Її згадують як єдиний прісноводний підводний музей в Україні
Поки справа щодо спецдозволу на видобуток граніту з кар’єру «Калюжа» знову перебуває у Верховному Суді, сама локація потрапила до переліку найцікавіших водойм України для дайвінгу. Малинський кар’єр у рейтингу згадали як єдиний в Україні підводний музей у прісній воді.
Перелік опублікувала онлайн-платформа Rybalka.club.
До нього увійшли 12 водойм України, придатних для занурень. Серед них — чотири кар’єри з Житомирської області.
Автори рейтингу зазначають, що прісноводний дайвінг в Україні найчастіше пов’язаний саме із затопленими кар’єрами. Після зупинки видобутку такі кар’єри заповнюються водою, а на дні залишаються кам’яні стіни, уступи, затоплені дерева, техніка та інші об’єкти. Саме це й робить їх цікавими для дайверів.
До переліку потрапили чотири водойми з Коростенського району: Пашинський, Дібровський, Новоозерянський та Малинський кар’єр «Калюжа».
Найвище серед житомирських локацій у списку — Пашинський кар’єр біля Коростеня. Його глибину оцінили у 54 метри. Також у рейтингу згадали Дібровський кар’єр із затопленою технікою на дні та Новоозерянський кар’єр із гранітними стінами й затопленим молодим лісом.
Малинська «Калюжа» посіла 12 місце. Її глибина — близько 15 метрів. У рейтингу зазначають, що на дні кар’єру є скульптури, мотоцикл та інші об’єкти, а невелика глибина робить водойму доступною для навчальних занурень. Водночас автори додають, що до середини літа вода тут може ставати каламутною.
Для Малина «Калюжа» давно є більше, ніж просто затоплений кар’єр. Протягом багатьох років вона була точкою тяжіння для дайверів з різних міст України. Тут навчали початківців, проводили тренування, ознайомчі занурення та створили підводну експозицію, яку тепер згадують у всеукраїнському рейтингу.
Торік MALYN.MEDIA публікувало інтерв’ю з Павлом Богданом — інструктором з дайвінгу, автором каналу Dive UA Film та одним із творців підводного музею на «Калюжі». Він розповідав, що експозицію на дні кар’єру облаштовували самі дайвери — без бюджетного фінансування, завдяки ентузіазму спільноти.
За його словами, на дні «Калюжі» є близько 30 експонатів. Серед них — статуя княгині Ольги, мотоцикл, старий якір, автомобілі, макет морської міни та інші об’єкти. Частина з них стала не лише цікавинкою для занурень, а й навчальними орієнтирами для дайверів.
Павло Богдан також розповідав, що на «Калюжі» свої перші занурення зробили сотні людей. Тут тренувалися не лише цивільні дайвери, а й рятувальники, підрозділи ДСНС, Нацгвардії та ЗСУ.
Окремо він наголошував, що кар’єр використовували і як простір для реабілітації поранених військових. За словами інструктора, дайвінг для захисників після поранень, ампутацій і важких травм може бути не просто спортом, а способом психологічного та емоційного відновлення.
«Коли хлопці після поранень, ампутацій, травм заходять у воду — вони вперше за довгий час відчувають свободу. Невагомість. Рух без болю», — розповідав Павло Богдан в інтерв’ю MALYN.MEDIA.
Водночас майбутнє «Калюжі» досі залишається предметом судового спору. На початку червня ми писали, що Верховний Суд відкрив касаційне провадження за скаргою Держгеонадр у справі щодо спецдозволу ТОВ «БМ Граніт-У» на користування надрами.
Держгеонадра оскаржують постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року. Тоді суд став на бік підприємства і залишив чинним рішення, яким у анулюванні спецдозволу відмовили.
Суперечка зводиться до того, чи можна вважати висновок з оцінки впливу на довкілля від 21 березня 2025 року «нововиявленою обставиною». Апеляційний суд визнав, що можна. Держгеонадра з цим не погоджуються.
Верховний Суд вирішив перевірити ці доводи та витребував матеріали справи. Наразі спецдозвіл ТОВ «БМ Граніт-У» залишається неанульованим.
На цьому тлі згадка «Калюжі» у всеукраїнському рейтингу водойм для дайвінгу знову підкреслює: для дайверської спільноти й мешканців Малинщини це місце має не лише промислове значення. Це навчальна локація, підводний музей і простір, який роками формували ентузіасти.
