Після публікації мерії, громада так і не зрозуміла, які законодавчі підстави для цього перейменування і хто виступає ініціатором рішення
Минулого тижня Малинська міська рада здивувала мешканців неочікуваним анонсом перейменування парку імені Миклухо-Маклая.
17 жовтня на своїй сторінці у фейсбуці мерія опублікувала допис, в якому зі знаками оклику закликала громаду до обговорення майбутньої назви.
При цьому, зрозумілого пояснення для такого рішення громаді не надали. Лише послалися на відповідний лист Міністерства розвитку громад та території України та звернення управління екології та природних ресурсів Житомирської ОВА. І наголосили – що вирішити питання зобов’язані у найкоротші терміни…
Громада таку новину й у такій подачі – сприйняла цілком очевидно. Не почувши переконливих аргументів — та й узагалі будь-яких аргументів — люди дивувалися у коментарях, навіщо перейменовувати парк. Ще одна претензія була у тому, якою конкретно законодавчою базою, окрім назви закону, підкріплене це рішення. Проте мерія традиційно вперто відмовчувалася…
Журналістка MALYN.MEDIA поспілкувалася на цю тему із начальником управління культури Житомирської ОВА — Анатолієм Душком. Не так давно ми публікували коротке інтерв’ю з ним про те, що деколонізація завершена, а імперські символи у Малині досі існують. Тому зателефонували йому з надією отримати хоча б якесь офіційне роз’яснення щодо цього експромту з перейменуванням нашого парку:
— Так, мені відомо про це перейменування у Малині. Вкінці липня 2023-го року в Україні набув чинності Закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні й деколонізацію топонімії». Він діяв рік і був умовно поділений на три етапи.
До 27 січня реалізацією займалися органи місцевого самоврядування, такі як сільські, селищні та міські ради. Якщо на цьому етапі рішення не були ухвалені з якихось причин, повноваження переходили до голів відповідних рад, які мали вирішити це питання до 27 квітня. А вже з квітня місяця, як ви знаєте, наступила компетенція Житомирської військової адміністрації.
Ми, як ОВА, виконали свою роль, спираючись на пропозиції громад. Я переконаний, що перейменуванням мають займатися місцеві громади, адже тільки вони знають, що варто змінити чи демонтувати.
З 27 липня, після завершення дії закону, повноваження щодо перейменувань знову повернулися до громад. Вони єдині, хто може ухвалювати такі рішення, за умови погодження з громадськістю. Тобто на даний момент відповідальність за будь-які зміни в топонімах лежить на Малинській міській раді. З цим розібралися.
Тепер щодо конкретно цього перейменування парку. На Житомирську ОВА прийшла рекомендація від Інституту національної пам’яті щодо перейменування Жовтневого парку в Андрушівці та парку імені Миклухо-Маклая у Малині.
Тут варто пояснити, що в нас вже роками працює дуже компетентний і експертний центр чи то орган при Інституті національної пам’яті. І власне вони виступають такими собі ідейниками, консультантами у всьому процесі перейменування. Зокрема, вони можуть консультувати; вивчати приналежність якихось імен до культур; визначати, чи варто цю вулицю лишати, чи треба її конче перейменувати й так далі.
За таким же принципом історики дали таку от рекомендацію управлінню екології ОВА щодо перейменування цих двох парків. Чому їм? Бо йдеться про паркові зони, які є у підпорядкуванні екологів. А управління своєю чергою «спустило» цю рекомендацію на місця. Власне, в такий спосіб воно й потрапило у вашу мерію.
Єдине — Малинська міська рада мала б це дуже послідовно і деталізовано пояснити народові. Сказати, що от що от, є такий Інститут національної пам’яті, що це такий робочий орган, він має такі то повноваження і таку то функцію. Ці всі моменти треба з людьми обговорити. Мешканці не повинні усе знати. Для цього є певні уповноважені особи, які відповідають за інформування громадськості. Тим паче коли мова йде про такі ключові речі, то громада точно повинна брати участь. Бо владою в Україні є народ і жодна місцева влада не має права приймати такі рішення одноосібно. Я був свого часу головою ОТГ, тому цілком відповідально це кажу.
Підсумовуючи скажу, що, на мою думку, таких суперечливих імен як Миклухо-Маклай треба все-таки позбуватися. Закон закінчився, але в моральному сенсі ми мусимо прибирати з нашого простору усе, що меншою чи більшою мірою перетинається з росією, чи з її минулим.
По темі: Не маю пієтету до Миклух, але…