11 років тому пані Світлана прийняла рішення переїхати в інше місто і за цей час встигла стати солісткою філармонії та виступити зі сцени майже десяти країн
Сьогодні Світлана Лось – солістка Житомирської обласної філармонії ім. С. Ріхтера, регулярно бере участь та здобуває призові місця у міжнародних конкурсах та своїм талантом підкорює серця іноземної публіки.
Її спів чули в сусідніх Польщі та Чехії, спекотній Іспанії, Німеччині та навіть в далекому Ізраїлі. Проте, понад 10 років тому вона ще жила у Малині, співала в жіночому ансамблі та викладала у місцевих школах.
Про біографію талановитої землячки ви, мабуть, чули. Тому цьому разу ми вирішили розпитати в артистки, як вона живе зараз, чим наповнює будні, чи задоволена заробітками та чи вистачає їй часу на дім та сім’ю. А головне – чи не шкодує, що свого часу переїхала з рідного Малина.
ДОЛЕНОСНІ РІШЕННЯ ТА ПЕРШІ ВЕЛИКІ СЦЕНИ
– Пані Світлано, підсумуйте для початку, скільки років ви вже в музиці?
– Фактично з дитинства. Якщо сьогодні мені 43, то можемо зорієнтуватися, який це довгий шлях (сміється, – ред.) Спочатку була музична школа, потім училище, згодом і академія. Паралельно брала участь у конкурсах, фестивалях. Втім, більш серйозний рівень почався 11 років тому, коли я пройшла прослуховування у хорову капелу «Орея».
– Саме після запрошення в «Орею» ви переїхали з Малина. Як далося це рішення вашій сім’ї?
– Минуло досить багато років, проте я й досі пригадую ті емоції. З одного боку, переді мною відкривалися можливості великої сцени, з іншого – це був ризик, адже ані я, ані моя сім’я не знали, чи у мене все вийде. У нас на руках тоді було двоє малих дітей та й мені було вже геть не 18… Але треба було приймати рішення. Донька якраз мала йти у перший клас, тому ми в один день зібралися, сіли в авто і поїхали.
– Чи шкодували коли-небудь про цей крок?
– Ні. Хоч він і радикальний, проте приніс нам грандіозні зміни. І зараз – з верхівки досвіду – розумію, що це рішення було потрібне мені. Без нього я б і половини того, що отримала, не здобула.
– А важко взагалі потрапити на сцену, якщо ви з малого міста?
– Існує багато стереотипів навколо цієї теми. Хтось, ще навіть не спробувавши, одразу стверджує, що ні. Але моя концертна діяльність починалася саме з малого міста, з нашого рідного і чудового Малина. Тут я виступала, співала на корпоративах, тут мене вперше чули й вперше мені аплодували. Десь тоді я і зрозуміла, що мені комфортно в цьому амплуа і що хочу розвиватися у цій сфері.
– Знаю, що з «Ореєю» ви фактично побачили світ…
– Так, це були направду неймовірні роки, про які я, бувши ще маленькою дівчинкою, могла тільки мріяти. Численні виступи та гастрольні тури за кордоном, така заряджаюча публіка, емоції та знайомства.
Нам вдавалося навіть брати гран-прі. Зокрема, ми виступали у Польщі, Німеччині, Чехії, Словенії, Іспанії, а також в Ізраїлі, в Тель-Авіві. Проте, де б я не їздила, де б не виступала, а душею і серцем — завжди з рідним Малином, з моєю родиною, батьками.
ПРО ЗАРОБІТКИ І КУРЙОЗНІ ВИПАДКИ
– Нині ви знана і впізнавана солістка Житомирської філармонії, а на ваші творчі вечори збираються повні зали слухачів. Як ви до цього прийшли?
– Співати в «Ореї» було чудово, проте це все-таки хор, а я мала тягу до сольного виконання. Мене помітило керівництво філармонії і запропонували мені стати солісткою.
І ось, вже фактично п’ятий рік, з 2017-го виступаю як артистка і сольна співачка Житомирської обласної філармонії. За ці роки вже також встигла випробувати свої сили у нових іноземних конкурсах та фестивалях, здобути новий досвід та розвинути свої навички.
– А які доходи солістів обласної філармонії?
– Це насправді не найпозитивніша сторона моєї діяльності (сміється, – ред.)…Йдеться про мінімальні зарплатні, тому артисти зазвичай шукають собі додаткові заробітки. Це, наприклад, можуть бути виступи на корпоративах, приватних концертах або ж додаткові уроки для учнів.
– А на корпоративах виконуєте оперний спів чи це може бути й щось з естрадного?
– Якщо мене запрошують на виступ, то здебільшого хочуть послухати щось з мого репертуару. Естраду не виконую, лише оперні твори співаю. І хочу сказати, що в нас дуже культурна публіка, бо гарно реагують і залишають захопливі відгуки. Їм подобається і оперний спів, і класична музика. Це тішить!
– Ви вже стільки років на сцені. Розкажіть про якісь курйозні ситуації. Були ж такі?
– Пригадую, якось виступали в одному з районних центрів, там не було роялю. Відтак ми приїхали зі своїм. І тут посеред мого виступу бачу, як фортепіано буквально падає на ноги концертмейстерові. Втім, я так і не дозволила собі зупинити спів і завершила його акапельно.
ПРО ВИСТУП У МАЛИНІ ТА ЕМОЦІЇ
– Минулого року в Малині ви виступали на відкритті оновленого Центру культури та дозвілля. Як вам було співати перед земляками?
– Насправді я завжди погоджуюся на запрошення малинців, якщо мені, звісно, дозволяє графік. І торік, коли відкривали Центр культури, мені також пощастило співати з оновленої сцени. Це такий теплий день і такі добрі спогади! Та й сама будівля змінилася до непізнаваності, і зал оновили. Виступати справді було в задоволення.
Проте, знаєте, хоч я і виступала перед публікою Ізраїлю, але напевно навіть тоді так не хвилювалася, як під час виступу у Малині. Перед тобою твої земляки, вчителі, рідні і друзі. І ти настільки хочеш викластися сповна, що емоції хвилювання переповнюють. Але коли починаєш співати, то все зникає, бо ти вдома, ти біля своїх і зі своїми. Хіба може бути щось цінніше? Всі хвилювання миттю проходять і ти думаєш тільки про виступ і кайфуєш.
– А взагалі часто приїжджаєте у Малин?
– На свята та під час відпустки. У Малині вся моя рідня, друзі, з якими намагаюся побачитися. Буває, їх на концерти запрошую.
– Як вам теперішній Малин? Кращий, ніж 11 років тому?
– Під час останньої поїздки побувала у малинському парку. Приємно вражена, раніше ця територія була більш занедбана. Звісно, хочеться, щоб місто розвивалося, адже це мій дім.
ПРО ДУМКИ ПІТИ ЗІ СЦЕНИ ТА СІМ’Ю
– Пані Світлано, як сьогодні виглядають ваші будні?
– Щодня намагаюся шукати новий репертуар. Це також репетиції, концерти, по можливості відвідую майстеркласи, а також ходжу на виступи колег. Одночасно готуюся до нових конкурсів та фестивалів. Зараз вони проходять переважно онлайн, проте добре, що взагалі проходять – адже час дуже нестабільний.
Серед останніх конкурсів – це Відень, Париж та Нью-Йорк, де я взяла гран-прі. Якби не карантин, то ми б і поїхали туди. Але довелося виступати через вебкамеру.
– Чи були у вас думки залишити кар’єру співачки?
– Так, були… Після закінчення навчання, я вийшла заміж, народила дітей і в той час в мене якось абсолютно змінилися цілі й сенс життя. Проте дякую організаторам концертів, які запрошували мене виступати, а також моєму чоловікові, який постійно мене підтримував. Після кожного виступу я все більше переконувалася: залишити кар’єру – несила, це моя роль і я мушу в ній відбутися.
– Пані Світлано, а при теперішньому графіку вам вистачає часу на сім’ю?
– Через концерти та гастрольні тури, мені часто доводилося робити вибір на користь роботи. Але я така вдячна чоловікові і дітям за розуміння та підтримку! Вони знають, як це для мене важливо. Повертаючись додому, завжди намагалася компенсувати цю нестачу уваги – організовую сімейні прогулянки та мандрівки, тішу рідних смаколиками та улюбленими стравами.
– Тобто, ви намагаєтеся шукати баланс?
– Так! Не знаю, правда, наскільки мені це вдається, але я намагаюся (сміється, – ред.) Якщо я вдома, то всю хатню роботу виконую самостійно, проте, якщо раптом мене немає, то для мого чоловіка це не проблема і він легко собі дасть раду сам. І це неоціненно!
Люблю ще активний відпочинок – мандрівки, виїзди на природу, прогулянки. До душі також зустрітися з друзями чи колегами за чашкою кави.
– Ваші діти не пішли раптом вашими дорогами?
– Ні, але я й не наполягаю. Син Сергій цього року закінчує шостий курс медуніверситету. А донька Даринка – одинадцятикласниця, планує вступати у Київський лінгвістичний університет, на японську філологію.
– Світлано, поділіться своїми мріями й планами на майбутнє?
– Найбільше хочу, аби закінчилася пандемія і все стало на свої місця. Мрію також побувати з гастролями в країнах, де ще не виступала. Сподіваюся, через наступних 11 років розповісти вам про виступи у країнах Сходу та поділитися новими враженнями. Надіюся все вийде!
Розмовляла Олена ПЕТРЕНКО
Читайте також – Вокалістка Олена Верстак: «Я розкрилася як співачка саме під малинським небом»
