Цими вихідними пройшла низка пам’ятних заходів
У 20-х числах листопада минає 102 роки від розстрілів у Базарі. Біля пам’ятного меморіалу у Базарі відбулися традиційні заходи, які з року в рік збирають на цьому місці патріотів з усієї України.
Громадський діяч і митець Володимир Олексієнко, один з організаторів та учасників другого вшанування пам’яті Героїв Базару у 1990 році, розпочав своїм виступом захід. Він зазначив, що для нього – велика честь мати перше слово, оскільки багато років розпочинав дисидент Василь Овсієнко, життя якого обірвалося влітку цього року. Олексієнко запропонував присвятити хвилину пам’яті відомому громадському діячеві.
«Мене попросили виступити, як одного з тих, хто ще в 90-ому році сюди пробивався. Тоді ми намагалися встановити тут дерев’яний хрест, виготовлений на Малинському лісозаводі. Потім напередодні вшанування разом із, на жаль, вже покійним Дмитром Мазуром – ми привезли і заховали цей хрест при в’їзді до Базару, добре замаскували. Тому що знали, що нас сюди з ним не впустять. Що і відбулося – це відома історія, тоді нас зупинили, побили. Василя Освієнка побили так, що він лежав у Києві в лікарні…», — розповів під час виступу Олексієнко.
Встановити хрест вдалося лише через рік, у 1991-ому – спочатку на могилі, а вже згодом його перенесли на місце теперішнього меморіалу.
«Дорогі друзі, ми стоїмо з вами на священному місці. На місці, яке символізує боротьбу за волю українського народу. Це місце героїчного вчинку наших мужніх воїнів, які були погано озброєні, погано одягнені. Їхній вчинок – це ще й символ боротьби за відновлення історичної пам’яті. Це символ боротьби за вшанування наших Героїв», — зазначив Володимир Олексієнко.
Довідка. 17 листопада 1921 року поблизу колишнього села Малі Міньки не встояла перед силами більшовиків Волинська група Повстанської армії УНР, якою командував генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. Загинули понад 400 повстанців, іншу частину – взяли в полон. Кілька днів вояків допитували та випробовували голодом. Їм пропонували навіть перейти у склад Червоної Армії – ніхто не погодився. Згодом 359 чоловіків засудили на смертну кару. Нині історики запевняють, що Другий зимовий похід не мав шансів одразу і називають нерівні битви актами відчаю та героїзму.
У Базарі зараз є дві великі могили, в яких спочивають полеглі воїни. Перша спроба вшанувати пам’ять загиблих була у 1941 році. Тоді українці, помилково вважаючи, що німецька влада не буде заперечувати нашу історію, прийшли віддати шану полеглим 20 років тому землякам. За такий «проступок» після заходу близько 700 осіб заарештували та згодом розстріляли.
Друга спроба згадати полеглих була вже на схилі радянської влади, у 1990 році, в часи Перебудови. Тоді патріотичні сили організували поїздку в Базар, аби вшанувати розстріляних. Але компартійна влада з допомогою КДБістів та провокацій про «бандерівські» намірі рухівців не впустила людей в село. У Недашках навіть розіграли цілу виставу, що місцеві селяни нібито проти панахиди. Дисидент, політв’язень і публіцист Василь Овсієнко, який їхав також на річницю, згадував, як бунтували «селяни» у новеньких куфайках, білих сорочках та пижикових шапках». Насправді це були компартактивісти з ближніх районів.
Також на вихідних відбулося освячення хреста на честь переможного бою воїнів УПА з фашистськими загарбниками під Устинівкою. Пам’ятник у вигляді Козацького хреста розмістили на перехресті доріг Горинь-Луки-Устинівка-Чоповичі.
Як писало MALYN.MEDIA, рівно 80 років тому, у травні 1943 року відділ УПА відправився у тримісячний рейд по Житомирщині й західній Київщині. Під час рейду відбулося майже два десятки успішних боїв з німецькими поліційними частинами та більшовицькими групами. Один з таких стався 28 липня на Малинщині, під селом Устинівка (на той час це був Потиївський район).
З німецького боку було понад 100 вбитих, поранених та полонених, а сам бій під Устинівкою ввійшов в історію як один з найбільш вдалих боїв підрозділів українських повстанців. Очолював підрозділ УПА курінний Гордій Вротновський — псевдо «Гордієнко» чи «Варва».
Звітодавець УПА так зафіксував свої враження: «Це був справжній удатний бій. Могутнє “Слава”, дике “Гурра” та жахливий крик, сполучений з кулеметним вогнем, виграв бій… У цьому бою сотня виказала справжню бравуру боєву та вартість».
До пам’ятних заходів у Базарі та в Устинівці долучилися Євген Лупаков — почесний голова Спілки офіцерів України, народний депутат ІІ скликання, капітан І рангу, а також Олександр Сасько, голова СОУ, полковник — він відзначив грамотами причетних до встановлення пам’ятного знаку УПА.
Були також представники патріотичних організацій з Києва, група активістів із Брусилова, Віталій Мельничук — перший обраний міський голова Житомира, народний депутат І скликання. Віддати шану приїхали Оксана Коваленко – голова ГО «Об’єднання дружин і матерів Захисників України» з Малина, а також члени цієї організації. Долучилися громадські активісти Володимир Канюка, Ірина Оксаніч та інші.
Вже після заходів, у мережі з’явилися публікації про те, що влада Житомирщини взагалі забула про героїчний чин листопада 1921-го року.
