Следовательно, разруха сидит не в клозетах, а в головах!
«Мы — новое домоуправление нашего дома. Я — Швондер, она — Вяземская. Товарищ Пеструхин и товарищ Жаровкин» вирішили, що перейменовувати вулицю Ватутіна у вулицю Героїв Базару не можна…
Селяві. Ми — нація дешевої ковбаси, хліба і дулі в кишені.
Сьогодні хочу нагадати, ще про одну особу, яка потребує захисту «управдома» — треба захистити Суворова… Бо зараз буде прямий наїзд.
От, що за зла іронія поєднати Шевченка і Суворова? Це, як згадка про матеріальну скруту Кобзаря? Нагадування про те, що Шевченко, щоб забезпечити собі проживання, малював ілюстрації до книги про його «рятувальника» Суворова?..
На розі Суворова й Шевченка стоїть сумний Тарас та думає, де взяти копійку… аж тут Олександр Васильович!
Уявляю, як зашипить колективний «управдом» після наїзду на Суворова, на того, кого нема в «списку».
А наїхати є за що.
Олександр Суворов — це імперець і самодур. Розрекламований в Росії та СРСР, як найвеличніший воєначальник, який звільнив слов’ян від турків.
Але почесті він мав, очевидно, за інші заслуги — за придушення національних повстань в Україні та Польщі. За те, що вирізав 20 000 мирних мешканців передмістя Варшави, щоби бунтівний Костюшко одумався. А ще за депортацію кримців та ногайців, за успішне зросійщення запорозьких козаків.
Яким боком він у Малині?
Чому цей «спаситель» увіп’явся в бік Шевченку?
Чому цей імперець, особливо шанований в сучасній російський армії, ще тут?
Військові частини, які стягуються нині до меж України так чи інакше сперезані цим іменем. Ім’я, з яким починають виховувати російських окупантів — юних «суворовців».
Орден Суворова — державна нагорода Росії.
Але думку колективного «управдома» вже чув — «що вже з Суворовим не так»?
Все не так. Це ім’я тримає нас в постколоніальному стані.
Якось топонімічна комісія робила пропозицію перейменувати цю вулиці — на Михайлівську. Та куди ж там. Навіть «нейтральна» назва вулиці лякає «утриманців» з міської ради.
Певен, що про той гротеск з Шевченком ніхто навіть не думав, але чи не краще Шевченку поговорити про вічність з нескореними українцями?
Якщо вже ранимі душі з вулиці Ватутіна не перенесли стресу і у мерії будуть шукати іншу вулицю, то чи «не взяти за основу» вулицю Суворова, колишню Селищанську?
Але ж ні. Знаю, що там є захисники «пам’яті дєдов», ще крутіші ніж на Ватутіна.
