Торжествують: Він не спотикався, Не змочив — Ні разу! — Підошов, Проти вітру — Жоден раз! — Не пхався... Але ж він нікуди і не йшов! В. Симоненко «Обережному»
Характеризуючи роботу міської ради та голови в цілому з жовтня 2020 року, її можна описати як посилення деградації міста.
Ті очікування, які супроводжували нас при обранні міським головою молодого амбітного, приязного «свого хлопця», ставку на якого робили представники «симбіозу грошей та влади», розбились через кадрову нерозбірливість при призначенні на посади на догоду «старшим товаришам». А також — через імітацію розуміння міських процесів, внаслідок непрофесіоналізму команди голови.
У підсумку вся робота очільника міста зводиться до балансування між інтересами «Нашого краю», «Слуг народу» і бізнес-запитами наближених людей. При цьому, вразливими місцями цього тріо є посилення ворожості та недовіри між собою.
Два роки перебування у «владних кабінетах» не навчило розуміння «суті проблем». Селищу міського типу, в яке по суті перетворилось місто, не цікава «висока політика», яку демонструють бенефіціари («батьки» та «сестра») проєкту «антиШостак».
Мешканців турбують своєчасно посипані дороги, існування пологового та інших відділень, чисте повітря та розвиток міста.
Не було і немає золотого дощу інвестицій в місто, і війна тут — не причина. Унікальне вікно використання можливостей генерації бізнесу, влади й коштів (як бюджетних та і приватних інвесторів) повністю зачинилось ще задовго до 24 лютого 2022 року та не було використане керівництвом навіть на 10%.
Можна констатувати, що міський голова так і не продемонстрував вміння стати дбайливим господарем громади, який щомиті турбується про долю міста; який однаково розуміється на нагальних проблемах Малина, Гранітного, Савлуків, Королівки тощо.
Загравання та догоджання забаганкам «сильних мира цього» не зробило керманича міста досвідченим політиком, який наперекір своїм амбіціям, шляхом самопожертви намагається вибити максимум для громади.
Відсутність почуття відповідальності за ті процеси, які відбуваються на території ОТГ, неможливість тримати руку на пульсі життя міста свідчать про слабкість очільника міста.
Невміння вчитись на своїх помилках, неспроможність у зв’язку з браком авторитету проводити будь-які вагомі для міста рішення через сесію міської ради — все це в сукупності призводить до погіршення соціально-економічного розвитку громади.
Лебідь, рак і щука одночасно керують транспортним засобом під назвою «Малин», у якого відсутній двигун і генератор, не працюють фари. Автомобіль буксує та не їде, а водій намагається скористатись послугами «Блаблакару».
Різношерста команда не дає приводів для оптимізму щодо майбутніх виборів міського голови та переобрання його на цю посаду. Назвати їх однодумцями неможливо через те, що навіть самому меру не відомо, що він думає з цього приводу.
Відсутність комунікації з місцевим бізнесом (за винятком досягнення приват-інтересів) та суспільством; неефективне реагування на існуючі проблеми (попри доволі молодий вік управлінської команди), відсутність адекватних та ефективних сучасних управлінців-менеджерів в команді — це лише один рядок наявних проблем керівництва міста.
«Гарний хлопець» — це не професія. Складається враження, що в апараті виконавчого комітету ніхто не розуміється у поняттях та процесах економічного розвитку інфраструктури, залученням інвестицій, стратегії розвитку громади.
Єдину пораду, яку хотілося б дати: ніхто з депутатів загальнодержавного та обласного рівня «не ставить» на майбутніх місцевих виборах на сьогоднішнього очільника міста.
А тому йому — поки є час — варто проявити своє обличчя та характер, вийти з тіні та довести, що орден «За мужність» мають давати саме за наявність в штанах дефіцитного нині продукту птахофабрики, а не за 428 позувань на зруйнованому мості. Довести собі та виборцям, що в місті є господар, якого обрала більшість мешканців міста, та на якого покладені великі надії.
Щоб тебе поважали, почни поважати себе. Докладіть зусиль. Час ще є.
