Чиї декларації відкриватимуть першими, хто та що повинен буде задекларувати та які спрощення для декларантів передбачили в законі про відновлення е-декларування
20 вересня Верховна Рада ухвалила в цілому з урахуванням пропозицій Президента Володимира Зеленського закон про відновлення електронного декларування та відкриття декларацій посадовців. Законопроект 9534 підтримав 341 депутат, серед них «Слуга народу» дала 214 голосів.
Про це пише видання Судово-юридична газета.
Наразі фінальний текст закону ще не оприлюднено. Однак, з урахуванням того, що було прописано у вето Президента, закон виглядатиме наступним чином.
У НАЗК буде час до середини листопада 2023 року, щоб відкрити їх для громадськості.
Однак відкриття Реєстру ще не означатиме, що там буде багато свіжої інформації.
Так, особи, які у 2022 – 2023 роках не подали декларацію, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності новим законом, подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Тобто, кінцевий строк подання спливає у наступному році. При цьому «зараховуються» подані добровільно під час воєнного стану декларації.
Крім того, новий закон звільняє суб’єктів декларування від обов’язку подання повідомлень про відкриття валютного рахунка в іноземному банку та повідомлень про суттєві зміни у майновому стані, підстави для подання яких виникли під час воєнного стану.
Чиї декларації покажуть
Також нагадаємо, що згідно вето Президента та формулювань фінальної редакції закону декларації відображатимуться далеко не всі.
Зокрема, не будуть відображатися у публічному доступі декларації військовослужбовців Державної прикордонної служби, Держспецзв’язку та Управління державної охорони.
Також не будуть відображатися декларації осіб, які безпосередньо забезпечують безпеку посадових осіб відповідно до Закону «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб». А відповідно до цього закону державна охорона може здійснюватися щодо посадових осіб також за рішенням Президента, прийнятим за поданням посадових осіб, уповноважених виступати від імені відповідних державних органів, або за поданням начальника УДО. Зазначимо, що норма стосовно поширення особливих правил на охоронців посадовців (зміни до статті 52-1 закону про запобігання корупції) – це новація у законі.
Також не будуть відображатися декларації суб’єктів декларування, які серед членів сім’ї у відповідному звітному періоді мають осіб, щодо яких наявні зазначені у частинах 7 (крім осіб, зазначених у пунктах 1–4 частини 7 ст. 45), 8-13 обставини (у тому числі якщо такі члени сім’ї не належать до суб’єктів декларування). Тобто, якщо, скажімо, чоловік депутатки є військовослужбовцем Прикордонслужби, то її декларація відображатися не буде.
Ризики закону
Для керівників державних підприємств та установ зникне обов’язок подачі електронних декларацій, що є великим корупційним ризиком. Про це попереджало в своєму листі до Президента Зеленського Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) стосовно законопроєкту про електронне декларування у тому вигляді, який пропонував Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики, що його очолює Анастасія Радіна.
«Національне агентство звертає увагу на ризики, які містяться в положеннях документа.
1. Кількість декларантів зменшиться орієнтовно на 50 000 осіб (до 750 000). Зміни до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» та надання визначення терміну «посадова особа юридичної особи публічного права» не враховує осіб, які обіймають посади керівників структурних, в тому числі відокремлених підрозділів юридичних осіб публічного права, їхніх заступників. На них взагалі не буде поширюватися дія Закону України «Про запобігання корупції». Водночас в діяльності таких осіб існує широкий спектр корупційних ризиків. Саме керівники різного рівня державних підприємств та установ є об’єктами постійних гучних розслідувань НАБУ.
2. Закон, крім обов’язку відкрити декларації, визначає ще й можливість вилучення декларації з публічного доступу
Так, НАЗК матиме можливість вилучати з відкритого доступу декларації на підставі письмового подання керівника (заступника керівника) державного органу, в якому проходить службу чи працює декларант. У Законі правом вносити таке подання наділені виключно керівники (заступники керівників) державних органів, чим фактично обмежено можливість керівників органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права (закладів, установ, організацій) подавати до НАЗК списки осіб, декларації яких не підлягають оприлюдненню під час війни. При цьому взагалі не врегульовано питання вилучення декларацій осіб, у яких відсутні керівники, звільнених працівників, а також можливість видалення декларації за ініціативою самого декларанта, який відповідає визначеним Законом ознакам. Такий підхід дискримінує декларантів та може наражати їх та їхні родини на небезпеку.
3. Не спрощення, а, навпаки, ускладнення для декларанта процесу декларування
Низка запропонованих змін завдають додаткових труднощів при заповненні декларації та розумінні всіх аспектів. Це стосується, наприклад, змін, якими виключено необхідність декларувати номери рахунків, але фактично залишено необхідність декларувати осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та осіб, які відкрили рахунки на ім’я декларанта», – зауважили у НАЗК.
