Неякісні тест-системи — це одна з основних причин того, чому в Україні величезні розбіжності і нерозуміння стосовно наявності чи відсутності антитіл в українців після COVID-19, і хибної діагностики
Тему дослідило видання delo.ua.
Неякісні тест-системи вітчизняного виробництва закуповуються комунальними підприємствами через неконкурентні закупівлі, та ще й за завищеними цінами. Наприклад, у грудні Обласний центр крові Житомирської облради закупив низькоякісні тест-системи на антитіла від компанії “Еквітестлаб” за ціною 3500 грн за набір (загальна сума — 3,85 млн грн).
При цьому, згідно з результатами останніх досліджень, ці тести вловлюють лише 9 з 15-ти позитивних результатів. Крім того, роздрібна ринкова ціна імуноферментних наборів складає близько 2900 грн за одиницю товару. Це означає, що державні кошти були витрачені марно, а використання таких тестів призведе до хибних діагнозів і результатів.
Зокрема, комунальне некомерційне підприємство “Обласний центр крові” Житомирської обласної ради закупило поза конкурсом понад 1000 низькоякісних тест-систем імуноферментного аналізу вітчизняного виробництва за завищеною ціною. А саме — 1101 ІФА-набір EQUI SARS-CoV-2 підприємства ТОВ “Еквітестлаб” на загальну суму 3 853 500 грн або 3500 грн за одиницю. Про це свідчить інформація в системі Prozorro.
У Житомирському центрі крові ЖОР підтвердили, що закупили та вже місяць користуються тест-системами компанії “Еквітестлаб” — відповідно до постанови Кабінету Міністрів від листопада 2020 року №1099, згідно якої центри крові включилися в роботу щодо тестування всіх донорів на антитіла до коронавірусу. Про це розповів директор Житомирського центру крові Анатолій Чугрієв.
“Цією постановою передбачені кошти, які були виділені центрам крові. Імуноферментний аналіз ми робимо на українських тестах. Кожен центр крові визначав для себе (тести якого виробника закупити. — Ред.), тому я не можу за всіх сказати, але ми користуємося тестами “Еквітестлаб”. Зважаючи, що кошти були виділені лише в грудні, і їх потрібно було використати… Згідно з постановою Кабміна №225 передбачено, що ми можемо за певними критеріями визначати, з нашого досвіду по використанню тест-систем, з ким ми укладаємо договір”, — заявив Анатолій Чугрієв.
При цьому він зазначив, що цими наборами вони користуються вперше, через що статистика ефективності в них відсутня, і не наважився розповісти, за якими саме критеріями було обрано постачальника тестів.
“Почали користуватися тестами “Еквітестлаб” з 4 січня, тому що це був перший робочий день нового року. Статистика геть мала. За якими критеріями? У мене під рукою зараз немає їх, а говорити навмання мені незручно”, — зазначив директор Житомирського центру крові.
У свою чергу, імунолог Лабораторії імунології Інституту педіатрії, акушерства та гінекології імені О.Лук’янової Борис Донськой вважає, що державні кошти були витрачені марно, але ще гірше — якщо за цими тестами ставитимуть діагноз.
“Якщо вони їх покладуть на полицю та не будуть використовувати — це будуть просто викинуті гроші. А якщо цими тест-системами будуть активно обстежувати пацієнтів, то матимуть зразки з неправильними результатами. Якщо з цих тестів будуть робити клінічні висновки, епідеміологічні чи про те, як людина та що перенесла — то, відповідно, будуть неправильні висновки. Якщо інформація неправильна чи недостовірна, то вона в подальшому буде породжувати хвилю інших неправильних висновків. Я сподіваюся, що на базі цих результатів не будуть виставляти чи спростовувати діагнози”, — заявив Борис Донськой.
Він висловив думку, що, купуючи зазначені тест-системи, керівники комунальних закладів керуються “зовсім не стандартами якості”.
Докладніше — в матеріалі delo.ua.
