Для порівняння — у 2022 році до ПЦУ перейшли 37 громад, у 2023 році — 44, у 2024 році — 21 громада
Упродовж 2025 року на Житомирщині 27 релігійних громад офіційно перейшли з Української православної церкви Московського патріархату до Православної церкви України. Водночас порівняно з попередніми роками, динаміка переходів сповільнилася. В обласній владі пояснюють це низкою практичних та організаційних чинників, пише Суспільне Житомир.
У 2025 році на території Житомирської області 27 релігійних громад юридично оформили перехід з УПЦ Московського патріархату до Православної церкви України. Про це повідомив заступник начальника відділу охорони культурної спадщини, у справах релігій, національностей та туризму управління культури та туризму Житомирської ОВА Олександр Пивоварський.
За його словами, загалом упродовж року 40 православних громад змінили конфесійну приналежність. Із них 27 громад перейшли саме з Московського патріархату до ПЦУ, ще 13 — з Української православної церкви Київського патріархату до ПЦУ. В останньому випадку, зазначає посадовець, йдеться радше про зміну назви, а не підпорядкування.
Якщо порівнювати з попередніми роками після початку повномасштабного вторгнення, кількість переходів у 2025 році є меншою. Так, у 2022 році до ПЦУ перейшли 37 громад, у 2023 році — 44, у 2024 році — 21 громада.
За інформацією архієпископа Житомирського і Поліського Володимира, із 27 громад, які здійснили перехід у 2025 році, сім належать до Житомирсько-Поліської єпархії ПЦУ, решта — до Житомирсько-Овруцької єпархії.
Чому процес переходів сповільнюється
Серед основних чинників, які можуть стримувати громади від переходу до ПЦУ, Олександр Пивоварський називає відсутність або неналежне оформлення документів.
«Буває, що громада має бажання змінити конфесійну приналежність, але не має необхідного пакета документів, зокрема статуту. Без цього юридично оформити перехід неможливо», — пояснив він.
Ще один фактор — фінансовий. Для реєстрації змін у Єдиному державному реєстрі необхідно оплатити адміністративні послуги та, як правило, залучити юриста для підготовки документів. Для невеликих або віддалених громад це може бути додатковим навантаженням.
Також важливу роль відіграє наявність храму. За спостереженнями фахівців, громади, які не мають власної культової споруди й проводять богослужіння в орендованих приміщеннях, рідше ініціюють перехід. Натомість наявність офіційно оформленого храму часто стає стимулом для зміни підпорядкування.
Нові громади та окремі випадки
У 2025 році на Житомирщині також було юридично зареєстровано шість нових релігійних громад ПЦУ — по три в Житомирсько-Овруцькій та Житомирсько-Поліській єпархіях. За словами Олександра Пивоварського, це може свідчити про завершення формування мережі православних парафій у регіоні та перехід до етапу зміни конфесійної приналежності вже існуючих громад.
Окремим випадком стало створення у Брусилові незалежної православної громади на честь Афонської ікони Божої Матері в Єрусалимі. Як пояснили в ОВА, з точки зору церковних канонів така форма не є типовою для православ’я, однак її реєстрація не суперечить українському законодавству про свободу совісті та релігійні організації.
Зазначимо, що станом на травень 2025 року на Житомирщині залишалося майже 600 громад московського патріархату.
