Я все зрозумів: —109,4 °F = —78.6 °C
Тому, шановні, не турбуйтеся — у вартість водопостачання закралася технічна помилка. Позаяк ціну складали марсіани, а затверджували аборигени, то й написали за шкалою Фаренгейта.
Але, ось-десь, з’явиться розумна людина й виправить технічну помилку — вода буде по 78.6 грн. Хоч тут є невеличка проблема: зв’язок Землі й Марсу практично відсутній.
Водопостачання за ціною 78.6 грн також кучеряво, але, принаймні, це було б схоже на рішення землян.
Тепер повернемося до марсіанських рішень. Підприємство постачальник формує якусь калькуляцію й пропонує затвердити її на виконкомі. Підприємство може навіть Юпітер до цього процесу навернути, бо це їхнє діло, показати власнику — міській раді, як «входіт і виходіт і очєнь замєчатєльно виходіт».
Але ціну на послугу встановлює ВИКОНКОМ і тільки. Головою виконкому є міський голова. Члени виконкому — тотально люди, яких міський голова призначає на посади. Тому, що скаже голова, так і проголосують. І тому, можна сказати, ціну в 109.4 грн визначив особисто міський голова Олександр Ситайло.
Чому так склалося, що триєдина система стримування і противаг зламалася, варто запитувати у Верховної Ради. Можна опосередковано через Тетяну Грищенко.
Раніше було як. Виконавчий комітет, де були незалежні від мера особи й особистості, мав свою силу; міська рада, в особі депутатів, мала свою силу; міський голова з апаратом мав свою силу. Й хист мера полягав у тому, щоб спрямовувати три сили на благо в єдиний потік. Якщо він при такій системі буде подавати сигнали з Марсу поважним людям у виконкомі, то вони скажуть, куди він має переміститися далі, але тарифи за Фаренгейтом не затвердять.
Так було й так мало б бути. Але сьогодні не так. Якби голова ради/виконкому виніс на розгляд 130 грн — махнули б рукою, не довго думаючи.
Тому, усьому голова Олександр Ситайло, й саме він тут мав би (про те, що зобов’язаний, вже й мовчу) комунікувати, доводити громаді, чому саме за Фаренгейтом, а не за Цельсієм.
Та маю сумнів, що опуститься на Землю. Він уже усвідомив, що для нього мовчання — найкраща стратегія й тактика. Якщо людині добре, коли вона мовчить, навіщо говорити, щоб зробити собі гірше? Це в природі людській, навіть без огляду на ФІО.
PS. Тут мені згадався Корнійчук. Він також постійно робив калькуляцію й без вагань пояснював будь-кому, хто спитає, чому стільки, а не стільки… На те, щоб пропхнути через виконком здорожчання на копійки витрачалися місяці.
Й тут варто сказати про іншу сторону медалі — це робить підприємство збитковим й веде до банкрутства. Якщо підприємство одне за іншим банкрутує, тут і до ворожки не ходи, з часом «збанкрутує» й вода в кранах квартир. Тому, я не прибічник партії «за все дешеве» — я за відкритість та здоровий глузд
