«Поки що цей процес більше нагадує хаос, ніж чітко налагоджену систему», — каже Олександр Андрійцев
З 1 січня цього року, у зв’язку з реформою МСЕК, змінилася система надання статусу інвалідності. Держава заявила, що процес спростять і зроблять більш комплексним, щоб врахувати індивідуальні потреби людини та допомогти повернути її до активного життя з компенсаціями, виплатами та пільгами. Проте на практиці поки що є певні труднощі.
Згідно з новими правилами, сімейний лікар або терапевт можуть, хоча й не зобов’язані, виконувати роль «диригента» у цьому процесі, тобто бути лікуючим лікарем. Це можливо за кількох умов: якщо пацієнт має всі необхідні медичні документи, захворювання відповідає профілю лікаря і не потрібно додаткових обстежень, або якщо пацієнт не має доступу до лікарів спеціалізованої медичної допомоги.
Експертні команди працюють у різних медичних напрямках, а основною зміною стало впровадження цифрових технологій. Тепер усі справи обробляються через електронну систему, яка автоматично формує склад команди для кожного випадку.
Наразі вся Малинська «первинка», зокрема керівництво та медичний персонал, вже приєдналися до спеціальної платформи для оцінювання і отримали електронні підписи.
Журналістка MALYN.MEDIA поспілкувалася про ці процеси із головним лікарем КНП «Малинський центр первинної медико-санітарної допомоги» Олександром Андрійцевим.
— Олександре Миколайовичу, коротко поясніть, що змінилося для пацієнтів з 1 січня 2025 року?
— Звісно. Усе розписано у Постанові Кабміну №1338. Основні зміни стосуються реформування медико-соціальної експертизи (МСЕК). Замість неї тепер діє система оцінювання повсякденного функціонування, яка передбачає кілька головних нюансів.
Зокрема, новий підхід до визначення інвалідності. Зараз статус інвалідності визначається не лише за діагнозом, а за тим, як хвороба або травма впливає на щоденне життя. Другий момент — це виключення ЛКК (лікарсько-консультаційні комісії).
Чекати 120 днів лікарняного більше не потрібно у багатьох випадках, а направлення на дообстеження можна отримати лише один раз, окрім виняткових ситуацій. Також запровадили чіткі критерії для оцінювання та визначення, чи може воно відбутися дистанційно. Оцінювання проводять кваліфіковані команди лікарів у провідних лікарнях, рівномірно розподілених по Україні.
ПО ТЕМІ: Ліквідація МСЕК: на Житомирщині експертні команди отримали у січні майже 1000 справ
Зі змін також те, що усі етапи тепер фіксують в електронній системі. Хоча держава обіцяє, що дані пацієнтів і лікарів будуть приховані один від одного до засідання, щоб зменшити ризики корупції… З важливого також те, що для людей з безстроковим статусом інвалідності документи залишаються чинними. Термін повторного огляду для інших продовжено на шість місяців, до 1 липня цього року. Усі виплати, пільги та соціальні послуги — теж без змін.
— Як ваш медзаклад адаптується до реформи?
— Скажімо так, налагодити таку систему в короткі терміни — це дуже непросто, але ми робимо все можливе. Зокрема, до прикладу, ми рекомендуємо пацієнтам, які готують документи для отримання інвалідності, самостійно сканувати їх та підготувати в потрібних форматах для завантаження в електронний кабінет. Це значно спрощує процес: лікар вже не витрачає зайвого часу на сканування документів, а просто підвантажує їх і готує направлення на експертну комісію.
Крім того, це має ще одну перевагу: пацієнт зберігає копії всіх важливих документів, що в умовах війни є дуже важливим. Тому наразі працюємо саме в такому форматі, намагаючись забезпечити максимально зручний процес як для пацієнтів, так і для наших медиків.
— А раніше як це працювало у Малині?
— Раніше використовували паперові носії. Пацієнт збирав всі необхідні документи, які підтверджують його непрацездатність, і ці документи направлялися до Коростеня, оскільки в Малині ніколи не було МСЕК. Раніше також була МСЕК у Коростишеві, але її згодом ліквідували.
Зараз ми теж закріплені за Коростенем. Коростенська міська лікарня стала базою для 12 команд, які спеціалізуються на загальному, кардіоневрологічному, хірургічному та травматологічному напрямах. Такі ж експертні команди працюють і в усіх інших багатопрофільних лікарнях області.
— Прошу розказати, а що ж змінилося для пацієнта?
— По суті тепер пацієнт не змушений стояти в чергах і витрачати багато часу на відвідування кабінетів. Все стало зручніше, адже людина приходить лише один раз, а далі електронна система вирішує все за нього, відправляючи документи і передаючи їх далі.
Далі пацієнт отримує форму-запрошення, в якій вказано медичний заклад, дату та час для медичного оцінювання. Всі інші дані, як для пацієнта, так і для експертної групи, стають доступними лише в день оцінювання. Система автоматично формує склад лікарів, які будуть проводити оцінку, і відкриває їм персональні дані пацієнта лише перед засіданням. Це допомагає уникнути корупційних ризиків, оскільки ані пацієнт, ані лікарі не можуть заздалегідь дізнатися, хто саме з експертів оцінюватиме конкретний випадок.
— На ваш погляд, нова система все-таки спростила роботу чи ускладнила?
— Якщо говорити про поточний момент, то нова система, скоріше, ускладнила роботу. У сімейного лікаря з’явилося більше завдань, і через це витрачається більше часу на оформлення документів для пацієнтів. Процес став дещо заплутанішим, принаймні на старті. Ми тільки починаємо працювати з цією системою: консультуємо пацієнтів, подаємо документи на експертні комісії, і поки що немає чітких прикладів успішного проходження всіх етапів. Тому ми не можемо бути впевнені, чи не буде відмов у тих справах, які вже подані.
Моя суб’єктивна думка — такі радикальні зміни не можна впроваджувати за такий короткий час. Інакше — неминучий хаос.
Тому зараз ми намагаємося організувати цей процес, але поки що це більше нагадує хаос, ніж налагоджену систему.
Розмовляла Олена ПЕТРЕНКО
