Громада латвійської Бауски й Малинська громада у 2022 році уклали угоду про співпрацю
Можна стверджувати, що Бауска й Малин — міста побратими. І цьогоріч Бауска святкує свій 415-й день народження.
Маємо надію, що наші очільники привітають латвійських колег.
Але сьогодні хочеться звернути увагу на те, як Бауска веде відлік від дати заснування. Нижче текст з фейсбуку Бауського муніципалітету (перекладено з допомогою Google Перекладач).
«У 1469 році були складені перші документи після будівництва Бауського замку. Згадується духовенство Бауськи, яке об’єднало християн замку та околиць. Це свідчить про можливе утворення невеликого поселення під час будівництва замку, відомого як Вайрогмієстас (німецьке «Шільдбург»).
На початку 16 століття Вайрогмієстас нагадував місто, містив церкву Святої Гертруди, каплицю святого Антонія, лазні, паби, місцеві садиби та інші будівлі. Документи 1570 року згадують нову шкільну будівлю Бауської парафії, ймовірно, розташовану у Вайрогмієсті. У списку лівонських замків 1555 року зазначено, що Бауска мала чудовий замок з містом, розташованим на пагорбі між річкою Мойсей і Мемеле.
Чи можна вважати тодішній населений пункт містом? Думки сучасних істориків розділені, оскільки відсутні історичні докази або документи, які підтверджують надання міських прав Баусці ще в 16 столітті.
Проте відомо, що у другій половині та наприкінці цього століття міське поселення поруч із замком було перенаселене, а обмежена територія перешкоджала його подальшому розвитку. Так під час Лівонської війни 1562 року герцог Готард Кетлер планував побудувати нове місто.
Деякі історики вважають, що окрім Вайрогмієстас, прилеглого до замку, на території сучасного Старого міста існував ще один населений пункт, населений ремісниками та торговцями. Однак це припущення не підтверджується письмовими джерелами або археологічними свідченнями.
Протягом другої половини 16 століття та на початку 17 століття Старе місто було перебудоване, а у 1573 році була збудована Церква Святої Трійці (сучасний Сонячний сад), а в 1594 році Церква Святого Духа.
Утім, Вайрогмієст продовжував існувати за замком, і ще кілька десятиліть його забудова залишалася на своєму місці, поки його поступово не розібрали, а мешканці не переїхали на нове місце міста.
Точний рік надання міських прав Баусці невідомий, проте припускається, що це сталося у 1609 році, коли Фрідріх Кетлер, герцог Курляндський і Земгальський, подарував місту герб Бауски та міську печатку з зображенням лева. З цього часу відліковуються міські ювілеї.
18 грудня 1615 року герцог Фрідріх надав Баусці привілей на будівництво ратуші, а в 1635 році було затверджено міський порядок, який визначав адміністративну структуру та порядок майже незмінно наступні два століття.
Як бачимо, вперше Бауський замок згадується у 1469 році й там могли б приписати собі рочків. Але… «Платон мені друг, та істина дорожча». Напевно такі правила в Латвії.
А що ж в Україні? В Україні заведено вести відлік від першої писемної згадки.
Очевидно, якщо дотримуватися такого правила, то Малин мав би десь згадуватися у 891 році. Але чи є такі згадки? Я не зустрічав.
Схоже, найдавніша писемна згадка є лише про Малинську землю (не Малин) датується +\- 1425 роком. За логікою «писемних згадок», наступного року Малин міг би святкувати 600-річчя.
Але он латишів і таке не влаштовує: «примолодили» себе аж до герба й печатки, бо все, що було раніше, під сумнівом — «припущення не підтверджується письмовими джерелами або археологічними свідченнями».
