Пам’ятку архітектури національного значення, яка майже два десятиліття перебувала у приватній власності релігійної громади московського патріархату, визнали державною
Комплекс споруд Свято-Василівського жіночого монастиря в Овручі, що на Житомирщині, повернули у власність держави. Таке рішення 15 травня ухвалив Рівненський північно-західний апеляційний господарський суд, скасувавши право приватної власності релігійної громади УПЦ.
Про це пише Суспільне Житомир.
Йдеться про пам’ятку архітектури національного значення, яка з 2006 року перебувала у власності Овруцької єпархії Української православної церкви. Право власності було зареєстровано на підставі рішення виконавчого комітету Овруцької міськради. Втім, у міській раді вважають це рішення протиправним і таким, що суперечить законодавству про охорону культурної спадщини.
«Органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати власні рішення, якщо на їх основі виникли права. Але, оскільки йдеться про пам’ятку національного значення, ми звернулися до прокуратури з проханням оскаржити це у суді», — пояснив радник Овруцького міського голови Анатолій Чижевський.
У лютому Господарський суд Житомирської області скасував право приватної власності на комплекс монастиря, але рішення оскаржили. Тепер апеляційна інстанція підтвердила правоту держави. Наступний крок — реєстрація майнових прав за державою.
«Після цього обласна військова адміністрація, за погодженням з Мінкультом, має укласти охоронний договір і вирішити питання подальшого використання пам’ятки», — уточнив Чижевський.
УПЦ не згодна
Митрополит Овруцький і Коростенський Віссаріон назвав ситуацію рейдерством і заявив, що монастир є церковною власністю:
«Церква відокремлена від держави. Якщо хтось забирає храм — це антиконституційно. Монастир заснований Синодом, його будували монашки, він належить Церкві», — прокоментував митрополит.
Чижевський у відповідь зазначив, що питання виселення не стоїть: «Монастир поки залишається у користуванні громади».
Думки жителів
Серед мешканців Овруча — різні погляди. Частина громади висловлюється за те, щоб храм перейшов до Православної Церкви України.
«Я перейшла в українську церкву, бо як ходити в ту, де священник навіть не підходить до могил наших загиблих?» — каже місцева жителька Лідія.
«Ми живемо в Україні — й церква має бути українська», — додає овручанка Ольга.
Інші ж зазначають, що «Бог — один», і кожен має право обирати.
