Мешканці занепокоєні впливом на екологію, шум та близькість до житла, а підприємці переконують у безпеці та дотриманні норм
Сьогодні, 20 лютого, в Малині відбулися громадські слухання щодо звіту з оцінки впливу на довкілля ТОВ «РЕСАЙКЛІНГ ПЛАСТ», яке планує займатися обробкою відходів у місті.
До обговорення долучилися 15 учасників, серед них – представники Департаменту екології ОВА, керівництво підприємства, екологічний аудитор Олександр Медвідь, заступник міського голови Павло Іваненко, місцеві жителі, зокрема, мешканці «Фабрики» та наше медіа.
ЩО ОБІЦЯЮТЬ ПІДПРИЄМЦІ
За словами Олександра Медведя, який представив основні характеристики підприємства, ТОВ «РЕСАЙКЛІНГ ПЛАСТ» планує обробляти безпечні відходи на промисловому майданчику за адресою: вулиця Приходька, 64. Сировиною стануть різні види пластику, упаковка
За словами Олександра Медведя, який представив основні характеристики підприємства, ТОВ «РЕСАЙКЛІНГ ПЛАСТ» планує обробляти безпечні відходи на промисловому майданчику за адресою: вулиця Приходька, 64. Сировиною будуть відходи різних видів пластику, зокрема поліетиленова та стрейч-плівка, тетрапак, ПЕТ-пляшки, поліпропілен, макулатура, скло тощо.
Виробничий процес передбачає сортування, подрібнення, миття, сушіння та гранулювання пластику. Підприємство працюватиме у дві зміни протягом усього року.
За словами Медведя, діяльність відповідатиме екологічним нормам: санітарно-захисна зона буде дотримана, а рівень викидів і шуму не перевищуватиме допустимих меж. Водопостачання здійснюватиметься централізовано, а виробнича вода використовуватиметься повторно. Усі відходи, що утворюватимуться в процесі, передаватимуться на утилізацію згідно із законодавством.
Директор підприємства зі свого боку наголосив, що проблема зростання обсягів пластику на сміттєзвалищах залишається актуальною, тому компанія планує це вирішити. Переконує, що діяльність підприємства є прозорою та безпечною.
Пріоритетом є робота в межах екологічних норм із мінімізацією ризиків. Для цього планують залучати незалежних експертів для додаткового контролю. Основна мета — якісне сортування та підготовка відходів до подальшої переробки без шкоди для довкілля та людей.
На завершення наголосили повторно, що підприємство «не займається спалюванням чи переробкою сміття, а лише сортує, подрібнює та готує його для передачі на заводи».
Зауважимо, що термічна обробка передбачається – її називають «не плавленням, а пом’якшенням». Також у планах підприємства — встановлення контейнерів для збору вторинної сировини у громаді та відкриття приймальних пунктів.
ЩО ТУРБУЄ ГРОМАДУ
Під час обговорення Павло Іваненко висловив занепокоєння розміщенням підприємства в межах міста, запропонувавши альтернативну ділянку біля полігону твердих відходів.
Заступник міського голови також звернув увагу на неточності у звіті з оцінки впливу на довкілля, зокрема щодо уповноваженого органу, впливу на Смарагдову мережу, санітарно-захисної зони та оцінки рівня шуму. Представники підприємства аргументували тим, що всі розрахунки виконані відповідно до екологічних норм.
Дискусія загострилася, коли мова зайшла про загальний екологічний стан у місті та відповідальність за нього. Представники бізнесу наголосили, що їхня діяльність спрямована на зменшення відходів, а підприємство не є сміттєпереробним заводом, а лише сортує та готує вторинну сировину для подальшої переробки.
Один з мешканців Малина підняв питання про рівень викидів у районі паперової фабрики та можливе забруднення ґрунтових вод. Він наголосив, що малинці зіштовхуються з підвищеним шумом, сажею у повітрі та складною екологічною ситуацією. Також він висловив занепокоєння щодо складування паперових відходів просто неба, мовляв, це може негативно впливати на підземні води, оскільки багато людей користуються криницями.
Говорили під час дискусії й про те, що густонаселений район Малина вже зазнає значного екологічного навантаження, тому громада підготує офіційне звернення до міської ради та Департаменту екології з вимогою все ж переглянути місце розташування підприємства.
Ольга Гура порушила питання про санітарно-захисну зону, зазначивши, що вона має становити 300 метрів, а не 100, як зазначено у звіті. Представники бізнесу пояснили, що їхнє виробництво не передбачає плавлення пластику, а лише його пом’якшення, що законодавчо визначає санітарну зону у 100 метрів.
Василь Вовк звернув увагу на температурний режим обробки пластику, наголосивши, що для виробництва гранул матеріали зазвичай нагрівають до 170 градусів, а не 100-120, як заявляли представники підприємства. У відповідь бізнесмени запевнили, що їхній процес передбачає лише пом’якшення, а не плавлення, тому температура не перевищуватиме 120 градусів.
Володимир Нечипоренко поцікавився, чи унормовується термін «промислова зона», на який часто посилалися під час розмови. Він наголосив, що мешканці відзначають значне зростання рівня шуму та забруднення порівняно з періодом, коли в означеній «промисловій зоні» працювало лише одне велике підприємство. У зв’язку з цим він запропонував провести комплексне екологічне обстеження території, перш ніж дозволяти запуск нового об’єкта.
Оксана Дідківська поцікавилася механізмом контролю за викидами, на що представники бізнесу відповіли, що післяпроєктний моніторинг здійснюватиметься відповідно до висновку ОВД, а підприємство готове забезпечити незалежний контроль.
Ольга Гура також порушила питання рівня бензопірену у викидах та запропонувала додаткове дослідження цього показника. Представники підприємства відповіли, що аналіз може провести незалежна лабораторія, але за їхніми розрахунками рівень забруднення відповідає нормам.
Наприкінці слухань учасникам нагадали, що громадське обговорення триватиме до 28 лютого 2025 року, а всі письмові зауваження будуть розглянуті компетентними органами (ел. пошта Департаменту для зауважень: pryroda@eprdep.zht.gov.ua)
🔹 Текст оголошення на сайті мерії
🔹 Реєстраційний номер справи: 8987 у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля
🔹 Звіт з оцінки впливу на довкілля
По темі: «Гранітні аргументи» чи запилені факти: як пройшли громадські слухання щодо «Калюжі»
