Половина українців вважають, за минулий рік в Україні погіршилася якість освіти
Частина шкіл зруйновані, школярі намагаються навчатися при відключеннях світла, усі учасники освітнього процесу – виснажені.
«УП.Життя» поспілкувалася з освітніми експертами й зібрала 10 викликів освіти, які можуть стати кризовими, якщо з ними нічого не робити.
№1 БЕЗПЕКА В ШКОЛАХ ПІД ЧАС ВІЙНИ
Найбільше звернень до освітнього омбудсмена Сергія Горбачова під час війни стосуються саме безпеки в закладі освіти.
Насамперед понад 25% шкіл досі не мають укриттів. Чи насправді 75% облаштованих сховищ зможуть захистити дітей – невідомо.
№2 ОСВІТНІ ВТРАТИ
Влітку 2 тисячі дітей узяли участь у проєкті ГО «Смарт освіти», щоби наздоганяти програму. Вони відчували, що мають прогалини в знаннях із математики, української та англійської мов.
«Освітні втрати – різні у всіх дітей. На це впливає близькість до лінії фронту, частота повітряних тривог, навчання офлайн чи лише онлайн, ситуація з електроенергією тощо. Є різниця, як діти навчаються в Харкові та Ужгороді», – розповідає очільниця громадської організації «Смарт освіта» Галина Титиш.
Також є і будуть діти, які повертаються в Україну з-за кордону. Різниця між програмами України й будь-якої іншої країни – разюча, програми несинхронізовані. До того ж діти, які повертаються з-за кордону, не вивчали українську мову, літературу чи історію України.
Інша проблема – мовний бар’єр для опанування освітньої програми в країні перебування. Про це зазначили майже 70% батьків, чиї діти перебувають за кордоном. Діти, які не знають мову країни проживання, не можуть здобувати освіту. Тобто мають подвійні освітні втрати.
№3 НАВЧАННЯ У ДВОХ ШКОЛАХ ОДНОЧАСНО
«Для нас ніхто не робить “поблажки”, дитина вивчила за літо мову й навчається на рівних з іншими учнями. Тому навіть сімейна форма навчання в українській школі створює додаткове навантаження, коли дитині й так важко. Але ми боїмося втратити місце там. Тому доводиться викручуватись», – каже Лідія з Миколаєва, яка в березні з 10-річною донькою вимушено переїхала з України в Болгарію.
Ці діти мають менше освітніх втрат – і це плюс. Вони, будучи за кордоном, доєднуються до українських занять у своїх школах. Здебільшого йдеться про тих, хто за кордоном, але планує повернутися в Україну.
Проблема в тому, щоці учні можуть виснажитися або взагалі втратити мотивацію до навчання через перевантаження.
№4 УЧНІ ТА ВЧИТЕЛІ ВИСНАЖЕНІ
На початку навчального року сімейна та дитяча психологиня Світлана Ройз проводила тренінг для вчительок в Івано-Франківську.
«Тоді одна вчителька поділилася: “Я знаю дітей у своєму класі, вони добре навчалися до війни. А тепер частина дітей не може запам’ятати три рядки з вірша, а інша – включається в роботу, наполегливо працює і добре вчиться. Чому так?» – розказує Галина Титиш.
Психологиня пояснила, що це – спосіб опрацювання стресу й реакції на стрес. Для деяких дітей навчання – це зона, яку вони можуть контролювати, бачити результат і відокремитися від емоцій. Тому вони в це поринають.
А інші діти закриваються від навчання і завдань – у них немає на це ресурсу, спрацьовує захисний механізм, вони намагаються забезпечити базові потреби. Під час стресу когнітивні процеси пригнічені. У когось може бути тато на фронті, хтось втратив родичів чи будинок, хтось був під обстрілами, а хтось став свідком насильницьких дій абощо. Це стосується і вчителів.
№5 ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ
Батьки, діти яких тимчасово навчаються за кордоном, у соцмережах пишуть, що українські школи часто не визнають закордонних оцінок.
Проблема з оцінюванням стосується учнів, які виїхали за кордон, а потім повернулися. Школи мають перезараховувати навчальні досягнення дітей з інших шкіл і країн. МОН пояснює, що механізми для цього є, школа може самостійно із цим впоратися.
Дитина, яка повертається з-за кордону, має надати українській школі виписку з тих програм, тем і предметів, за якими вона навчалася. Школа має перевірити знання дитини, згідно з українською програмою, перезарахувати оцінки або протестувати й поставити свої.
Українські школи не мають єдиного підходу, вони намагаються щось вигадати й ухвалюють рішення на педрадах на рівні кожної школи, щоби перенести результати учнів.
Цю проблему освітній омбудсмен пропонує вирішити так: або дати можливість українським дітям під час навчального дня в закордонній школі мати час для онлайн-навчання в Україні. Або ж МОН може укласти міждержавні угоди, якщо дитина навчається онлайн в українській школі – це підстава не відвідувати школу в країні перебування. Тоді учням не довелося б навчатися у двох школах одночасно.
№6 УЧИТЕЛІ ЗА КОРДОНОМ, ЇМ НЕ ДОЗВОЛЯЮТЬ ВИКЛАДАТИ ДИСТАНЦІЙНО В УКРАЇНІ
«Ми мали кричущі випадки, коли з прикордонної області лише вигнали росіян, міста й села перебували під постійними обстрілами. Однак від педагогів вимагали повертатися туди й заповнювати паперові журнали», – розповідає Горбачов.
Також була ситуація, коли з деокупованого міста на Донеччині змушені були виїхати мало не всі мешканці. Зокрема, виїхали начальниця управління освіти й директорка однієї зі шкіл. Навчання відбувалося онлайн.
Чинне законодавство дає змогу працювати дистанційно. Місце, з якого працювати, має право визначати сам працівник. Водночас якщо заклад освіти працює очно або змішано, то рішення про те, чи дозволяти працівнику працювати дистанційно, ухвалює керівник.
Для цього має бути виданий наказ у закладі освіти про те, що вводиться дистанційний режим роботи.Проблема в тому, що такі накази видавалися не всюди, тому й вимагали від учителів повертатися в Україну.
№7 НАВЧАННЯ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ
У колонці співзасновниці ГО «Смарт освіта» Іванни Коберник йдеться про досвід мами з Херсона, яка розповідає: щоби дитину з окупованої території зарахували до української школи, батьки мають написати заяву, вказати особисті дані, сфотографувати її – і надіслати школі. Якщо ці дані потраплять до окупантів, то родина буде в небезпеці.
На тимчасово окупованих територіях складно й небезпечно вчитися за українськими програмами. Робоча група, роботу якої координував освітній омбудсмен, напрацьовувала алгоритм, як продовжувати здобувати українську освіту на цих територіях. Однак він досі неухвалений і неопублікований МОН.
На щастя, є проблеми, для розв’язання яких вдалося знайти механізм. Як-от, якщо людина виїхала в іншу область і не звільнилася із закладу освіти на тимчасово окупованій території або в зоні бойових дій, вона має право написати заяву в центрі зайнятості «Прошу вважати мене звільненим (-ою) з такої-то посади» – і на наступний день її можна зараховувати на роботу в іншому закладі освіти.
№8 ЗРУЙНОВАНІ ШКОЛИ
3126 закладів освіти постраждали від бомбардувань та обстрілів, а 337 з них зруйновано повністю.
№9 РЕФОРМА НУШ, ЯКУ СПОВНА НЕ РЕАЛІЗОВУЮТЬ ЧЕРЕЗ ВІЙНУ
За словами Галини Титиш, реформу НУШ не реалізовують сповна з багатьох причин. Одна з ключових – проблеми з фінансуванням реформи в 5 класі. Через це, зокрема, перший семестр учні закінчили без підручників – їх цьогоріч друкують за кошти донорів. До кінця року обіцяють завезти підручники з математики до шкіл. Підручники з української мови, ймовірно, будуть у січні 2023 року.
Не було коштів і на підвищення кваліфікації вчителів (найбільше пощастило тим школам, які мали пілотні класи й могли повчитися у своїх колег), а також на матеріально-технічне обладнання (класи не оновлюються і обладнання не купується)
№10 ЧЕРЕЗ ВІЙНУ НЕ ВДАЄТЬСЯ ПРОВОДИТИ ЗНО
ЗНО – це об’єктивна форма оцінювання, ефективний інструмент добору до закладів вищої освіти. Але це – паперове оцінювання, у якому беруть участь абітурієнти, кожен із яких вибирає 3–5 предметів. Учасник оцінювання має прийти в пункт тестування і дві-три години виконувати завдання обраних тестів.
«Для проведення ЗНО ми мали б надрукувати до 1,5 млн тестових зошитів, забезпечити їхнє доставлення до пунктів тестування, у пунктах тестування має працювати поліція охорони. Усе це, щоби жодне завдання тесту не набуло розголосу до початку оцінювання. У 2022 році це було неможливо зробити», – пояснює заступниця директора «Українського центру оцінювання якості освіти» Тетяна Вакуленко.
Тож до випробування, яке мало відбутися у 2022 році, висловили кілька вимог: учасник може скласти всі тестування за один день, тест має бути комп’ютерним, усього має відбутися щонайменше в три сесії оцінювання, тестування має бути таким, щоби під час його проведення можна було швидко реагувати на безпекові загрози. Так народилася концепція Національного мультипредметного тесту.
Однак експерти називають недоліки НМТ:
- Немає всієї лінійки предметів. Прогностична валідність української мови та математики – найвища. А історія України має величезний сенс в умовах війни;
- Довгі тестові форми неможливо було зреалізувати, адже тестування з трьох предметів мало проводитися в один день. Водночас на майбутнє краще, щоби вони були довгими.
- Форми тестових завдань. Підходи до відкритих завдань з української та іноземних мов, математики довго напрацьовувалися. Вступники писали розлогі висловлення під час ЗНО, їм треба було міркувати й добирати доречні приклади, орієнтуватися у творах мистецтва, вміти добирати різноманітні аргументи тощо.
Якщо тестування залишиться в комп’ютерній формі, такі форми тестових мають бути представлені в тесті, для цього потрібно буде доопрацювати програмне забезпечення для проведення тестів.
На наступний рік розглядають три варіанти розвитку подій
Класичне ЗНО, якщо дозволить безпекова ситуація в країні. Водночас МОН оприлюднило проєкт порядку вступу, де йдеться про НМТ, однак трішки іншої моделі. Це – комп’ютерний тест, але обов’язкові предмети – українська мова, математика, історія України та іноземна мова (англійська, німецька, французька або іспанська).
За бажанням вступник може також скласти біологію, хімію або фізику в інший день. Результатами додаткових предметів можна замінити результат з історії України чи іноземної мови.
Комітет ВР із питань освіти й науки України запропонував законопроєкт, у якому застосовують альтернативну модель – обов’язковими предметами на НМТ є українська мова та математика. Далі вступник обирає, чи складати в інший день історію України або іноземну мову. А четвертий предмет – із широкого переліку тих, які залишилися. Як-от, біологія, фізика, географія, хімія тощо. В обох законопроєктах ідеться про скасування ДПА.
Марія Марковська (Булейко), спеціально для «Українська правда.Життя»
Читайте також — Зимові канікули у малинських школярів почнуться 24 грудня
