Попри «фейсбук-процвітання», Малин летить на дно
Дно — це відверте ігнорування законодавства й «ручне!» керування містом невеликою групою людей, яка може все, а рада — лише умовність для піднімання рук.
Загалом до процедурних порушень у Малині давно звикли. Так було й цього разу: про чергову сесію, яка мала відбутися 24 грудня й на якій депутати розглянули понад 70 питань, мерія повідомила лише за два дні — 22 грудня.
Та цим міськрада не обмежилася і пішла ще далі. Уже після оприлюднення рішень сесії з’ясувалося: не всі ухвалені рішення вирішили демонструвати громаді.
Так, поіменне голосування показує, що депутати голосували за питання «Про застосування заходів стимулювання у 2026 році». «Стимулювання» — це зазвичай премії керівництву.
Непрямо на це вказує й те, що через потенційний конфлікт інтересів у голосуванні не брали участі міський голова Олександр Ситайло, секретар ради Василь Майстренко та Ігор Малегус, який, окрім депутатського мандата, має повноваження керуючого справами Малинської міської ради.
Водночас це питання не анонсували в порядку денному й не оприлюднювали серед переліку проєктів рішень. Немає його й серед уже ухвалених радою документів: у блоці бюджетних питань з’явився пропущений номер — дрібниця, яка швидко перестає бути дрібницею, якщо уважно звірити документи.
Так вимальовується проста, але тривожна арифметика — міська рада приховує рішення.
При цьому саму процедуру поіменного голосування мерія оформила акуратно. Інших «загублених» питань, принаймні на перший погляд, не видно.
Так, наприклад, питання про надбавку за вислугу років міському голові мерія оприлюднила на кожному з етапів. Міська рада затвердила для Олександра Ситайла 15% надбавки до посадового окладу відповідно до закону, і громада без жодних труднощів може з цим рішенням ознайомитися.
У підсумку мешканці Малинської громади отримують не цілісну картину, а набір фрагментів. Одні рішення демонструють одразу, інші — тихо губляться. А коли влада починає грати в такі ребуси, говорити про довіру й прозорість стає дедалі складніше — якщо й узагалі ще можливо…
Бо тотальний позитив у фейсбуці мерії запаморочує мозок і не залишає простору для запитань.

