Віталій Філоненко представляв Україну на чемпіонаті світу з паверліфтингу і привіз гарні результати
Черговий чемпіонат світу з паверліфтингу мав проходити ще торік, однак захід перенесли через пандемію. Силачі з різних куточків світу зустрілись наприкінці вересня в угорському Мішкольці. Україну на змаганнях представляв також наш земляк – 57-річний малинець Віталій Філоненко. До слова, участі у змаганнях завдячує Малинській паперовій фабриці-Вайдманн, яка виділила на чемпіонат 20 тис. грн, та небайдужим підприємцям.
Взагалі паверліфтингом Віталій займається останніх 12 років. Каже, що це хоч не популярний вид спорту, проте захоплення допомагає йому тримати себе у формі та почуватися краще, ніж у 45 – коли й мріяти не міг про такі навантаження.
В інтерв’ю MALYN.MEDIA спортсмен розповів про враження від чемпіонату, підготовку до важливих змагань, а також – про свій раціон та режим тренувань.
ПРО ЧЕМПІОНАТ
– Віталіє, насамперед наша редакція вітає вас з гарними результатами. Ви – справжній чемпіон! Розкажіть, як готувались до чемпіонату?
– Дякую. Підготовка була непростою – і через інтенсивність тренувань, і через те, що дату WUAP World Championship Hungary Miskolc 2020 постійно переносили. А невизначеність для спортсмена також є додатковим моральним тиском.
Загалом підготовка займає від трьох до чотирьох місяців. У цей час збільшую кількість тренувань, а також коригую режим харчування, бо цей фактор дуже важливий для організму.
Треба розуміти, що під час підготовки ми не піднімаємо тієї ваги, яку плануємо посилювати на чемпіонатах. Програма формується так, аби до певної дати спортсмен лише був готовий і не мав проблем зі здоров’ям. Важливо також, щоб це була робота з тренером. У мене тренувалась Надія Варман, яка, до слова, була зі мною також на чемпіонаті і привезла звідти золоту медаль у становій тязі.
– Хвилювались під час виступу?
– Коли оголошують «from Ukraine», то попри хвилювання, відчуваєш велику відповідальність та поспішаєш показати якнайкращі результати.
– До речі, розкажіть детальніше про свої результати.
– Я змагався у становій тазі та жимі лежачи. Перший виступ завершив з результатом 215 кг, і зайняв друге місце. Зазначу, що мій особистий рекорд складає 220 кг. Під час другого змагання – жимі лежачи – взяв 147,5 кг однаково з конкурентом, але оскільки він виявився легшим, то мусив уступити йому перше місце. Відтак, повернувся додому віцечемпіоном.
– Які враження вам залишив чемпіонат? І чи задоволені ви результатами?
– Результати мене не засмутили, бо мав змогу покращити свій особистий рекорд у жимі лежачи. Цей захід організований на справді високому рівні. Залучено багато професійних спортсменів, яким міг особисто потиснути руку. Для мене цей чемпіонат цікавий ще й тим, що в Україні я не завжди знаходжу собі конкурентів у своїй віковій категорії 55-59 років.
ПАВЕРЛІФТИНГ – ЦЕ НЕБЕЗПЕЧНО?
– Пане Віталію, побутує думка, що паверліфтинг – це небезпечний вид спорту, який негативно впливає на здоров’я, фактично нищить його. Це стереотип?
– Однозначно. Мабуть, так вважать усі, хто не заглиблюється у сам процес і знає про паверліфтинг дуже мало. Якби це справді було небезпечно, то у чемпіонаті не брали б участь 80-річні чи 70-річні учасники, які у своєму віці підіймають 160 кг у становій тязі. І це не тільки чоловіки, а й жінки! Здається, вони й дожили до такого поважного віку лише тому, що займаються цим видом спорту. Мало того – їхній фізичній формі позаздрить і молодь.
– А у вас були наслідки після підняття сотень кілограмів?
– Ні. Зараз значно краще себе і почуваю, і ліпше виглядаю, ніж у 45, коли не займався цим спортом. Хоча, звісно, паверліфтинг може мати негативні наслідки, якщо ви не будете дотримуватися правил і сумлінно виконувати усі вимоги. Та я намагаюсь бути обачним.
ЩО ЇДЯТЬ БОГАТИРІ
– Пане Віталію, з чого складається раціон спортсмена, який займається паверліфтингом?
– На сніданок споживаю два варених яйця, вівсяну кашу на молоці з мороженими ягодами. Можна також банан додати – це дуже корисно. Все це доповнюю чайною ложкою меду і чашкою чорної кави.
Що стосується обіду, то, як і більшість українців, люблю борщ, супи. Можу дозволити собі до 30 грамів сала. Обираю також м’ясо та рибу. У моєму раціоні мусять бути молочні продукти – сир, молоко, кефір. Споживаю також жири – лляну та оливкову олії, вершкове масло. Включаю в раціон свіжі овочі, фрукти. Моя добова норма калорій – 2500 ккал. Але для кожного ця норма розраховується, відповідно до маси та зросту.
– А якщо потрібно скинути чи набрати вагу?
– Якщо маю схуднути, то намагаюсь, наприклад, впродовж місяця зробити невеличкий дефіцит калорій і споживати не потрібні 2500 Ккал, а менше. Також важливо, щоб в раціоні не було швидких вуглеводів – хліба, солодощів тощо. Це допомагає впродовж місяця скинути до двох кілограм без шкоди для здоров’я та зайвого стресу. Взагалі білки мають займати 25%, а вуглеводи – 60-65%. Решта – жири.
– А ви б порекомендували комусь захопитись силовим спортом?
– Чому б ні?! Адже це і покращення якості життя та улюблене заняття. Важливо, що займаючись паверліфтингом, ви і харчуватиметесь правильно, а отже, – будете у формі. Цей вид спорту змушує думати. Потрібно кілька разів прорахувати навантаження, зосередитись на правильному виконанні вправи, грамотно виставити кути. Це не лише захоплення, а й стиль життя. Починати можна з малого, а згодом – підкорювати власні вершини.
– Що ж – можливо, наша розмова надихне когось із читачів податись у паверліфтинг, а вам бажаємо тільки нових рекордів та доброго здоров’я.
– Дякую! Радий був поділитись емоціями. Щасти!
Розмовляла Олена ПЕТРЕНКО
