«На даний час міська рада не розглядає питання щодо захисту інтересів Малинської міської ради в судовому порядку…»
Йдеться про село Лумля та об’єкт ландшафтного заказника місцевого значення «Круча», де фермери ведуть діяльність на березі ставу.
Маємо ще одну справу, де Малинська міська рада стала не на бік громади. Попри те, що прокуратура намагається захистити «інтереси держави в особі Малинської міської ради», самі «державники» позов не підтримали, а своєю бездіяльністю радше підтримували агропідприємство, яке фактично веде діяльність в прибережній захисній зоні.
Суд першої інстанції зобов’язав компанію повернути три земельні ділянки у комунальну власність та винести будівлі з прибережної захисної смуги. Відповідач не погодився з цим рішенням і подав апеляцію.
Апеляційний суд розглянув скаргу ТОВ «Агрофірма Малинівська» на рішення Господарського суду Житомирської області від 17.10.2024 у справі № 906/57/24.
ПОЗИЦІЇ СТОРІН
ТОВ «Агрофірма Малинівська» подало апеляційну скаргу, наполягаючи на скасуванні рішення суду першої інстанції та відмові у задоволенні позову. Компанія заявила, що є добросовісним набувачем майна, а придбані нею земельні ділянки можуть використовуватись без порушень закону.
Відповідач також заперечував висновки суду про накладання його земель на територію водного фонду, вказуючи на неналежне джерело такої інформації. Крім того, він стверджував, що прокурор обрав неправильний спосіб захисту прав держави.
Прокуратура подала відзив на апеляційну скаргу, вважаючи її необґрунтованою. Вона наполягає, що рішення суду першої інстанції є справедливим і законним, а підстави для його скасування відсутні.
Прокурор вказує, що ТОВ «Агрофірма Малинівська» мало усвідомлювати, що спірні ділянки розташовані в прибережній захисній смузі водойми, де за законом заборонена приватизація. Тому твердження про добросовісне набуття землі є безпідставними.
Також наголошується, що збудовані на цих землях конструкції суперечать нормам Земельного та Водного кодексів України. Прокуратура посилається на судову практику та стверджує, що такі землі можуть змінювати власника лише у виняткових випадках, передбачених законом.
Відтак, прокуратура просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення першої інстанції — без змін.
Малинська міська рада, яка є позивачем у справі, не подала відзив на апеляційну скаргу та не направила своїх представників на судові засідання. Водночас вона була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджено відповідними довідками про доставку електронних листів.
КОРОТКО ПРО СПРАВУ
Огляд місця події та перевірки підтвердили, що спірні земельні ділянки розташовані в прибережній захисній смузі річки Лумля, де зведено капітальні та тимчасові споруди, а також встановлено огорожу, що обмежує доступ до водойми. За висновками слідчих та екологічної інспекції, ці землі належать до водного фонду, що робить їхню передачу у приватну власність незаконною.
Прокуратура аргументує, що ТОВ «Агрофірма Малинівська» неправомірно використовує ці ділянки, оскільки вони повинні бути у комунальній власності Малинської міської ради з 2021 року. При цьому міська рада не вжила заходів щодо повернення цих земель, що й стало підставою для судового позову з боку прокуратури.
Прокурор наголошує, що його представництво в суді є обґрунтованим, адже орган місцевого самоврядування проявив пасивність і не захистив інтереси громади. Відповідно, прокуратура звернулася до суду, щоб зобов’язати ТОВ «Агрофірма Малинівська» повернути землі у комунальну власність.
Апеляційний суд врахував, що Малинська міська рада подала письмові заперечення проти позову прокурора, вважаючи його безпідставним. Проте суд наголосив, що прокурор мав право підтримувати позов і вимагати його розгляду по суті, навіть якщо орган місцевого самоврядування не погоджувався з цим.
Суд першої інстанції встановив, що спірні земельні ділянки частково розташовані в межах прибережної захисної смуги річки Лумля та належать до земель водного фонду. Відповідно, їх передача у приватну власність суперечить нормам Земельного та Водного кодексів України. На цій підставі суд зобов’язав ТОВ «Агрофірма Малинівська» повернути ділянки у комунальну власність та винести будівлі й споруди з прибережної захисної смуги.
ЩО ВИРІШИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційний суд не погодився з рішенням суду першої інстанції щодо задоволення позову, аргументуючи це відсутністю належних доказів.
Суд вказав, що хоча частина спірних земельних ділянок дійсно розташована в межах прибережної захисної смуги, вони офіційно віднесені до земель сільськогосподарського призначення, і прокурор не оскаржував їхню категорію чи реєстрацію права власності. Таким чином, повернення всієї площі у комунальну власність є надмірним втручанням у право відповідача на мирне володіння майном.
Крім того, прокурор не довів, що ширина прибережної захисної смуги річки Лумля має складати 50 метрів, оскільки проєкту землеустрою на це не надано. Суд також зазначив, що акти огляду місцевості, складені слідчими та іншими органами, не є належними доказами для визначення меж прибережної смуги та розміщення на ній будівель.
Щодо вимоги про винесення будівель і споруд, суд визнав її необґрунтованою, оскільки позивач не надав конкретних доказів розташування цих об’єктів у межах прибережної смуги, а формулювання позову було нечітким.
У підсумку апеляційний суд скасував рішення першої інстанції та відмовив у задоволенні позову прокуратури й підтримав вимоги агрофірми.
Варто зазначити, що ключовим моментом для прийняття такого рішення є бездіяльність Малинської міської ради.
