Держава має право вимагати від релігійної організації узяти назву, яка відрізнятиме її від інших організацій і не вводитиме в оману суспільство
Сьогодні, 27 грудня, Конституційний Суд на пленарному засіданні ухвалив рішення у справі щодо повної назви релігійних організацій, дійшовши висновку, що зміни до статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» є конституційними.
Про це пише Детектор.медіа з посиланням на пресслужбу КСУ.
Судді, за поданням 49 народних депутатів, перевіряли відповідність Конституції України зміни до закону №5309, щодо назви релігійних організацій, які входять до структури об’єднання, керівний центр якого знаходиться за межами України, в державі-агресорі.
КСУ ухвалив рішення за поданням 49 народних депутатів щодо відповідності Конституції України закону про внесення зміни до закону про свободу совісті щодо назви релігійних організацій, які входять до структури об’єднання, керівний центр якого знаходиться за межами України, в державі-агресорі.
Ухвалюючи рішення, КСУ врахував рішення Європейського Суду з прав людини, де зокрема зазначено:
«Сам факт того, що держава вимагає від релігійної організації, що бажає бути зареєстрованою, узяти назву, яка унеможливлює введення в оману вірян та суспільство загалом і завдяки якій є можливим її відрізняти від уже наявних організацій, у принципі, можна вважати виправданим обмеженням її права вільно обирати свою назву».
Текст тішення та його резюме буде оприлюднено на офіційному вебсайті Конституційного Суду 28 грудня 2022 року.
Закон №5309, ухвалений у грудні 2018 року, передбачає, що релігійна організація, чий центр управління знаходиться в країні, визнаній агресором, зобов’язана вказувати це у своїй назві. Відповідні зміни також мають бути внесені до статуту організації.
При цьому дозволяється після повної назви церкви із зазначенням центру управління додавати «в Україні».
Як пояснював депутат Олександр Бригинець, який представляв проєкт, церкві пропонується самій змінити свою назву, наприклад, «Російська церква в Україні». Він також зазначив, що єдине обмеження, яке буде передбачено для церкви, центр якої знаходиться в країні-агресорі, то це заборона на її присутність у військових частинах та на лінії фронту.
У січні 2019 року Міністерство культури внесло УПЦ МП до переліку релігійних організацій, які підпадають під дію закону «Про свободу совісті та релігійні організації» і яким необхідно змінити свої назви.
Нагадаємо, 2 грудня Рада національної безпеки та оборони доручила уряду внести на розгляд парламенту законопроєкт щодо унеможливлення роботи в Україні афілійованих з Росією релігійних організацій. 1 грудня президент Володимир Зеленський підписав указ про введення цього рішення в дію.
9 грудня парламентський комітет підтримав законопроєкт щодо заборони в Україні УПЦ МП. У пояснювальній записці до документа зазначають, що дії російської церкви «мають не релігійний, а політичний характер».
11 грудня сім священників УПЦ МП потрапили під санкції Ради національної безпеки й оборони. Раніше президент Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО про санкції проти 10 представників церкви.
З листопада СБУ проводила обшуки на об’єктах УПЦ МП по всій Україні. Правоохоронці виявляли чимало матеріалів антиукраїнського спрямування, а також документи, які підтверджують наявність російського громадянства у представників церкви.
