя та традиційно символізує готовність піклуватися про народ, захищати місто та брати участь у битві.
