Говоримо також про реорганізацію обласної служби зайнятості та як це вплине на мешканців Малинщини
Днями стало відомо, що на 12 січня на Житомирщині стартувала реорганізація центрів зайнятості: міські центри зайнятості стають філіями обласного.
Першим цей етап пройшов Коростенський міський центр зайнятості. Колективу представили нового директора, ним став Михайло Противень, який до цього очолював Малинський підрозділ. Після реорганізації у його підпорядкуванні Овруцьке, Олевське управління, а також Малинський відділ та Лугинський сектор.
MALYN.MEDIA поспілкувалося із керівником про те, що на практиці означають такі зміни. А також принагідно запитали про ситуацію з безробіттям у нашому краї, вакансії, зарплати й те, чи справді центри зайнятості передають інформацію у військкомати.
ПРО РЕОРГАНІЗАЦІЮ
– Михайло Борисовичу, прошу сказати, що власне означає така реорганізація?
– В області є чотири райони. Відповідно залишили вже не Центри зайнятості, а філії обласного центру – у Коростені, Житомирі, Бердичеві і Звягелі. В рамках оптимізації частина працівників втратила роботу. Якщо раніше було близько 420 співробітників, то тепер орієнтовно 300. Звісно, шкода людей, але такі вимоги часу. Не маємо на це впливу.
– Добре, а що по факту зміниться для населення. І чи зміниться в принципі?
– На безробітних ніяк не вплине. Зросте навантаження лише на наших працівників. Через оптимізацію, кожен співробітник тепер виконуватиме більше роботи. Але я не думаю, що це буде створювати черги чи незручності. Якщо грамотно організувати роботу, то процесу це не завадить.
– Усі е-мейли, телефони, адреси – актуальні?
– Так. Залишили без змін.
БЕЗРОБІТТЯ У МАЛИНІ І ВІЙНА
– Скільки безробітних нині є у Малині – скажіть, будь ласка?
– На сьогодні у Малині 390 людей безробітних стоїть на обліку. В Олевську – 520, в Овручі – в межах 700. Виглядає так, що чим ближче до кордону, тим більше людей у пошуках роботи.
– Які перспективи сьогодні знайти роботу у Малині чи на Малинщині?
– Зрозуміло, що війна внесла свої корективи. Наприклад, таке підприємство, як «Детвілер» взагалі виїхало з міста. Працівники стали на облік як безробітні. І таких підприємств багато. Паперова фабрика сьогодні працює на 40-45%. Аналогічно як «Форест технолоджі».
Зрозуміло, що частину продукції раніше експортували у білорусь, або у рф. Сьогодні це наші вороги, туди вже нічого не постачають. А відповідно – зменшилася кількість робочих місць.
ПРО ВАКАНСІЇ І ЗАРПЛАТИ
– А скільки зараз є вакансій?
– Якщо у Малині до війни було у межах 140-160 вакансій на щодень, то сьогодні це вже десь 50-70. Так само й по Коростеню – раніше було 350-400, нині в межах 150.
Проглянувши ці вакансії, не можу сказати, що там надто вже низький рівень заробітної плати: є і 10 000, і 15 000, і 20 000 гривень. Потрібні і лікарі, і вчителі, і менеджери.
Хоча у Лугинах – менший вибір, бо немає промисловості. На відміну від Малина, де ситуація з промисловістю все-таки в рази краща, навіть попри війну. Овруч близько до кордону, там також свої нюанси: бізнес там боїться завтрашнього дня.
– Які зарплати пропонують? Де найвищі виплати?
– Треба розуміти, що ті зарплати, які роботодавці офіційно обіцяють, різняться від того, скільки насправді буде отримувати робітник. Наприклад, Укрзалізниця електромонтерам пропонує 7200 грн, але до цих сум є різного роду надбавки, преміальні, роз’їзні, які часто складають і 100% від окладу. Тобто вже множимо ці суми мінімум на два.
Якщо взяти виконавчу службу, РАЦСи, військових – у них оклади дуже маленькі: 4300, 2800, 5000 грн, але по факту вони отримують в рази більше. Комунальники наші теж у вакансіях декларують 7500, 8000 грн.
Коростенський пансіонат для ветеранів війни – 10 тис. грн. Коростенський завод МДФ – слюсар-сантехнік 10,5 тис. грн. Та ще раз наголошу – все це лише мінімальний рівень. Ми це не приховуємо, повідомляємо потенційних працівників. Для багатьох це мотивація. Бо знайти людей, які готові працювати за 7200 нині далеко не просто.
У трактористів офіційна зарплата стартує від 12 000 гривень. Виконроб у Малині на «Папір-Малі» може розраховувати на зарплату у 25 000. Столяр на «Вудсан» – 20 000. Та навіть лікар-педіатр у поліклініці Малина отримуватиме 20 тисяч.
– На які виплати можуть розраховувати безробітні, які стають на облік?
– Система працює так: сьогодні безробітний може перебувати на обліку три місяці. Потім він може далі шукати роботу, його будуть долучати до різних заходів, але грошей він отримувати вже не буде. Такі умови нині диктує законодавство.
– А яка сума виплат під час воєнного стану?
– Якщо раніше максималка була 9650 грн, то сьогодні – 6500 грн. Але це за умови, якщо стаж роботи понад десять років, і що безробітний на останній роботі отримував прозору високу зарплатню.
ПРО ВІЙСЬККОМАТИ
– Є такі чутки, що центри зайнятості умовно «зливають» інформацію про безробітних чоловіків у військкомати. Як з цим у Малині?
– Центр зайнятості працює по законодавству. У порядку роботи чітко вказано, який перелік документів потрібно подати, щоб стати на облік. У списку паспорт, ідентифікаційний код, диплом про освіту тощо. І один з документів для чоловіків (не для жінок, – наголошу) це військовий квиток або приписне. Якщо в тебе є військовий квиток, то стаєш на облік, питань немає. Якщо чоловік не подає такі документи, то ми відповідно нічим не можемо йому помогти.
Як висновок: дорогою до нас, чоловіки мусять заглянути у військкомат, так. Які наслідки це для них матиме, не у нашій компетенції говорити.
Головне, щоб всі повинні працювати на перемогу. Є хороші слова нашого прем’єра Шмигаля, що під час війни треба або йти на війну, або йти на офіційну роботу, платити податки й підтримувати економіку країни!
Розмовляла Олена ПЕТРЕНКО
