Літературознавець, перекладач і автор понад 150 книжок відійшов у засвіти на 86-му році життя
6 травня 2025 року стало відомо про смерть Валерія Шевчука — одного з найяскравіших представників покоління шістдесятників, письменника, літературознавця, дослідника барокової культури. Про його смерть повідомив народний депутат Микола Княжицький.
У січні 2024 року Шевчук потрапив до лікарні через ускладнення цукрового діабету. Через побутові труднощі та відсутність опалення вдома він змушений був переїхати до пансіонату для діячів культури. На ліки й проживання знадобилося близько 100 тисяч гривень — українці відгукнулися на збір, і необхідну суму зібрали менш ніж за добу.
Життя, віддане літературі
Народився Валерій Шевчук 20 серпня 1939 року в Житомирі. Закінчив історико-філософський факультет Київського університету. Дебютував у літературі 1961 року і вже незабаром став частиною руху шістдесятників, який оновив українське культурне поле й виступив проти радянської цензури.
Його проза — тонка, психологічно глибока, вільна від ідеологічних шаблонів — викликала спротив системи. У 1970-х роках його фактично усунули з літературного життя: протягом десяти років не друкували. Попри це, він продовжував писати, досліджувати українську класику й творити.
Шевчук залишив по собі потужну наукову та прозову спадщину. Він був укладачем антологій історичної прози й поезії, перекладав і коментував твори Григорія Сковороди, Івана Вишенського, Самійла Величка. Його двотомник «Муза роксоланська» — фундаментальне дослідження української літератури XVII–XVIII століть.
Також він працював на радіо, викладав у Київському університеті ім. Шевченка, вів просвітницькі передачі про українську культуру та історію.
Літературна спадщина
До найвідоміших прозових творів Шевчука належать:
- «Дім на горі»
- «Три листки за вікном»
- «Птахи з невидимого острова»
- «На полі смиренному»
- «Мисленне дерево»
Його книжки перекладено 22 мовами, за ними ставили вистави і знімали фільми. У 1988 році Шевчук став лауреатом Шевченківської премії, пізніше — отримав Орден Ярослава Мудрого та інші відзнаки.
Він був молодшим братом дисидента Анатолія Шевчука. Залишив дружину Неонілу, двох доньок — Мирославу та Юліану, а також онука Богдана.
Попри визнання, він залишався скромною і тихою людиною, відданою книзі та слову.
