«Гранітні аргументи» чи запилені факти: як пройшли громадські слухання щодо «Калюжі»

Якщо вірити бізнесменам, майбутній кар’єр — це ледь не взірець екологічної гармонії

Сьогодні, 18 лютого, відбулися громадські слухання щодо чергової спроби ТОВ «БМ ГРАНІТ-У» отримати дозвіл на видобуток граніту на місці популярної рекреаційної зони «Калюжа»

До дискусії долучилися 12 учасників, серед яких представник Департаменту екології та природних ресурсів Житомирської ОВА; виконавчий директор ТОВ «БМ ГРАНІТ-У» Юрій Шевчук; представник розробника звіту з оцінки впливу на довкілля  — директор ТОВ «ЕКО-МБ» Олександр Медвідь, громадськість та наше медіа. 

Далі зробимо спробу побіжно переказати головні тези, які звучали під час цієї дискусії. 

ЩО КАЖУТЬ БІЗНЕСМЕНИ

За словами представників компанії, майбутній кар’єр на місці «Калюжі» обіцяє стати зразком безпечного та екологічно відповідального видобутку — принаймні, у цьому вони намагалися переконати громадськість впродовж близько двох годин спілкування. 

Так, Олександр Медвідь, директор компанії, яка готувала звіт з оцінки впливу на довкілля, запевнив: усе відповідає нормам, вплив мінімальний, жодна рідкісна квітка не постраждає, а якщо щось піде не так — бізнес готовий компенсувати збитки.  Вибухи — лише двічі на місяць. Шум — у допустимих межах. А воду очищатимуть перед скиданням у річку. 

Юрій Шевчук, виконавчий директор підприємства, яке роками вперто добивається розробки кар’єру, додав трохи технологічних деталей. Буритимуть «сучасними» станками, вибухи будуть контрольовані, пил подавлений. 

Ще одним аргументом, який підготував Шевчук для громадськості, будуть «плюс» 25 робочих місць на старті.

ЗАУВАЖЕННЯ ГРОМАДИ

Місцеві ж мешканців, які вже роками у цьому питанні, традиційно озвучили ті побоювання, які їх хвилюють. Зокрема, говорили за рівень води у криницях, ризик прориву річки та вплив вибухів на стіни їхніх домівок. Сумніви у громади й надалі викликають суперечливі моменти в екологічних звітах та невідповідності у документах.

Так, мешканка Малина Світлана Яременко порушила питання зниження рівня води у криницях та ризику обвалу ґрунту між кар’єром і річкою Ірша. Їй відповіли, що криниці розташовані вище кар’єра і відділені глиняним шаром, тож загрози начебто немає, хоча «в окремих свердловинах рівень води може знизитися».

Щодо обвалу, представник бізнесу запевнив: кар’єр здебільшого віддалений від річки, а в найближчій до води зоні — гранітний масив, який, за їхніми словами, річка не змогла розмити за роки. 

Під час обговорення Володимир Нечопоренко висловив все ж занепокоєння щодо ризику прориву річки Ірша в кар’єр, згадавши прецедент 2023 року, коли водойма під час повені змінила річище і затопила кар’єр на протилежному березі:

«Чи потрібно враховувати цей випадок і проводити додаткові дослідження, адже відстань між кар’єром і річкою дуже мала?»

Юрій Шевчук відповів, що у випадку затоплення кар’єра борти були насипними, що дозволило воді їх розмити. Додатково між кар’єром і річкою, з його слів, облаштують 20-метрову в’їзну траншею, яка «має слугувати додатковим бар’єром».

Володимир Нечопоренко запропонував, щоб потенційний розробник надав додаткові розрахунки, враховуючи досвід 2023 року. 

Далі Ольга Гура порушила питання впливу вибухових робіт на житлові будівлі, зазначивши, що мешкає за 8,5 км від кар’єру, і навіть на такій відстані під час вибухів будинки здригаються, а вікна тремтять. Вона поцікавилася, які деформації очікують на будівлі, розташовані значно ближче від кар’єру, і чи підприємство планує компенсувати можливі пошкодження.

У відповідь Юрій Шевчук озвучив, що сучасна технологія нібито «дозволяє зменшити силу вибухів та мінімізувати їхній вплив».

Також мешканка звернула увагу на розбіжності між двома екологічними дослідженнями у звіті, одне з яких містить дані про охоронювані види флори та фауни, а інше – ні. Вона нагадала, що кар’єр розташований у межах Смарагдової мережі України та поцікавилася, які дії планує вжити підприємство, якщо закон про її охорону вже ж приймуть.

На це представник відповів, що поки закон не ухвалений, «підприємство працює відповідно до чинного законодавства». У випадку ж, якщо будуть зміни у законах, «компанія буде дотримуватися нових вимог, адже це контролюватимуть відповідні органи».

Мешканка міста Олена Ткаченко звернула увагу на офіційно озвучений рівень шуму у 46 дБ, що, як вона зазначила, відповідає шуму в бібліотеці або тихій кімнаті.

«Як таке можливо, якщо підприємство має важку техніку, автозаправку, видобуток каменю та постійний рух завантажених машин?» – запитала вона.

Представник підприємства у відповідь сказав, що розрахунки проводилися на межі санітарно-захисної зони, а не біля обладнання чи кар’єру. 

Однак Ткаченко зауважила, що мешкає за 3 км від кар’єру, має якісний ремонт і сучасні вікна, але чітко роками чула вибухи та відчуває їхню дію. 

«Ну, якщо вікна тремтять – викликайте відповідні органи, хай заміряють рівень шуму», – відповів їй Олександр Медвідь. 

Володимир Нечипоренко далі звернув увагу на невідповідність у документах, які стали основою для отримання спеціального дозволу на користування надрами.

«Чому в спеціальному дозволі та акті гірничого відводу вказано село Городище, якого не існувало вже 30 років? Адміністративно ця територія належала до міста Малин, і вже на момент отримання дозволу реальна відстань до житлових будівель Малина була меншою за 500 метрів. Чи не були таким чином порушені права мешканців?» – запитав він.

У відповідь представник підприємства пояснив, що нібито Державна служба геології та надр України зазначає у документах прив’язку до населеного пункту, який існував на момент геологічної розвідки. У цьому випадку розвідка проводилася ще тоді, коли село Городище офіційно існувало. Учасників слухань запевнили, що ситуація з адміністративними межами виправиться колись, потім…

На уточнювальне запитання, чи враховувалася на момент отримання дозволу близькість до житлової забудови та вплив на мешканців, представник пояснив, що у 2007 році погодження з жителями не вимагалося, а питання санітарних відстаней врегульоване чинними нормами.

Відповідаючи на запитання мешканців щодо безпеки руху на переїзді, видобувачі зазначають, що тут покладаються на дотримання правил дорожнього руху та відповідальність водіїв.

СУМНІВНІ АКТИВІСТИ 

«Яка це вже спроба підприємства пройти оцінку впливу на довкілля? Якщо не помиляюся, третя чи четверта? І чому раніше вони її не отримували?» — із таким питанням до представників бізнесу звернувся мешканець Малина Сергій Верстак під час громадських слухань.

Олександр Медвідь прямо не назвав кількість спроб і відповів на це в дусі «все йде за планом, просто план змінюється»:

«У нас закон про оцінку впливу на довкілля прийняли у 2017 році. До цього підприємство готувалося за старими правилами, потім вони змінилися, тож із 2019-го компанія почала проходити цю нову процедуру».

Медвідь також запевнив, що всі попередні зауваження до звітів з ОВД, які не отримали позитивного висновку, тепер нарешті враховані… 

Виділився серед учасників обговорення представник ГО «Столичний контроль», зареєстрованої у Києві, — Сергій Глушко.  У своїй репліці він доволі відверто звинуватив мешканців у безпідставній критиці планів бізнесу, натякаючи, що «значна частина аргументів» є надуманою та «висмоктаною з пальців». Таку думку він висловив після емоційного виступу Олени Верстак, матері двох дітей, яку турбують наслідки для здоров’я від такої промисловості.

У підсумку, Глушко намагався зарекомендувати себе як прихильника економічного розвитку, але його аргументи викликали більше питань, ніж відповідей.

ЩЕ Є ДЕСЯТЬ ДНІВ НА ЗАУВАЖЕННЯ

На завершення представник Департаменту зазначив, що всі зауваження і побажання учасників врахують, а тим, хто ставив запитання, впродовж п’яти робочих днів представники бізнесу зобов’язані ще надати письмові відповіді із детальними роз’ясненнями. 

Також зауваження щодо ОВД можна надсилати до 28 лютого: pryroda@eprdep.zht.gov.ua.

Здається, громадські слухання щодо кар’єру на «Калюжі» перетворилися на нескінченний серіал із передбачуваним сюжетом і незмінними акторським складом.

Бізнес вкотре запевняє, що вибухи будуть «лагідні», пил — нешкідливий, а шум поступатиметься бібліотечному. Громада вкотре питає про воду, безпеку та відповідальність. А Малинська міська рада, як і раніше, виконує роль глядача в останньому ряду — мовчазного, але присутнього.

До слова, поки бізнесмени вкотре намагаються отримати дозвіл на відновлення кар’єру, Держгеонадра через суди прагне цей дозвіл скасувати.


ПОСИЛАННЯ НА ДОКУМЕНТИ:

Олена Петренко
Олена Петренкоhttps://malyn.media/
Редакторка MALYN.MEDIA

Пов'язані статті

- Реклама -spot_img

Останні новини