Поглянемо на бюджет в контексті водопостачальної кризи
На сайті Малинської міської ради оприлюднили звіт про виконання бюджету громади за 9 місяців 2024 року. Тобто мерія звітує, звідки беруться гроші й куди вони витрачаються. Зупинюся на трьох основних джерелах, з яких наповнюється бюджет.
Майже 58 % бюджету складає податок на доходи фізичних осіб.
Надходження від єдиного податку складають близько 19 %.
Третя позиція — це податок на майно, який становить близько 14 %.
Є й інші позиції, але вони дріб’язкові. Для наочності омину тут показник в «млн грн». Бачите хто наповнює бюджет? Не буду навіть коментувати…
Тепер про витрати.
Левова частка, близько 62 % — це видатки на утримання галузі освіти.
Наступна позиція — це забезпечення функціонування органів місцевого самоврядування, трохи більше, ніж 12 % (32.7 млн грн).
Для чого потрібні органи місцевого самоврядування? В найбільшій мірі, щоб ефективно розпоряджатися бюджетом.
Це управління обходиться громаді дорожче, аніж медицина (13 млн грн), аніж соціальний захист (19 млн грн), аніж культура (9 млн грн), фізкультура (4.2 млн грн) і житлово-комунальне господарство (17 млн грн).
Тепер повернемося до води.
Видатки галузі житлово-комунальне господарство за звітний період склали майже 17 млн грн в тому числі на роботи з благоустрою спрямовано 14,3 млн грн. На відшкодування тарифів — 2,5 млн грн.
На поточний ремонт та утримання доріг використали майже 6 млн грн.
І при цьому нам кажуть: мережі водопостачання давно зношені, двигуни — радянські! Їх би замінити, зекономимо!
І от думаю, де у цьому бутерброді під назвою «бюджет» знайти інвестиції у ті зношені мережі? Для чого громада має витрачати такі кошти на управління, щоб за рік банкрутувало новостворене підприємство? Для чого класти/ремонтувати асфальт, коли під ним згнили труби?
Або простіше: чи треба вам благоустрій, якщо управлінці кажуть, що ми завтра залишимося без водопостачання?
Чи можна назвати розумною людину, якій треба робити термінову пересадку нирок, але вона готується до пластичної операції?
Отой тариф у 109 грн для мене ніщо інше, як додаткове оподаткування. Ми заплатили податки, з яких утримуються люди, які мають такий «суперхист», щоб сказати тобі, що ти маєш платити більше…
На завершення відкину можливі спекуляції: текст хоч і з цифрами, але він не про цифри, або так: він не про величину тарифу. Якби 109 гривень обґрунтували тим, що (умовні цифри): 30 копійок — інвестиційний складник, 10 копійок — щоб у зварювальників і тих хто в полі була достойна зарплата, на підприємстві створимо наглядову раду, щоб у директора не була ЗП як у заїжджого лікаря, яка більша як у мера…
Тоді була б інша розмова. Ґвалт був би, але не такий, бо інвестиція — не гроші в прірву.
