Повернення до «базарної» теми
Якось мені розповіли, що на вулиці Романенка, десь біля першого садочка, був базар – тьмяні спомини про розповіді старших людей, від людей, які сьогодні вже й самі сторожили. Одним зі згаданих атрибутів була конов’язь — такі поперечні колоди.
Недовго думаючи, перепитав про це у фейсбуці. Трохи покричали й зійшлися на тому, що базар там був – в одних, а в інших – категорично ні – кажуть: був на Базарній площі. Я ж зробив припущення, що нелогічно всяке свинство пхати аж туди, й що «свинячий базар» був десь збоку. Для всякої живності він і сьогодні зветься «свинячим». Тож вирішив триматися сторони тих, хто казав, що базар був на Романенка.
Тут варто зауважити, що вулиця Романенка сформувалася в 50-ті роки XX століття. А до того вона була Лумельською і, думаю, не вулицею, а просто дорогою на Лумлю.
Потім відклав цю історію до кращих часів, поки вона саме мене знайде. І ось знайшла: маю цікавий документ – «Радомысльскому Уѣздному Земскому Собранію Уѣздной Управы ДОКЛАДЬ № 1861».
Оригінальний текст прочитаєте нижче, а я зроблю лише деякі зауваження:
- Базар був на вулиці Аптечній. Вулиця Аптечна – це раніше Рози Люксембург, Сосніної, а нині Валерія Залужного. Базар, про який йдеться, можна локаційно співвіднести з цією вулицею, бо мав же він бути не прямо на дорозі, а десь збоку.
- Додається ще одна «вокзальна» вулиця – Ново-Вокзальна, з таким-сяким уточненням локації. Вже маємо Велику Вокзальну, Мало-Вокзальну і Михайлівку Вокзальну.
- На вулиці Аптечній було давнє християнське кладовище. Раніше на карті 1913 року вдивлявся у якийсь невиразний хрестик на тій вулиці, який начебто мав позначати церкву. Зробив висновок, що то якась клякса, але тепер погляну по-іншому.
Далі читаємо в оригіналі:
«По ходатайству жителей м. Малина о переводѣ въ ярмарочные дни торговли скотомъ съ центральныхъ проѣзжихъ улицъ на другое мѣсто.
Въ апрѣлѣ мѣсяцѣ 1912-го года домовладѣльцы и жители Аптечной улицы въ м. Малинѣ подали Радомысльскому Исправнику прошеніе о переводѣ въ ярмарочные дни торговли свиньями съ Аптечной улицы на какое нибудь другое мѣсто, объясняя въ своемъ прошеніи, что Аптечная улица хорошо обстроена, имѣетъ видъ бульвара, центральна и на ней имѣется старое христіанское кладбище.
На вопросъ Пристава 3 стана Радомысльскаго уѣзда, наслѣдники помѣщика м. Малина С. Н. Миклухо-Маклай – Сергѣй Сергѣевичъ, Юрій, Дмитрій и Марія Сергѣевичи Миклухи (послѣдняя въ лицѣ повѣренной своей Е. А. Дьячковой) подали 19 августа 1912 г. приставу заявленіе, въ которомъ изъявили свое согласіе на предоставленіе подъ торговлю скотомъ полторы десятины своей земли.
Участокъ этотъ Миклухи обозначили на приложенномъ къ заявленію планѣ отъ руки, откуда видно, что онъ расположенъ рядомъ съ участкомъ, отведеннымъ тѣми же Миклухами для расширенія мѣстечка, по лѣвой сторонѣ Ново-Вокзальной улицы, ведущей изъ мѣстечка на вокзалъ.
Мѣстныя волостное правленіе и мѣщанская управа на запросъ Пристава отвѣтили (см. отношенія ихъ отъ 7 марта 1913 г. № 2257 и 3 марта и 4 мая 1913 г. №№ 655 и 1046), что переводъ торговли скотомъ на отведенное Миклухами мѣсто желателенъ и нареканія со стороны населенія не вызоветъ.
11 іюня 1913 г. за № 38062 Кіевскою Губернскою Земскою Управою прислано въ уѣздную Управу прошеніе за многими подписями жителей-евреевъ м. Малина, посланное ими 30 мая 1913 г. въ Кіевское Губернское Правленіе, въ которомъ они просятъ не переводить ярмарочной торговли на отведенное Миклухами новое мѣсто, объясняя, что оно не замощено, что будетъ плохая полицейская охрана и проч.
Докладывая объ изложенномъ уѣздному Земскому Собранію, Уѣздная Управа проситъ высказаться передъ Губернскимъ Земскимъ Собраніемъ за переводъ торговли скотомъ въ ярмарочные дни въ м. Малинъ съ проезжихъ улицъ его на вновь отведенное наследниками С. Н. Миклухо-Маклая, Миклухами-Маклай мѣсто мѣрою полторы десятины по лѣвую сторону Ново-Вокзальной улицы, ведущей изъ Малина на вокзалъ, рядомъ съ мѣстомъ, отведеннымъ Миклухами-Маклай для расширенія мѣстечка».
