Розмір зали має значення?
Схоже, у Малині політичне єднання дало тріщину — запланована на 26 січня чергова сесія міської ради не відбулася через неявку депутатів.
І як би не пояснювали це «вагомими» причинами — термінова робота, хвороба тощо, але шила у мішку не заховати — це був тихий протест. Звісно, що про причини такого демаршу можна лише здогадуватися, бо хто ж скаже?
То ж у міського голови варіантів було не багато. Він видав розпорядження про перенесення сесії на 30 січня, але з однією суттєвою зміною — засідання відбудеться у малій залі адмінприміщення, о 16 годині.
Чи має значення розмір зали? Очевидно. Якщо у великій залі депутати виглядають рівними серед рівних, то у малій залі це виглядає як боярський двір, де челядь розставлена по рангу і жиру.
Дві третини цієї кімнати (так краще сказати) займають столи, розставлені майже у вигляді «пентагону», або — як у звичайному конференц-залі. Це наче й добре, бо присутні розміщуються в коло, бачать один одного, обговорюють важливі питання.
Але не так все відбувається у нашому славному місті. Зазвичай дві третини «малої зали» займає одна третина присутніх, а більшість — тулиться на гальорці, як бідні родичі. А якщо, чого доброго, хтось від громади прийде, то можуть і в куток поставити.
Ну добре, якщо це термінова позачергова сесія, де розглянуть одне два питання, але ж тут, щоб ви розуміли, депутати мають розглянути понад тридцять питань, подумати й прийняти правильне рішення. І це окрім тих, що дістануть з рукава в останню хвилину, потоптавши регламент міської ради.
А чому б не піти далі й не запхати депутатів у маршрутку Київ-Малин? Знаєте, як «турборежим» запрацює? Хто огрядніший, той вам пакетом проголосує всі питання!
Бо в маршрутку також впихнуть заступників міського голови, доповідачів від виконкому, або ще й керівників комуналки…
