Малинські хроніки:«Я з групою відійшов у Малин, район, де мав зробити собі випадкову базу…»

Герої, яких ми не знаємо

З літа 1943 р. розгортається активність ОУН-“Б”, коли керівник Центрального проводу Роман Шухевич передав на Житоми­рщину директиву про перехід від організаційної та пропаган­дистської роботи (“збирання сил”) до створення збройних заго­нів.

Групи УПА “Північ” (Дмитро – Роман Клячківський – Клим Савур) та “Схід” (Федір Воро­бець) одержали завдання здійснити рейди через Житомирщину до Прип’яті та Києва.

Одна з них через Барашівський район пройшла в Чоповицькі та Малинські ліси. Друга група пішла в район Базара (Народицький район) і цілий місяць рейдувала на­вколо Коростеня.

За червень-листопад 1943 р. по Житомирщині було здійснено 5 рейдів. Рейдуючи, відділи УПА дотримувались тактики боротьби на два фронти, проводили агітацію за Соборну Українську Державу.

В кінці жовтня-листопада 1943 р. на Житомирщину прийшла нова група відділів УПА. Ймовірно, що наведений нижче звіт з терену про стан Червоної армії та німецької армії складений саме відділом цієї групи

Документ оприлюднений Галузевим державним архівом Служби безпеки України (ГДА СБУ — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 32.)


ЗВІТ

Дня 24.Х. наш відділ був на призначеному місці. В першу чергу ми повели розвідку в терені і довідались про обставини.

Кругом по селах стояли німці і ми мусіли перенестись в друге місце, де було безпечніше рухатись в терені. Налагодивши зв’язки в близьких пунктах, ми почали дня 29.Х. копати зимовик, який закінчили за 6 днів.

Після скінчення цієї роботи, я з групою відійшов у Малин, район, де мав зробити собі випадкову базу на Чоповецькій і Потієвський райони.

Пов’язався з людьми, яких подав мені Сирота і почав проводити в районі роботу. Передав на ті райони літературу і дав вказівки, які мають поступати при переході фронта. 9.ХІ. почали ми копати зимовик, але кінчати його було трудно, тому що 12.ХІ. прийшли більшовики і в цих місцях зайняли становища, а ми були змушені залишити там працю і перейти в друге місце.

В другому місці ми повели по лісі розвідку, бо знали, що там є замагазиновані машинові та технічні і вибухові матеріали більшовицьких партизан. Вислід був добрий, знайшли радіостанцію /прийомну і надавчу/ з усіма приборами і 5 кг. вибухового матеріалу. Це все ми принесли в своє місце. Після цього ми перейшли в Чоповицький район, де 26.ХІ. закінчили другий зимовик.

Тоді треба було зробити запас харчів. Зробити це було дуже трудно тому, що в кожному селі, стояли відділи ЧА. Вони не мали жодного харчового постачання і забирали все, що попало в очі. Справа погіршилася ще більше, бо випав сніг і переходячи видно було сліди, які важко було замаскувати.

Через нашу пропаганду в селі і ходіння за харчами стягнули ми на себе увагу енкаведистів, які почали слідити за нами, шукати в дядьків по хатах, горищах. Ще більше почали нас слідити, коли перед мобілізацією ми розсипали по селах літературу, яка дійшла до рук бійців і командирів ЧА і викликала духове захиття в її рядах.

Тому що енкаведисти натрапили на наші стежки і робили часті облави в лісах, ми мусіли покинути землянку і жити під голим небом. Справа не була легка. Голод і холод дошкуляв щораз гірше. Стрільці попали в зневіру і почали нарікати. Дня 4.ХІІ. я рішив відійти на захід зі села Буди Ободзімської Малинського р-ну.

Стан Червоної Армії: Совітська армія здеморалізована, голодна, обдерта до краю. Бійці і командири міняють все на горілку. Були часті випадки, що за горілку діставали молоді хлопці гранати, кріси і інший виряд. Командний склад переважно зложений з москалів. Вони в жахливий спосіб поводяться з рядовиками. Були випадки, що в марші бійці падали з утоми, а командири копали їх ногами та казали: «Должен идти без никаких разговоров».

Після зайняття терену на четвертий день переводять мобілізацію від 16-55 років. Залишають тільки калік. Після переслухання мобілізований відділом НКВД, відсилають їх на передову. Москалі говорять: «Довольно мы уже намучились за вашу Украину, вы жили два года спокойно, а теперь довольно с вас. Вы должны идти на передовую фронта, чтобы искупить долг, наложенный на вас Советским Союзом».

Зразу розшукують і розстрілюють підозрілих людей. Армія узброєна переважно легкою зброєю. На чоту один має кулемет, зате мають багато фінок, крісів, гранат. Проти танків мають гвинтовки грубого калібру. Артилерії також мало. Летунства майже не видно. Часом тільки пролетить розвідчий літак.

Німецька армія ще є досить здисциплінована, бої веде досить завзято і планово. Озброєння її досить можливе. Німці мають досить важкої зброї і танків. Переважно діє артилерія і танки. Летунство також працює досить сильно. Мають ще добру розвідку в нім. запіллі. В цих теренах не знищили ще сіл і поводяться з населенням досить добре. Вояки не вірять в свою перемогу і складають дотепи на тему свойого відступу.

Населення незадоволене більшовицькою дійсністю. Вони б навіть, щоб були німці, як червоні. Невдоволення це основане на тому, що більшовики зразу мобілізують чоловіків на фронт, а їхнім жінкам забирають усі запаси та худобу, яку придбали на зиму. Бійці на постої забирають все, говорячи: «Ми воюємо, нам все можна».

27 грудня 1943 р.


У цей період розпочався останній і найтрагічніший етап існування УПА пов’язаний з боями проти регулярних частин Червоної армії та спеціальних з’єднань НКВС. 

ПО ТЕМІ Життя в СРСР з темного боку. Малинщина в 1946—1950 рр.

ІнфоМалин
ІнфоМалинhttps://malyn.media/
Тут оселилися адміністратори сайту MALYN.MEDIA. Маєте запитання, бачите негаразди в роботі сайту чи хочете повідомити новину — сконтактуйте з нами через e-mail або сторінку у Facebook. Тисніть на відповідну піктограму.

Пов'язані статті

- Реклама -spot_img

Останні новини