Століття тому юна 16-річна дівчина очолила тисячний загін повстанців, який виступав проти більшовицької влади
Тендітна золотоволоса дівчина Олександра Соколовська народилася для щастя, але бурхливий 1919 рік — один із найдраматичніших в історії України — покликав її до боротьби за волю батьківщини. Після смерті братів, вона назветься отаманшою Марусею, одягне шапку зі сміливим написом «Смерть ворогам України!» та очолить тисячне військо.
Цими вихідними, 13 листопада, у Коростишеві відкрили монумент пам’яті отаманші Марусі, її батька та трьох братів-отаманів, героїв Визвольної війни українців 1918–1921 років. Автором пам’ятника став заслужений художник України, скульптор Віталій Рожик. Пам’ятник родині Соколовських він виконав безкоштовно.
Учасниками церемонії відкриття пам’ятника стали не лише жителі Житомирщини, а й гості з Києва, Вінниці, Рівного. Була присутня онука Соколовських – Ліза Соколовська. А також автор однойменного роману «Маруся», знаменитий український письменник – Василь Шкляр. До речі, саме Шкляр та місцевий краєзнавець Володимир Гонський стали ініціаторами відкриття монумента.
Мав слово під час відриття і історик Олександр Алфьоров.
«Юна українська Жанна д‘Арк! Молода красуня-вчителька, як і брати-вчителі, діти священника, взяли до рук зброю за незалежність. 6 листопада 1919 року вона стала легендою. Наче її вбили або поранили; наче її бачили пізніше і наче її поховали побратими; наче вона була у списках інтернованих, а наче … вона стала легендою!» – зазначив Олександр Алфьоров.
Після відкриття пам‘ятного знаку організатори провели урочистості біля могили її брата Олекси Соколовського – 18-річного отамана, вбитого більшовиками і таємно похованого у рідному селі Горбулів біля церкви.
До речі, наступного місяця виповнюється 120 років від дня народження дівчини, яка назавжди ввійшла в українську історію.
Олександра Соколовська народилася 14 грудня 1902 року у Горбулеві на Житомирщині. Вона була останньою восьмою дитиною дяка Тимофія Соколовського та Явдохи Квасніцької. Це була одна з сімей української патріотичної сільської інтелігенції, які стали одними з ідеологів та організаторів Національно-визвольної війни українства 1917–1920-х років.
16-річна Саша Соколовська після смерті своїх братів перейняла провід над повстанцями. Маруся очолила загін із 1000 козаків – 300 кінних і 700 піших вояків. Детальніше дізнатися про історію родини Соколовських та власне самої отманші Марусі можна у романі Василя Шкляра, який без перебільшення є майстром прозового слова та має свою, цікаву манеру оповіді.
До слова, Шкляру вдалося розбавити твір лінією кохання Марусі до поручника Галицької армії – Мирона Гірняка.
