Як виростити манкуртів? Спочатку треба переінакшити історію
Якщо взяти історію газети «Малинські новини» та, особливо, її попередників «Прапор Жовтня», «Під прапором Жовтня», «Більшовицький прапор», «За більшовицькі темпи», то відчуваєш, що навколо цього забагато пафосу і возвеличення. Звісно, після того, як ви погортаєте певний об’єм стосів архівних номерів.
Здавалося б, там має бути, як пишуть в історичній довідці, що «у той час газети висвітлювали події, що відбувалися у місті й районі, або мали до них якесь відношення».
Нічого такого — це були породисті пропагандистські видання, достойні сучасного «солов’їного помьоту» в російських медіа. Перегляд підшивки за рік може викликати нудоту. І не через прілий папір…
В надії знайти хоч щось із хроніки місцевого життя, ти побачиш висвітлення «англо-американських паліїв війни» й «загниваючого капіталізму». Таке наповнення займало відсотків 20–30 газети. Ще відсотків до 30-ти займала «партія наш рулєвой» на загальнодержавному рівні. Різноманітні з’їзди, рішення, досягнення…
Теж і на місцевому рівні: засідання райкомів, парткомів, довгі списки кандидатів на (псевдо)вибори, делегатів на з’їзди й коференції тощо. Місцеві новини зводилися до того, щоб «вивісити» передовиків та «пропісочити» тих, хто не вкурив соціалістичної дійсності. Показники, відсотки, знову показники… Навіть успішність в школах міряли відсотками. І багато пропаганди в прямому сенсі. Тоді це слово було не лайливе, а звичайне робоче. Звісно ж, велика увага до школи.
І тут, для ілюстрації, покажу одну статтю в газеті «Радянський Малин» за 1952 рік. Якийсь товаріщь Ге Весненко розкритикував вчителів історії двох шкіл району.
«В Іршанській і Пинязевицькій школах історія викладається на низькому ідейному і науковому рівні, поверхово, без глибокого аналізу історичних фактів, без зв’язку минулого з сучасністю», — такий висновок зробив у 1952 році бдітєльний Весненко, який, ймовірно, був заступником головреда «Радянського Малина».
Далі стаття буде в повному обсязі. А у мене непозбувне в голові запитання: а чи далеко ми сьогодні посунулися від «Ге Весненка» зразка 1952 року? Ні. «Ге Весненки» й сьогодні формують свої наративи — тихо, підкилимно, але відчутно впливово.
ПІДНЕСТИ РІВЕНЬ ВИКЛАДАННЯ ІСТОРІЇ В ШКОЛАХ
«Радянська школа виховує молоде покоління, яке покликане донести наш прапор до переможного кінця, будівників комуністичного суспільства. Провідне місце у вихованні у нашої молоді комуністичного світогляду займає історія. В новому навчальному році школи нашого району значно поліпшили викладання історії.
Проте, як показала днями проведена перевірка, в Іршанській і Пинязевицькій середніх школах, у викладанні історій і Конституції СРСР мають місце серйозні недоліки.
На уроках недостатньо розкривається історія розвитку людського суспільства, переваги соціалістичної системи над капіталістичною, агресивна політика американо-англійських імперіалістів і в окремих випадках навіть перекручується історична дійсність.
Замість висвітлення дійсних причин поділу Польщі в 1772 році, вчитель Іршанської школи т. Бондаренко, наприклад, підкреслив, що пруський король Фрідріх II, боячись посилення Росії, пішов на поділ Польщі. Таким поясненням вчитель виправдав загарбницькі, агресивні дії Фрідріха II й головним агресором виставив Росію, що є перекрученням історичної дійсності.
Приєднання Білорусії до Росії за цим поділом програма і підручник визначають як факт визволення білоруського народу від ярма польської шляхти і возз’єднання його з російським народом. Вчитель же пояснив учням, що білоруський народ потрапив під гніт російського царя і поміщиків, що він визволився лише від релігійного гніту.
Розповідаючи про становище Болгарії, вчитель згадав про віру болгарського народу у визволення, яке прийде від братнього російського народу, але нічого не сказав про фактичну допомогу російського народу Болгарії у визволенні від турецького ярма і фашистської Німеччини, допомогу в будівництві соціалізму.
В поясненні матеріалу т. Бондаренко випускає такий важливий момент, як зв’язок з сучасністю. Під час вивчення теми «Слов’янські народи Західної Європи кінця XVII і XVIII ст.» т. Бондаренко не сказав жодного слова про те, що ці народи, встановивши режим народної демократії, успішно будують соціалізм.
Про відсутність зв’язку з сучасністю говорять відповіді учнів. Так, восьмикласники, розповідаючи про втрату Францією колоній у XVIII ст., два напрями у французькій літературі часів Людовика XIV, нічого не сказали про боротьбу народів французьких колоній сьогодні та про прогресивних письменників сучасної Франції.
Незадовільно викладає т. Бондаренко і Конституцію СРСР і УРСР, завдання курсу якої полягає у вивченні основ радянського ладу, вихованні палких патріотів соціалістичної Батьківщини. З-за надто тривалого опитування учнів вчитель виклав тему «Право на працю радянських громадян» за 7 хвилин і, безумовно, поверхово, схематично, не виділивши основних питань теми.
Як на уроках історії, так і Конституції т. Бондаренко пояснює матеріал без підкреслення головного, не групує фактів навколо центральних питань. Тому знання учнів поверхові, схематичні, а окремих тем вони зовсім не засвоїли.
Наявні серйозні недоліки у викладанні історії середніх віків у Пинязевицькій школі. Вчитель т. Павленко, викладаючи історію цього періоду, не зв’язує окремих тем з усім історичним процесом, подає факти і події без аналізу, без розкриття їх класової суті.
Під час вивчення в шостому класі теми про Візантію і слов’ян вчитель не висвітлив як слід питання історичного значення слов’янського заселення Візантії, торговельних і культурних відносин між Візантією і Руссю. Викладач жодним словом не обмовився про історичну роль слов’янських народів у боротьбі з турецькими і німецько-фашистськими загарбниками, про роль Всеслов’янського комітету.
Він нічого не сказав про те, що німецькі фашисти проповідували вищість німців і неповноцінність інших народів, зокрема слов’ян, як це роблять в даний період англо-американські палії війни. Тов. Павленко не викрив суті цих вигадок і не показав історичної ролі слов’янських народів і, насамперед, російського, українського і білоруського народів, які будують комунізм і очолюють боротьбу всього прогресивного людства за мир у всьому світі.
Говорячи про ріст феодального землеволодіння у Візантії і пригноблення селянства, вчитель робить висновок, що міцність держави визначає сила армії. Це суперечать вказівкам товариша Сталіна про те, що міцність держави не визначає сила армії, а її суспільний устрій насамперед.
Це сталося тому, що тов. Павленко не працює над підвищенням свого ідейно політичного рівня і ділової кваліфікації, не читає художньої літератури.
В Іршанській і Пинязевицькій школах історія викладається на низькому ідейному і науковому рівні, поверхово, без глибокого аналізу історичних фактів, без зв’язку минулого з сучасністю.
В цьому повинен і райвідділ народної освіти та педкабінет, які не контролювали і не допомагали вчителям у поліпшенні змісту і методів викладання історії і Конституції СРСР. Обговоривши на своєму засіданні питання про стан викладання історії і Конституції СРСР та УРСР в Іршанській і Пинязевицькій школах, бюро райкому КП(б)У зобов’язати райвідділ народної освіти і директорів шкіл району вжити всіх заходів до усунення наявних недоліків, піднесення рівня викладання історії і Конституція СРСР.
Г. Весненко».
Трохи «солов’їного помьоту», зразка 1952 року, у виконанні «найстарішої та найкращої» малинської газети. В наступні роки наповнення часопису суттєво не мінялося. Хіба у 80-х перейшли на «лагідну» пропаганду, додалася тема «пєрєстройкі».
P.S. В будь-якому разі газета є гарним джерелом краєзнавчої інформації. Дивує, що навіть про спорт писали мало.
