Одна з мешканок представилася вчителем історії й наполегливо закликала присутніх засумніватися у внеску Петлюри й Стуса
18 березня в Коростишеві на громадських слуханнях обговорювали перейменування чотирьох топонімів. Найбільше суперечок викликали вулиці 30 років Перемоги та 50 років Перемоги. Одні пропонували назвати їх на честь Василя Стуса та Симона Петлюри, інші наполягали залишити радянські назви.
Про це повідомляє Суспільне.Житомир з посиланням на Коростишівське радіо, яке опублікувало відеозапис обговорень, тривалістю 35 хвилин.
За два місяці міська рада отримала 46 пропозицій щодо нових назв. Для вулиці 50 років Перемоги розглядали такі варіанти: Симона Петлюри, Князів Сангушків, Федора Воробця, Леоніда Макаренка. Серед варіантів для 30 років Перемоги – вулиця Василя Стуса, Князя Мала, Людмили Фої, Ліни Казмірської або Вербова.
На громадських слуханнях мешканці вулиць 30 років Перемоги та 50 років Перемоги виступили за збереження нинішніх назв. Водночас якщо перейменування таки відбудеться, жителі вулиці 30 років Перемоги запропонували назвати її Вербовою.
Місцева мешканка Ілона Жолондієвська запропонувала інший варіант – назвати вулиці на честь Василя Стуса та Симона Петлюри.
«Моя пропозиція – перейменувати вулицю 30 років Перемоги на вулицю Василя Стуса, а 50 років Перемоги – на вулицю Симона Петлюри. Ці діячі жили в різні епохи, але кожен зробив внесок у боротьбу за Україну. Натомість нинішні назви не мають історичного значення для громади. До того ж варто пам’ятати, що Друга світова війна почалася у 1939 році, а не в 1941-му, як це нав’язувала радянська пропаганда», – наголосила вона.
Серед виступаючих була жінка, яка представилася вчителькою історії і ошелешила присутніх своїм категоричним запереченням внеску Василя Стуса та Симона Петлюри в українську історію. Її слова викликали обурення серед частини присутніх, адже фактично вона повторила радянські тези про «незначущість» українських дисидентів та національних лідерів.
«Василь Стус — дисидент, і таких дисидентів були десятки, жодного стосунку він до державотворення не має — повірте мені, я — історик, цілий вік пропрацювала. А Симон Петлюра — це державотворення дуже сумнівне. Голосування покаже, і ніяких Симона Петлюри і отієї анархії, що робилася в ті часи. Я подавала подання — вся вулиця вирішила залишити назву 30 років Перемоги. Тут немає ніякої комуністичної інформації!
Це 30 років Перемоги у Другій світовій війні. Велика вітчизняна війна ми знаємо, коли почалася, але це факт історії, він незмінний — більша частина українців брала участь у Другій світовій війні. Всі ми з цієї вулиці — вона у нас невелика — просимо залишити назву 30 років Перемоги. Це на випадок, щоб не вулиці всякої Ліни Казмірської та інших — всі жителі проти перейменування».
Згодом цей виступ викликав хвилю обурення і в соцмережах. Пишуть, що це вчителька історії з села Шахворостівка — Лілія Степурко.
Користувачі коментарях запитують, як можна ставити під сумнів роль Василя Стуса, якого радянська влада переслідувала за любов до України? А також, як можна не визнавати внесок Симона Петлюри? Та дивуються, чому могла навчати учнів ця вчителька.
Прихильники змін наголошували: радянські топоніми треба прибирати, бо вони не мають нічого спільного з українською історією. Співзасновник проєкту «Деколонізація. Україна» Вадим Поздняков пояснив, що такі назви, як «30 років Перемоги» чи «50 років Перемоги», є частиною радянського міфу про «велику вітчизняну війну».
«Ніхто не применшує внесок українців у боротьбу з нацизмом, але треба говорити правду: ця війна була для нас трагедією, а не тріумфом СРСР. У Коростишеві є три вулиці Перемоги. Хіба це не абсурд?» – зазначив Поздняков.
Він підтримує пропозицію назвати вулиці на честь Василя Стуса та Симона Петлюри.
На слуханнях переважали жителі цих вулиць, і більшість висловилася проти перейменування. Це вплинуло на підсумки зустрічі, але остаточне рішення ще попереду.
18 березня, після громадських обговорень, Суспільне Житомир звернулося телефоном до очільниці відділу культури та туризму Коростишівської міської ради Олени Хмельової. Однак вона відмовилася коментувати ситуацію.
«Я просто членкиня цієї робочої групи. Звідки ви взяли інформацію, ті й мали б вам давати коментарі. Я не голова цієї робочої групи. Дякую. До побачення», — відповіла Олена Хмельова.
Також Суспільне намагалося зв’язатися із секретарем Коростишівської міської ради Юрієм Денисовцем, який виконує обов’язки міського голови, проте він не відповів на дзвінки журналістів.
Журналістам вдалося зв’язатися телефоном із першим заступником Коростишівського міського голови Русланом Дейчуком. Він пояснив, що ухвалені на громадських обговореннях пропозиції мають рекомендаційний характер, а остаточне рішення прийматиме робоча група.
«Так, у нас є дві такі вулиці — 30 років Перемоги та 50 років Перемоги. По них були подані пропозиції, адже ми розуміємо, що це радянська спадщина. Водночас на обговорення прийшли жителі цих вулиць, які запропонували залишити їхні назви. По факту, вони становили більшість серед присутніх, тому їхня ініціатива отримала підтримку. Але наголошую: далі всі пропозиції розглядатиме робоча група, яка прийме виважене рішення та винесе його на сесію міської ради», — зазначив Руслан Дейчук.
Щодо двох інших топонімів, запропонованих до перейменування, то на громадських обговореннях місцеві жителі, серед інших варіантів, підтримали ідею перейменувати вулицю Гвардійську на вулицю Національної гвардії. Крім того, запропонували змінити назву провулка Кооперативного в селі Щигліївка на провулок Левади.
