<?xml version="1.0"?><rss xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/" xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/" xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/" version="2.0">
<channel>
	<title>Малин - MALYN.MEDIA</title>
	<link>https://malyn.media</link>
	<description>Новини. Малин новини</description>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
		  <lastBuildDate>Tue, 21 Apr 2026 17:43:55 +0300</lastBuildDate>
  <atom:link href="https://malyn.media/novyny/viyna/voroh-planuvav-zakhopyty-malyn-u-pershi-dni-interv-iu-z-viyskkomom-oleksandrom-serdiukom-pro-viynu-i-teroboronu/" rel="self" type="application/rss+xml" />
  <item>
    <title>22 км Іршею: мандрівник Олександр Лавров — про сплав на байдарках через Малинщину</title>
    <link>https://malyn.media/interv-iu/22-km-irsheiu-mandrivnyk-oleksandr-lavrov-pro-splav-na-baydarkakh-cherez-malynshchynu/</link>
	<dc:creator><![CDATA[olena]]></dc:creator>
  	<comments>https://malyn.media/interv-iu/22-km-irsheiu-mandrivnyk-oleksandr-lavrov-pro-splav-na-baydarkakh-cherez-malynshchynu/#comments</comments>
		    <pubDate>Tue, 21 Apr 2026 17:43:55 +0300</pubDate>
		<category><![CDATA[Довкілля]]></category>		<description><![CDATA['Маршрут від Чоповичів до Малинського водосховища займає лише кілька годин, але за цей час Ірша встигає не раз змінити ритм і настрій. Саме з води Малинщина відкривається тихою, живою і навіть казковою.&nbsp; Олександр Лавров — мандрівник і блогер, який уже понад два десятиліття досліджує Україну. Останніми роками він усе частіше повертається до Полісся — з [&hellip;]]]></description>
    <fulltext><![CDATA['Маршрут від Чоповичів до Малинського водосховища займає лише кілька годин, але за цей час Ірша встигає не раз змінити ритм і настрій. Саме з води Малинщина відкривається тихою, живою і навіть казковою.&nbsp; 
 
Олександр Лавров — мандрівник і блогер, який уже понад два десятиліття досліджує Україну. Останніми роками він усе частіше повертається до Полісся — з його слів, тихого, магічного і дуже недооціненого регіону.&nbsp; 
 
Нещодавно він пройшов на байдарках річкою Іршею — від Чоповичів до Малинського водосховища. Це маршрут, який дозволяє побачити Малинщину з іншого боку: не з дороги, а з води. 
 
У розмові з MALYN.MEDIA він розповів, чому обрав саме Іршу для сплаву, якою ця річка відкривається в русі, що найбільше вражає на її берегах і чому Малинщина відчувається особливою, коли дивишся на неї з води. Говорили також про поліську тишу, сліди бобрів, весняну повноводність і про те, чому такі подорожі сьогодні стають не лише пригодою, а й способом внутрішнього відновлення.&nbsp; 
 
До речі, цю розмову ми записали під час короткої перерви в його теперішній мандрівці Поліссям. 
 
«УКРАЇНА Є МОЇМ ГОЛОВНИМ МАРШРУТОМ І ГОЛОВНИМ ІНТЕРЕСОМ» 
 
— Олександре, вітаю. Насамперед дякую, що ви знайшли час розповісти про свої враження від мандрів нашими краями.&nbsp; 
 
— Насправді я із задоволенням погодився, бо в мені назбиралося так багато емоцій, що треба їх кудись подіти. Ми маємо зараз коротку зупинку, тож з радістю поспілкуюся.&nbsp; 
 
— Для початку розкажіть трохи про себе ширше. Ви давно подорожуєте Україною, ведете блог. А з чого все це для вас почалося і у що виросло сьогодні?— Зараз я називаю себе мандрівником і блогером, сам родом з Луганщини.&nbsp; Свій блог у соцмережах активно веду з 2021 року, хоча сама історія моїх подорожей почалася значно раніше — ще у 2004-му. І для мене важливо підкреслити: йдеться саме про мандрівки Україною. Саме вона є моїм головним маршрутом і головним інтересом. 
 
Останнім часом ця любов до подорожей вилилася не лише в особисті поїздки, а й у більш системну роботу. Зокрема, з Центром вивчення і збереження природи, культури і архітектури&nbsp;Озеро Супій. Ми вирушили в експедиції, присвячені дослідженню національних природних парків України. 
 
Нещодавно, наприклад, побували на півночі Рівненщини — у Національному природному парку «Пуща Радзивілла», який розташований фактично на кордоні з Білоруссю і межує з Рівненським природним заповідником. Це вже друге коло наших експедицій, і цього разу ми свідомо зосередилися саме на північних, переважно поліських парках. 
 
Наша мета — відвідати всі національні природні парки України, наскільки це можливо в теперішніх умовах. Їх понад пів сотні, хоча частина нині залишається на окупованих територіях. Тож для мене сьогодні мандрівка — це вже не просто захоплення чи спосіб відпочинку. Це і дослідження, і спосіб побачити країну глибше. І також можливість показати іншим, наскільки вона різна, жива і варта уваги.&nbsp; 
 
А вже окремо від цього є й суто мої особисті ініціативи: такі, як сплав Іршею, який не був частиною експедиції, а народився з власного інтересу до поліських річок.&nbsp; 
 
                 
                    #tdi_1  .td-doubleSlider-2 .td-item1 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/04/chopov3.png) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_1  .td-doubleSlider-2 .td-item2 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/04/chopovychi-pochatok.png) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_1  .td-doubleSlider-2 .td-item3 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/04/chopovychi2.png) 0 0 no-repeat;
                    }
                 
                
                    
                        
                           Початок подорожі в Чоповичах 
                            
                                1 з 3
                                
                                    
                                    
                                
                            
                         
                        
                             
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                            
                         
                        
                             
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                            
                         
                     
                 
 
— Чому саме ця річка? Це ж ніби не той маршрут, про який часто говорять чи який активно популяризують. 
 
— Мабуть, саме тому я її і обрав. Я дуже люблю поліські річки — за їхню природність, за те, що вони не «виставлені напоказ». Вони не прямі, не прогнозовані, вони буквально мандрують лісами, змінюються на кожному повороті. Ірша якраз така. 
 
Якщо дивитися навіть по карті, вона виглядає досить скромно. Але коли потрапляєш на воду — розумієш, що це зовсім інший світ. Темна, торф’яна вода, як міцно заварений чай. Навколо тиша, ліс, який майже нависає над тобою. Це не про гучні «вау-локації», а про відчуття. І мені якраз хотілося такого досвіду — не туристичного, а більш внутрішнього, філософського навіть.  
 
«КАМ’ЯНИСТІ ЗАВАЛИ, ТИХІ ПЛЕСА І ТРОХИ МАГІЇ: ЯКОЮ Є ІРША В РУСІ» 
 
— Розкажіть детальніше про сам маршрут. Як усе починалося — від моменту виїзду до першого кроку на воду? 
 
— Ми виїжджали з Києва. Це була організована поїздка через туристичну агенцію, але ініціатива йшла від друзів.&nbsp; Вони мене запросили, і ми разом вирішили поїхати. 
 
Дорога до Чоповичів зайняла близько чотирьох годин із зупинками. Вона, до речі, сама по собі дуже красива — це Варшавська траса, і чим далі їдеш, тим більше відчуваєш, як змінюється ландшафт, як з’являється ліс, як ти поступово входиш у Полісся. 
 
Уже на місці ми зібрали байдарки, спустилися до води. І там був такий момент: ще до старту, коли ти просто стоїш на березі, дивишся на річку і розумієш, що зараз почнеться інший ритм. Ти у передчутті чогось гарного, нового.&nbsp; 
 
— І як річка вас прийняла? Все пройшло без перешкод? 
 
— Ні, якраз навпаки. Вона одразу «включила» нас у процес. Ми тільки стартували, і буквально одразу натрапили на кам’янистий завал і досить потужну течію. 
 
Це був весняний період, вода «висока». Я б сказав, що течія була доволі швидка, особливо на вузьких ділянках. І ти не маєш часу роздивлятися: ти одразу працюєш, тримаєш курс, реагуєш. Але в цьому є свій азарт. Бо ти відчуваєш, що це не просто прогулянка, а якась твоя особиста історія з природою.&nbsp; 
 
— А скільки часу взагалі зайняв сам сплав і якою була ця дистанція? 
 
— Загалом ми пройшли близько 22 кілометрів. Вийшли на воду приблизно о першій дня, і вже десь о п’ятій-пів на шосту були на фініші — на Малинському водосховищі, в районі Гамарні, якщо не помиляюся.&nbsp; 
 
Це комфортний формат — без поспіху, з можливістю зупинитися, вийти на берег, просто посидіти. Тобто це не про «подолати дистанцію», а про прожити цей маршрут. 
 
— Якою вам відкривалася Ірша в русі? Чи вона змінювалася по ходу? 
 
— Вона дуже змінна. І це, напевно, її головна особливість. Є ділянки вузькі, де течія швидка, де треба бути уважним, маневрувати між завалами. А є широкі плеса — тихі, спокійні, де вода майже стоїть, і ти можеш просто плисти і дивитися. Взагалі скажу, що це постійна зміна ритму. І вона не дає втомитися, бо ти весь час у процесі — то більше фізично, то більше емоційно. 
 
І ще мене дуже вразила прозорість води. Місцями було видно піщане дно. І це якось так неймовірно виглядає, що в якісь моменти, ніби дихаєш інакше. Особливо, коли присвітить сонце.  
 
                 
                    #tdi_2  .td-doubleSlider-2 .td-item1 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/04/bobr1.png) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_2  .td-doubleSlider-2 .td-item2 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/04/irsha-2.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_2  .td-doubleSlider-2 .td-item3 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/04/irsha-3.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_2  .td-doubleSlider-2 .td-item4 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/04/kvit2.png) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_2  .td-doubleSlider-2 .td-item5 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/04/kvitochky.png) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_2  .td-doubleSlider-2 .td-item6 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/04/kvit1.png) 0 0 no-repeat;
                    }
                 
                
                    
                        
                            
                            
                                1 з 6
                                
                                    
                                    
                                
                            
                         
                        
                             
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                            
                         
                        
                             
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                            
                         
                     
                 
 
— Ви згадували про зупинки. Що відкривалося на березі, коли ви виходили з води? 
 
— Це окрема частина подорожі. Бо коли ти пливеш — ти в русі. А коли виходиш — починаєш роздивлятися, знайомитися. Ми робили кілька зупинок. Просто виходили, сідали, дивилися навколо. І там дуже багато життя.&nbsp; Я, наприклад, вперше побачив Анемону дібровну — це така біла квітка, яка росте цілими «килимами». Дуже ніжно виглядає… Мені чомусь цей момент врізався у пам’ять. 
 
До речі, багато було слідів бобрів — дерева погризені, завали. Самих бобрів не бачили, але відчуття їхньої присутності дуже сильне. Природа у вас тут сильна, трохи магічна. 
 
— Коли слухаєш вас, складається враження, що такі поліські річки — це не просто про маршрут, а й трохи про особливу атмосферу, майже казкову. У таких місцях одразу згадуються всі ці поліські образи: мавки, русалки, лісові легенди. Не було моторошно?&nbsp; 
 
— Щось в цьому є, знаєте. Такі невеликі річки завжди мають особливу атмосферу. Коли пливеш, береги зовсім близько, дерева низько нависають над водою, усе навколо дуже щільне, живе, ніби обіймає тебе. І справді виникає відчуття, наче ти опинився в якомусь казковому просторі. У таких місцях дуже легко уявити і мавок, і русалок, і всю цю поліську міфологію. Я жодного разу їх, звісно, не бачив, але неодноразово про них чув. І, чесно кажучи, в такому ландшафті це звучить цілком органічно…&nbsp; 
 
— Ви завершували маршрут уже в Малині. Як вам цей відрізок річки? Чим він відрізняється від попереднього? 
 
— Тут з’являється відчуття людини. Якщо вище — це більше про дику природу, то ближче до Малинщини річка стає більш «населеною». Ти бачиш береги, де є життя: хтось рибалить, хтось ходить, якісь стежки. Відчувається, що річка — це не просто ландшафт, а частина повсякденності. Трохи навіть заздриш місцевим (смієтся, &#8211; ред.) 
 
Але при цьому Ірша не втрачає своєї природності. І от цей баланс — він дуже цікавий. Це не контраст, а скоріше плавний перехід. 
 
«ПОЛІССЯ ВЧИТЬ НЕ ПОСПІШАТИ» 
 
— Ви родом зі степової частини України. Полісся для вас — це інший світ… 
 
— Абсолютно. Я з Луганщини, і там зовсім інший простір: відкритий, степовий. А тут усе інакше: ліси, вода, болота. Тут простір більш «закритий», більш камерний, тихий.&nbsp; І саме Полісся дуже тихе. Менше людей, менше шуму. І це дає можливість сповільнитися. Почати помічати деталі, які в іншому темпі просто не бачиш. 
 
— Ви кілька разів говорите про спокій і внутрішній стан. Чи можна такі сплави назвати своєрідною формою відновлення? 
 
— Так, і мені здається, це дуже важливо сьогодні. Бо це не просто активність. Це поєднання руху і тиші. Ти працюєш фізично — весла, вода, але при цьому навколо середовище, яке не перевантажує. І це дуже добре «збирає» голову. Дає можливість трохи заспокоїтися, переключитися, а з іншого боку — навіть зрозуміти себе.&nbsp; Я б навіть сказав, що це може бути форма реабілітації.&nbsp; 
 
— Якщо людина ніколи не пробувала — чи варто починати з такого формату? Чи це не складно? 
 
— Це якраз хороший варіант для початку. Якщо їхати через туристичну агенцію, там завжди є інструктор, який усе пояснить: як тримати весло, як керувати байдаркою, що робити. Не потрібно мати якусь спеціальну підготовку. Важливо мати базове розуміння і бажання. І ще — бути готовим до погоди. Бо це вода, і вона завжди трохи непередбачувана. 
 
— І на завершення: чи повернулися б ви на Іршу ще раз? 
 
— Думаю, так. І, можливо, навіть не один раз. Такі річки не «закриваються» за раз. Ти пройшов маршрут, але розумієш, що можна пройти його інакше: в інший сезон, з іншого старту, в іншому темпі. 
 
І взагалі Полісся — це регіон, куди хочеться повертатися. Тут багато невеликих річок, і кожна з них має свою історію. Ірша — одна з таких.&nbsp; 
 
Розмовляла Олена ПЕТРЕНКО]]></fulltext>
    <guid isPermaLink="false">https://malyn.media?p=36870</guid>
  </item>
  <item>
    <title>На території ЧАЕС відкрили меморіал загиблим нацгвардійцям і працівникам станції</title>
    <link>https://malyn.media/novyny/rizne/na-terytorii-chaes-vidkryly-memorial-zahyblym-natshvardiytsiam-i-pratsivnykam-stantsii/</link>
	<dc:creator><![CDATA[info]]></dc:creator>
  	<comments>https://malyn.media/novyny/rizne/na-terytorii-chaes-vidkryly-memorial-zahyblym-natshvardiytsiam-i-pratsivnykam-stantsii/#comments</comments>
		    <pubDate>Tue, 21 Apr 2026 16:44:38 +0300</pubDate>
		<category><![CDATA[Різне]]></category>		<description><![CDATA['Встановили Козацький хрест На території Чорнобильської атомної електростанції відкрили меморіал на честь загиблих військовослужбовців Національної гвардії України та працівників станції. Пам’ятний знак у формі Козацького хреста встановили для вшанування бійців 28-го Чорнобильського полку НГУ та співробітників ДСП «ЧАЕС», які в найважчі для країни часи долучилися до Сил оборони і віддали життя за Україну. Про це [&hellip;]]]></description>
    <fulltext><![CDATA['Встановили Козацький хрест  
 
На території Чорнобильської атомної електростанції відкрили меморіал на честь загиблих військовослужбовців Національної гвардії України та працівників станції. Пам’ятний знак у формі Козацького хреста встановили для вшанування бійців 28-го Чорнобильського полку НГУ та співробітників ДСП «ЧАЕС», які в найважчі для країни часи долучилися до Сил оборони і віддали життя за Україну. 
 
Про це повідомив командувач Нацгвардії генерал-майор Олександр Півненко.  
 
За його словами, відтепер на території станції є окреме місце шани і пам’яті про тих, хто до останнього виконував свій обов’язок. 
 
«Ми вшановуємо бійців 28-го полку Національної гвардії України та працівників ДСП “ЧАЕС”, які в найважчі часи приєдналися до Сил оборони й віддали життя в боротьбі за нашу незалежність», — зазначив він. 
 
Півненко також наголосив, що історія Чорнобильського полку сьогодні особливо виразно показує шлях підрозділу, який не лише охороняв критичну інфраструктуру, а й здобув бойовий досвід у війні. 
 
                 
                    #tdi_3  .td-doubleSlider-2 .td-item1 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/04/chornobyl_memorial-9.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_3  .td-doubleSlider-2 .td-item2 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/04/chornobyl_memorial-7.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_3  .td-doubleSlider-2 .td-item3 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/04/chornobyl_memorial-1.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_3  .td-doubleSlider-2 .td-item4 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/04/chornobyl_memorial-6.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_3  .td-doubleSlider-2 .td-item5 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/04/chornobyl_memorial-2.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_3  .td-doubleSlider-2 .td-item6 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/04/chornobyl_memorial-5.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_3  .td-doubleSlider-2 .td-item7 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/04/chornobyl_memorial-8.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                 
                
                    
                        
                           На ЧАЕС з’явився новий простір пам’яті про загиблих у війні (фото: фейсбук Півненка) 
                            
                                1 з 7
                                
                                    
                                    
                                
                            
                         
                        
                             
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                            
                         
                        
                             
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                            
                         
                     
                 
 
Під час заходу також додатково відзначили нагородами військовослужбовців 28-го Чорнобильського полку НГУ та працівників станції. 
 
Для Чорнобиля, який десятиліттями був місцем пам’яті про ліквідаторів аварії, це відкриття має ще один сенс. Тепер тут вшановують не лише тих, хто рятував світ від наслідків катастрофи 1986 року, а й тих, хто вже в наш час захищав Україну зі зброєю в руках або залишався працювати на стратегічному об’єкті в умовах великої війни. 
 
Особливого звучання ця подія набуває саме тепер: уже 26 квітня виповниться 40 років з дня аварії на Чорнобильській АЕС — трагедії, яка стала однією з найбільших техногенних катастроф у світі. Через чотири десятиліття Чорнобиль знову нагадує не лише про ціну помилок і масштаб втрат, а й про людей, чия служба, праця і жертовність пов’язані з цим місцем. 
 
Напередодні Президент України встановив нову відзнаку — «За участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» — для громадян, які брали безпосередню участь у ліквідації наслідків катастрофи.]]></fulltext>
    <guid isPermaLink="false">https://malyn.media?p=36880</guid>
  </item>
  <item>
    <title>На «Варшавці» оновлюють дорожню розмітку</title>
    <link>https://malyn.media/novyny/rizne/na-varshavtsi-onovliuiut-dorozhniu-rozmitku/</link>
	<dc:creator><![CDATA[info]]></dc:creator>
  	<comments>https://malyn.media/novyny/rizne/na-varshavtsi-onovliuiut-dorozhniu-rozmitku/#comments</comments>
		    <pubDate>Tue, 21 Apr 2026 16:26:24 +0300</pubDate>
		<category><![CDATA[Різне]]></category>		<description><![CDATA['Перед цим провели дрібний ремонт покриття, яке було у поганому стані після зими На Житомирщині стартували роботи з нанесення дорожньої розмітки на міжнародній трасі М-07 Київ — Ковель — Ягодин. Про це повідомила Служба відновлення та розвитку інфраструктури Житомирщини. Для цього залучили спеціалізовану розміточну платформу «Шміль-11Б», яка наносить горизонтальну розмітку безповітряним способом. Перед початком цих [&hellip;]]]></description>
    <fulltext><![CDATA['Перед цим провели дрібний ремонт покриття, яке було у поганому стані після зими 
 
На Житомирщині стартували роботи з нанесення дорожньої розмітки на міжнародній трасі М-07 Київ — Ковель — Ягодин.  
 
Про це повідомила Служба відновлення та розвитку інфраструктури Житомирщини.  
 
Для цього залучили спеціалізовану розміточну платформу «Шміль-11Б», яка наносить горизонтальну розмітку безповітряним способом. 
 
Перед початком цих робіт на окремих ділянках магістралі усунули дрібні вибоїни, тріщини та інші пошкодження покриття. Ремонт виконували пневмоструменевим методом. 
 
У Службі відновлення та розвитку інфраструктури наголошують, що розмітка є важливою частиною організації руху:  
 
«Дорожня розмітка встановлює режим і порядок руху, допомагає водіям та пішоходам орієнтуватися на дорозі, а також сприяє зменшенню кількості дорожньо-транспортних пригод». 
 
Водіїв просять бути уважними на ділянках, де тривають роботи, та зважати на тимчасові обмеження руху.]]></fulltext>
    <guid isPermaLink="false">https://malyn.media?p=36875</guid>
  </item>
  <item>
    <title>Елеватор чи екологічна міна: біля Ірші хочуть змінити цільове призначення земельної ділянки</title>
    <link>https://malyn.media/novyny/dovkillya/elevator-chy-ekolohichna-mina-bilia-irshi-khochut-zminyty-tsilove-pryznachennia-zemelnoi-dilianky/</link>
	<dc:creator><![CDATA[info]]></dc:creator>
  	<comments>https://malyn.media/novyny/dovkillya/elevator-chy-ekolohichna-mina-bilia-irshi-khochut-zminyty-tsilove-pryznachennia-zemelnoi-dilianky/#comments</comments>
		    <pubDate>Tue, 21 Apr 2026 11:48:55 +0300</pubDate>
		<category><![CDATA[Довкілля]]></category>		<description><![CDATA['Поблизу сіл Ірша та Вирва планують створити промисловий об’єкт — елеватор. Вишевицька сільська рада оголосила про початок процедури громадського обговорення та проведення громадських слухань щодо містобудівної документації місцевого рівня. Йдеться про зміну цільового призначення земельних ділянок за межами села Ірша — під розміщення промислових об’єктів із кодом КВЦПЗД 11.02. У документації прямо передбачено можливість розміщення [&hellip;]]]></description>
    <fulltext><![CDATA['Поблизу сіл Ірша та Вирва планують створити промисловий об’єкт — елеватор. 
 
Вишевицька сільська рада оголосила про початок процедури громадського обговорення та проведення громадських слухань щодо містобудівної документації місцевого рівня. 
 
Йдеться про зміну цільового призначення земельних ділянок за межами села Ірша — під розміщення промислових об’єктів із кодом КВЦПЗД 11.02. У документації прямо передбачено можливість розміщення підприємств переробної промисловості, а також об’єктів оброблення відходів, зокрема з енергогенеруючим блоком. 
 
Фактично — на межі з Іршею формується промислова зона. Вплив такого об’єкта неминуче зачепить і сусіднє село Вирва. На перший погляд ідеться про елеватор — інвестиції та робочі місця. Але формулювання документації значно ширше: поряд із елеватором допускається і створення об’єктів переробки відходів. Саме цей аспект потребує особливої уваги громади. 
 
Замовником детального плану території є Вишевицька сільська рада, яка ж і ухвалюватиме остаточне рішення щодо його затвердження. 
 
Підставою для розроблення є рішення сесії №1291 від 24 грудня 2025 року, ухвалене за заявою ТОВ «Агрофірма Малинівська». 
 
Цим рішенням передбачено зміну виду використання земель — із будівельних і виробничих об’єктів (код 11.03) на більш широкий промисловий формат (код 11.02), який включає і переробку відходів з можливістю енергогенерації. 

Схема розташування території 

ПОВНА СХЕМА ЗА ПОСИЛАННЯМ 
 
Громадські обговорення триватимуть з 20 квітня до 20 травня 2026 року. Громадські слухання заплановані на 22 травня о 10:00 у приміщенні Вишевицької сільської ради (с. Вишевичі, вул. Миру, 18). 
 
Жителі громади можуть долучитися до обговорення, ознайомитися з матеріалами та подати письмові зауваження і пропозиції протягом усього періоду громадського обговорення — особисто або через онлайн-платформу «ЕкоСистема». Важливо: анонімні звернення не розглядаються. 
 
Серед можливих ризиків — не лише загальне екологічне навантаження, а й характер майбутнього виробництва. Формулювання документації дозволяє розміщення не тільки елеватора, а й об’єктів оброблення відходів із можливістю енергогенерації. 
 
Це означає потенційний вплив на довкілля, якість повітря та умови проживання у прилеглих населених пунктах. Такі рішення мають довгострокові наслідки і потребують уважного аналізу з боку громади. 
 
СТРАТЕГІЧНА ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА (СЕО) 
 
Загалом, на ділянці планується повноцінний промислово-логістичний вузол із під’їзною залізничною колією, майданчиками для вантажного транспорту, інженерною інфраструктурою та об’єктами обслуговування. Такий формат безпосередньо впливатиме на інтенсивність руху, рівень шуму, стан повітря та загальне навантаження на прилеглу територію, зокрема на село Ірша. 
 
Водночас громадські слухання заплановані у селі Вишевичі. Для жителів Ірші, яких цей проєкт зачіпає безпосередньо, така локація є менш зручною для участі. З огляду на масштаб впливу, логічним виглядало б проведення обговорення безпосередньо в Ірші або максимально близько до території, де планується реалізація проєкту. 
 
ПРОЄКТ З ДОДАТКАМИ на сторінці Вишевицької сільської ради.]]></fulltext>
    <guid isPermaLink="false">https://malyn.media?p=36854</guid>
  </item>
  <item>
    <title>Як обрати ідеальну сукню: поради експерта та модні тренди</title>
    <link>https://malyn.media/statti/promo/yak-obraty-idealnu-sukniu-porady-eksperta-ta-modni-trendy/</link>
	<dc:creator><![CDATA[info]]></dc:creator>
  	<comments>https://malyn.media/statti/promo/yak-obraty-idealnu-sukniu-porady-eksperta-ta-modni-trendy/#comments</comments>
		    <pubDate>Tue, 21 Apr 2026 09:50:00 +0300</pubDate>
		<category><![CDATA[Промо]]></category>		<description><![CDATA['Сукня – це не просто елемент гардероба, а спосіб самовираження. Вона підкреслює стиль, настрій і навіть статус. Саме тому перед тим як купити сукню, варто врахувати кілька важливих аспектів: тип фігури, призначення одягу та актуальні модні тенденції. Вдало підібрана модель може стати базою гардероба та використовуватись у різних образах. Вибір сукні за типом фігури Правильно [&hellip;]]]></description>
    <fulltext><![CDATA['Сукня – це не просто елемент гардероба, а спосіб самовираження. Вона підкреслює стиль, настрій і навіть статус. Саме тому перед тим як купити сукню, варто врахувати кілька важливих аспектів: тип фігури, призначення одягу та актуальні модні тенденції. Вдало підібрана модель може стати базою гардероба та використовуватись у різних образах. 
 
Вибір сукні за типом фігури 
 
Правильно підібрана сукня здатна візуально скоригувати силует. Для фігури «пісочний годинник» підійдуть облягаючі моделі, що підкреслюють талію. Власницям типу «груша» варто звернути увагу на сукні з акцентом на верхній частині – це допоможе збалансувати пропорції. Якщо ж фігура «яблуко», краще обирати вільні фасони із завищеною талією. Для прямокутного типу ідеально підійдуть моделі з поясами або драпіруванням, які створюють об’єм у потрібних зонах. 
 
Матеріали та якість 
 
Якість тканини відіграє ключову роль. Натуральні матеріали, такі як бавовна, льон або шовк, забезпечують комфорт і довговічність. Синтетичні тканини можуть виглядати ефектно, але важливо, щоб вони були приємними до тіла. Перед тим як купити сукню, обов’язково зверніть увагу на склад тканини, рівність швів і якість фурнітури. Саме ці деталі визначають, як довго річ зберігатиме свій вигляд. 

 

Актуальні модні тренди 
 
Сучасна мода пропонує широкий вибір фасонів. У тренді мінімалізм, оверсайз, а також жіночні силуети з акцентом на талії. Популярні сукні з вирізами, асиметричним кроєм і незвичайними деталями. Окрему увагу варто звернути на сукні з напівпрозорими вставками та багатошаровістю. Кольорова палітра варіюється від базових відтінків до яскравих акцентів, що дозволяє кожній жінці знайти свій ідеальний варіант. 
 
Як обрати сукню для різних подій 
 
Повсякденні сукні мають бути зручними та практичними. Для офісу підійдуть стримані моделі нейтральних кольорів із лаконічним кроєм. Вечірні сукні, навпаки, можуть бути більш яскравими, з акцентом на деталі: вирізи, блискітки або незвичайний крій. Для романтичних зустрічей варто обирати легкі та ніжні тканини, які створюють жіночний образ. Якщо ви плануєте купити сукню для особливої події, зверніть увагу на посадку – вона повинна бути ідеальною. 
 
Як поєднувати сукню з аксесуарами 
 
Навіть найпростіша сукня може виглядати розкішно, якщо правильно підібрати аксесуари. Взуття, сумка та прикраси мають доповнювати образ, а не перевантажувати його. Для класичних моделей підійдуть стримані аксесуари, тоді як сміливіші фасони можна поєднувати з яскравими деталями. Важливо дотримуватись балансу, щоб образ виглядав гармонійно. 
 
Догляд за сукнями 
 
Щоб сукня довго зберігала свій вигляд, важливо правильно за нею доглядати. Делікатні тканини потребують ручного прання або хімчистки. Зберігати сукні краще на вішалках, щоб уникнути деформації. Також варто уникати прямого сонячного світла, яке може впливати на колір тканини. 
 
Де вигідно купити сукню 
 
Сьогодні існує безліч варіантів для покупки: від офлайн-магазинів до онлайн-платформ. Інтернет-магазини пропонують широкий асортимент, вигідні ціни та зручність вибору. Перед тим як&nbsp;купити сукню онлайн, звертайте увагу на розмірну сітку, відгуки клієнтів і політику повернення. Це допоможе уникнути помилок і зробити вдалу покупку. 
 
Вибір сукні – це поєднання стилю, комфорту та якості. Враховуючи тип фігури, матеріал, сезонність і модні тенденції, ви зможете знайти ідеальний варіант. Не поспішайте з вибором, адже правильно підібрана річ служитиме довго та приноситиме задоволення. Саме так можна купити сукню, яка стане улюбленою частиною гардероба та підкреслить вашу індивідуальність.]]></fulltext>
    <guid isPermaLink="false">https://malyn.media?p=36855</guid>
  </item>
  <item>
    <title>Малинський виконком позичив блоки «у тимчасове користування із тимчасової переправи»</title>
    <link>https://malyn.media/novyny/vlada/malynskyy-vykonkom-pozychyv-bloky-u-tymchasove-korystuvannia-iz-tymchasovoi-perepravy/</link>
	<dc:creator><![CDATA[info]]></dc:creator>
  	<comments>https://malyn.media/novyny/vlada/malynskyy-vykonkom-pozychyv-bloky-u-tymchasove-korystuvannia-iz-tymchasovoi-perepravy/#comments</comments>
		    <pubDate>Mon, 20 Apr 2026 18:34:57 +0300</pubDate>
		<category><![CDATA[Влада]]></category>		<description><![CDATA['«Просимо жителів громади з розумінням поставитися до даного процесу, зберігати спокій та довіряти виключно офіційній інформації» Таким превентивним оголошенням — зрозуміти й зберігати спокій — Малинська міська рада повідомила про рішення виконкому: «Відповідно до рішення виконавчого комітету Малинської міської ради від 20 квітня 2026 року ухвалено рішення про передачу в тимчасове користування частини фундаментних блоків [&hellip;]]]></description>
    <fulltext><![CDATA['«Просимо жителів громади з розумінням поставитися до даного процесу, зберігати спокій та довіряти виключно офіційній інформації» 
 
Таким превентивним оголошенням — зрозуміти й зберігати спокій — Малинська міська рада повідомила про рішення виконкому: 
 
«Відповідно до рішення виконавчого комітету Малинської міської ради від 20 квітня 2026 року ухвалено рішення про передачу в тимчасове користування частини фундаментних блоків із тимчасової переправи через річку Іршу. 
 
Зазначені блоки будуть використані з метою укриття об’єктів критичної інфраструктури громади та підвищення рівня їх захисту. 
 
Звертаємо увагу, що тимчасова переправа не втрачає своєї функціональності, залишається безпечною та за потреби може бути оперативно використана. 
 
Прийняте рішення не впливає на її подальше використання та не несе жодних ризиків для безпеки. 
 
Просимо жителів громади з розумінням поставитися до даного процесу, зберігати спокій та довіряти виключно офіційній інформації». 
 
У самому рішенні вказано: передати на праві особистого безоплатного володіння і користування комунальним майном (узуфрукт комунального майна) та на баланс комунального підприємства «Енергія» Малинської міської ради основні засоби відповідно до додатка, а це — 45 блоків ФБС 24-4-6 загальною вартістю 69 тис. грн. 
 
Узуфрукт — користування чужим майном. Чи є тимчасова переправа майном громади — питання відкрите.]]></fulltext>
    <guid isPermaLink="false">https://malyn.media?p=36847</guid>
  </item>
  <item>
    <title>У Малинській «первинці» знову змінився керівник: медзаклад очолив Олександр Біланов</title>
    <link>https://malyn.media/novyny/zdorovia/u-malynskiy-pervyntsi-znovu-zminyvsia-kerivnyk-medzaklad-ocholyv-oleksandr-bilanov/</link>
	<dc:creator><![CDATA[info]]></dc:creator>
  	<comments>https://malyn.media/novyny/zdorovia/u-malynskiy-pervyntsi-znovu-zminyvsia-kerivnyk-medzaklad-ocholyv-oleksandr-bilanov/#comments</comments>
		    <pubDate>Mon, 20 Apr 2026 16:45:56 +0300</pubDate>
		<category><![CDATA[Здоров'я]]></category>		<description><![CDATA['До цього він очолював Петрівську центральну лікарню, що на Кіровоградщині Сьогодні, 20 квітня, посаду головного лікаря Малинського Центру первинної медико-санітарної допомоги обійняв 64-річний Олександр Біланов. Він змінив на цій посаді Дар’ю Габібову, яка очолювала «первинку» лише близько місяця. Про це повідомили у Малинській міській раді. Нового очільника колективу представив міський голова Олександр Ситайло. На зустрічі [&hellip;]]]></description>
    <fulltext><![CDATA['До цього він очолював Петрівську центральну лікарню, що на Кіровоградщині 
 
Сьогодні, 20 квітня, посаду головного лікаря Малинського Центру первинної медико-санітарної допомоги обійняв 64-річний Олександр Біланов. Він змінив на цій посаді Дар’ю Габібову, яка очолювала «первинку» лише близько місяця. 
 
Про це повідомили у Малинській міській раді. 
 
Нового очільника колективу представив міський голова Олександр Ситайло. На зустрічі також були присутні його заступник Віталій Лукашенко, який відповідає за медицину у громаді, та начальниця відділу охорони здоров’я — Тетяна Семененко.  
 
Новий директор має 36 років медичного стажу. У 1990 році закінчив Донецький державний медичний інститут за спеціальністю «лікар». Із 1991 року працював лікарем-хірургом у Слов’янській центральній районній лікарні. У 2013–2020 роках обіймав посаду головного лікаря цього медзакладу. До слова, у судовому реєстрі згадується, що він оскаржував звільнення з цієї лікарні і частково виграв справу в апеляції, але після повторного перегляду рішення все ж скасували.  
 
У 2020–2022 роках був завідувачем хірургічного відділення Центральної міської лікарні Торецька на Донеччині, де надавав допомогу як цивільним, так і військовим.  
 
У 2023–2026 роках працював директором Петрівської центральної лікарні в Кіровоградській області. До речі, цей же медзаклад згадується у біографії теперішнього керівника Малинської лікарні — Михайла Драгомерецького.  
 
З відкритих даних бачимо, що 16 квітня Біланов подав декларацію при звільненні з Петрівської лікарні, а вже сьогодні, 20 квітня, — декларацію кандидата на посаду у Малин.   
 
Так, торік на посаді директора Петрівської лікарні він отримав 1,3 млн грн зарплати і майже 198 тис. грн пенсії. У родини є квартира в Торецьку, а сам Біланов у 2025 році купив автомобіль Volkswagen Atlas 2018 року випуску. Його дружина має у власності дві земельні ділянки.  
 
До теми зауважимо, що на відміну від Біланова, декларацій Михайла Драгомерецького немає у відкритому доступі. 
 
Нагадаємо, у березні, після звільнення багаторічного керівника Олександра Андрійцева, медзаклад очолила Дар’я Габібова. Тоді це призначення викликало обговорення і серед працівників Центру, і в громаді. 
 
Частина колективу говорила, що сподівалася бачити нового керівника серед працівників «первинки». Крім того, у людей були запитання не лише до самого призначення, а й до того, що буде далі з «первинкою». Йшлося, зокрема, про можливі зміни в роботі амбулаторій, майбутнє медзакладу і те, як це може позначитися на медиках і пацієнтах. 
 
 Все очевиднішим стає підбір кандидатів за географічним принципом&#8230;]]></fulltext>
    <guid isPermaLink="false">https://malyn.media?p=36831</guid>
  </item>
  <item>
    <title>Догляд за тактичними окулярами: секрети довговічності та максимальної ефективності</title>
    <link>https://malyn.media/statti/promo/dohliad-za-taktychnymy-okuliaramy-sekrety-dovhovichnosti-ta-maksymalnoi-efektyvnosti/</link>
	<dc:creator><![CDATA[info]]></dc:creator>
  	<comments>https://malyn.media/statti/promo/dohliad-za-taktychnymy-okuliaramy-sekrety-dovhovichnosti-ta-maksymalnoi-efektyvnosti/#comments</comments>
		    <pubDate>Mon, 20 Apr 2026 14:41:25 +0300</pubDate>
		<category><![CDATA[Промо]]></category>		<description><![CDATA['Тактичні окуляри — не модна дрібниця, а робочий інструмент, від якого залежить безпека і зір у напружених ситуаціях. Вони витримують удари, пил і яскраве сонце, але залишаться захисними тільки за умови правильного догляду. Забуті чи брудні лінзи швидко втрачають оптичні властивості й можуть підвести саме в той момент, коли потрібна максимальна чіткість бачення. Чому догляд [&hellip;]]]></description>
    <fulltext><![CDATA['Тактичні окуляри — не модна дрібниця, а робочий інструмент, від якого залежить безпека і зір у напружених ситуаціях. Вони витримують удари, пил і яскраве сонце, але залишаться захисними тільки за умови правильного догляду. Забуті чи брудні лінзи швидко втрачають оптичні властивості й можуть підвести саме в той момент, коли потрібна максимальна чіткість бачення. 
 
Чому догляд за окулярами впливає на безпеку 
 
Окуляри — перша лінія захисту від дрібних уламків, пилу та ультрафіолету. Подряпана лінза спотворює картинку і уповільнює реакцію. Пошкодження захисних покриттів зменшують балістичний ефект. Регулярне обслуговування тримає оптику в робочому стані і продовжує термін служби спорядження, а значить — зберігає ваші очі в безпеці. 
 
Повсякденна гігієна військових окулярів 
 
Прості звички економлять час і нерви. Часте протирання брудних лінз — погана ідея: так залишаються мікроподряпини. Краще звикнути виконувати чистку правильно і по можливості після кожного інтенсивного використання. Для цього потрібен мінімальний набір інструментів і базові правила, яких легко дотримуватися. 
 
Що має бути в наборі для догляду: 
 

м&#8217;яка мікрофіброва серветка; 
 
спеціалізований розчин для оптики або дистильована вода; 
 
м&#8217;яке мило без агресивних домішок; 
 
жорсткий або напівжорсткий чохол для зберігання.
 
 
Вибір засобів і порядок очищення 
 
Мікрофібра — безальтернативна, бо не дряпає покриття. Паперові рушники, одяг або звичайні серветки мають абразивні волокна, які за кілька застосувань роблять лінзу непридатною. Для щоденної чистки краще використовувати спеціальні розчини для оптики або просто дистильовану воду; агресивні побутові засоби, спирт і засоби для скла руйнують антифог і антиподряпинні шари. 
 
Якщо на лінзах пил або пісок, не витирайте їх одразу. Спочатку промийте під прохолодною проточною водою, щоб змити тверді частки. Можна додати кілька крапель м&#8217;якого мила. Після промивання обережно струсіть зайву воду і витріть серветкою рухами від центру до країв. Переконайтеся, що серветка чиста і суха перед використанням. 
 
Щоб забезпечити максимальний захист і довговічність, важливо не лише правильно доглядати за існуючими окулярами, а й бути обізнаним щодо сучасних стандартів захисного спорядження. Детальну інформацію про різні типи та особливості захисних окулярів можна знайти за посиланням&nbsp;https://prof1group.ua/zashchitnye-ochki, що дозволить краще розуміти вибір та експлуатацію оптики відповідно до ваших потреб. 
 
Як уникнути механічних пошкоджень 
 
Подряпина на лінзі — не дрібниця. Навіть маленький дефект зменшує захисні властивості. Не кладіть окуляри лінзами донизу на тверду поверхню; у сумці використовуйте жорсткий чохол; у кишені — м&#8217;який футляр мало допоможе. Чохол витримує тиск, падіння і контакт з гострими предметами, тому це простий і надійний спосіб захисту. 
 
Оправі та ремінцю також потрібна увага. Перевіряйте кріплення, петлі та стан еластичного фіксатора: тріщини, ріди або ослаблення — привід для заміни. Ремінець, який розтягнувся або втратив еластичність, не утримає окуляри на обличчі, і у важливий момент вони можуть зсунутися або впасти. 
 
Догляд за лінзами з різними покриттями 
 
Антифог-покриття вразливе до тертя, тому внутрішню поверхню не натирають. Якщо воно зволожилося або запітніло, промийте лінзу і дайте висохнути природно або обережно промокніть м&#8217;якою мікрофіброю. Для відновлення антифог-ефекту можна використовувати спеціальні спреї згідно з інструкцією виробника. 
 
Поляризаційні й тоновані лінзи міцні, але їх покриття чутливі до агресивних хімікатів. Деякі моделі мають гідрофобний шар, що відштовхує воду і полегшує чистку, проте це не замінює акуратної обробки. Завжди орієнтуйтеся на рекомендації виробника щодо сумісних засобів. 
 
Зберігання окулярів на тривалий термін 
 
Де лежать окуляри, має значення. Ідеально — жорсткий чохол у сухому і прохолодному місці. Уникайте високих температур і тривалого прямого сонця: жар може деформувати пластик і погіршити пружність ремінця, мороз робить матеріали крихкими. Не зберігайте поруч з розчинниками, бензином або аерозолями — хімікати руйнують покриття і пластик. 
 
Вологість теж шкідлива. У приміщеннях з підвищеною вологістю ремінець і металеві частини можуть піддатися корозії або покритися пліснявою. Після використання в умовах підвищеної вологості дайте окулярам повністю висохнути перед тим, як класти в чохол. 
 
Коли потрібна заміна окулярів або їх деталей 
 
Іноді ремонт уже не допоможе. Старайтесь не відкладати заміну, якщо є явні проблеми, адже це питання безпеки, а не естетики. 
 
Сигнали, що вимагають заміни або ремонту: 
 

глибокі подряпини на лінзах; 
 
тріщини в оправі; 
 
помутніння або пожовтіння лінз; 
 
ослаблені або пошкоджені кріплення.
 
 
Іноді достатньо замінити лише лінзи, якщо оправа ціла. Багато виробників пропонують змінні лінзи як економний варіант. Якщо ж конструкція загалом зношена, краще придбати нову пару. Якісне спорядження можна знайти у перевірених постачальників, наприклад у PROF1Group. 
 
Дбайливе ставлення до окулярів — це інвестиція в ваш зір і в оперативну готовність спорядження. Регулярна чистка, акуратне зберігання та заміна зношених деталей роблять використання безпечнішим і довговічнішим. Ваші очі варті того, щоб піклуватись про захист по-справжньому ретельно.]]></fulltext>
    <guid isPermaLink="false">https://malyn.media?p=36817</guid>
  </item>
  <item>
    <title>У Малинській громаді — втрата: під час служби помер воїн із Гранітного Олександр Красуленко</title>
    <link>https://malyn.media/novyny/viyna/u-malynskiy-hromadi-vtrata-pid-chas-sluzhby-pomer-voin-iz-hranitnoho-oleksandr-krasulenko/</link>
	<dc:creator><![CDATA[info]]></dc:creator>
  	<comments>https://malyn.media/novyny/viyna/u-malynskiy-hromadi-vtrata-pid-chas-sluzhby-pomer-voin-iz-hranitnoho-oleksandr-krasulenko/#comments</comments>
		    <pubDate>Mon, 20 Apr 2026 11:34:24 +0300</pubDate>
		<category><![CDATA[Війна]]></category>		<description><![CDATA['Життя 37-річного військового раптово обірвалося на Чернігівщині До Малинської громади знову надійшла гірка звістка — під час проходження військової служби раптово помер Захисник України, житель смт Гранітне Олександр Красуленко. Про це повідомили у Малинській міській раді. За офіційною інформацією, 16 квітня 2026 року в районі населеного пункту Орлівка Чернігівського району Чернігівської області раптово обірвалося життя [&hellip;]]]></description>
    <fulltext><![CDATA['Життя 37-річного військового раптово обірвалося на Чернігівщині 
 
До Малинської громади знову надійшла гірка звістка — під час проходження військової служби раптово помер Захисник України, житель смт Гранітне Олександр Красуленко. 
 
Про це повідомили у Малинській міській раді. 
 
За офіційною інформацією, 16 квітня 2026 року в районі населеного пункту Орлівка Чернігівського району Чернігівської області раптово обірвалося життя Олександра Красуленка, 1989 року народження. 
 
У Збройних Силах України він служив солдатом, електрозварником у 1-му будівельному відділенні 2-го інженерно-позиційного взводу 1-ї роти інженерної підтримки однієї з військових частин. 
 
У міській раді зазначають, що серце військового не витримало. У громаді висловлюють щирі співчуття родині та близьким Олександра Красуленка. 
 
Інформацію про дату та час прощання із Захисником обіцяють повідомити додатково. Вічна пам’ять і шана&#8230;]]></fulltext>
    <guid isPermaLink="false">https://malyn.media?p=36812</guid>
  </item>
  <item>
    <title>Весна у Прип’яті: місто розквітає крізь бетон і тишу. ФОТО</title>
    <link>https://malyn.media/novyny/rizne/vesna-u-pryp-iati-misto-rozkvitaie-kriz-beton-i-tyshu-foto/</link>
	<dc:creator><![CDATA[info]]></dc:creator>
  	<comments>https://malyn.media/novyny/rizne/vesna-u-pryp-iati-misto-rozkvitaie-kriz-beton-i-tyshu-foto/#comments</comments>
		    <pubDate>Sun, 19 Apr 2026 08:24:22 +0300</pubDate>
		<category><![CDATA[Різне]]></category>		<description><![CDATA['Попри порожні вулиці, природа повертає життя — навіть там, де воно обірвалося У місті Прип’ять, що в зоні відчуження, нині розквітають дерева. Білі пелюстки, збиті дощем, вкривають асфальт біля покинутих будинків, створюючи контраст між запустінням і весняним оновленням. Про це повідомило Державне агентство України з управління зоною відчуження. Світлини: Надія Мудрик-Мочалова. Місто, яке залишилося без [&hellip;]]]></description>
    <fulltext><![CDATA['Попри порожні вулиці, природа повертає життя — навіть там, де воно обірвалося 
 
У місті Прип’ять, що в зоні відчуження, нині розквітають дерева. Білі пелюстки, збиті дощем, вкривають асфальт біля покинутих будинків, створюючи контраст між запустінням і весняним оновленням. 
 
Про це повідомило Державне агентство України з управління зоною відчуження. Світлини: Надія Мудрик-Мочалова. 
 
Місто, яке залишилося без мешканців після Чорнобильська катастрофа, сьогодні нагадує про минуле і водночас демонструє силу природи. Навесні Прип’ять знову оживає — принаймні у рослинах, що проростають крізь бетон і тишу. 
 
Цьогоріч минає 40 років від трагедії, яка назавжди змінила долю міста і тисяч його жителів. Прип’ять залишається символом пам’яті про катастрофу та її наслідки.]]></fulltext>
    <guid isPermaLink="false">https://malyn.media?p=36764</guid>
  </item>
  <item>
    <title>Проігнорував повістку — отримав вирок: у Малині чоловіка покарали за неявку у ТЦК</title>
    <link>https://malyn.media/novyny/kriminal/proihnoruvav-povistku-otrymav-vyrok-u-malyni-cholovika-pokaraly-za-neiavku-u-ttsk/</link>
	<dc:creator><![CDATA[info]]></dc:creator>
  	<comments>https://malyn.media/novyny/kriminal/proihnoruvav-povistku-otrymav-vyrok-u-malyni-cholovika-pokaraly-za-neiavku-u-ttsk/#comments</comments>
		    <pubDate>Sat, 18 Apr 2026 14:10:16 +0300</pubDate>
		<category><![CDATA[Кримінал]]></category>		<description><![CDATA['Йому призначили 8500 грн штрафу Мешканець Малина опинився на лаві підсудних через те, що не з’явився до територіального центру комплектування після отримання повістки. Справу розглядав Малинський районний суд. Йдеться про події 5 лютого 2026 року. Того дня чоловік перебував у приміщенні ТЦК, де йому вручили одразу кілька документів: направлення на проходження військово-лікарської комісії, повістку з [&hellip;]]]></description>
    <fulltext><![CDATA['Йому призначили 8500 грн штрафу 
 
Мешканець Малина опинився на лаві підсудних через те, що не з’явився до територіального центру комплектування після отримання повістки.  
 
Справу розглядав Малинський районний суд. 
 
Йдеться про події 5 лютого 2026 року. Того дня чоловік перебував у приміщенні ТЦК, де йому вручили одразу кілька документів: направлення на проходження військово-лікарської комісії, повістку з конкретною датою і часом прибуття, а також офіційне попередження про кримінальну відповідальність. 
 
Частину документів він підписав, однак від отримання самої повістки відмовився. Про це того ж дня склали відповідний акт. 
 
Попри це, чоловік був належним чином повідомлений про необхідність з’явитися до ТЦК того ж вечора — о 19:30. Але у визначений час він так і не прийшов. Жодних причин неявки не повідомив. 
 
У матеріалах справи зазначається, що він усвідомлював свої обов’язки як військовозобов’язаний, знав про вимоги законодавства і попередження про відповідальність, але свідомо вирішив їх проігнорувати. Саме це і стало підставою для відкриття кримінального провадження за статтею про ухилення від військового обліку після попередження. 
 
Його судили за частиною 1 статті 337 Кримінального кодексу України — ухилення військовозобов’язаного від військового обліку після попередження. Ця стаття передбачає покарання у вигляді штрафу або виправних робіт. Тобто йдеться про кримінальну відповідальність, але без позбавлення волі — якщо немає обтяжуючих обставин. 
 
Справу розглядали у спрощеному порядку — без повноцінного судового засідання та виклику сторін. Такий формат можливий, коли обвинувачений не заперечує обставини і визнає свою вину. 
 
У цьому випадку чоловік повністю погодився з матеріалами справи, визнав провину і розкаявся. Це стало однією з обставин, яку суд врахував при винесенні рішення. 
 
Також суд звернув увагу на особу обвинуваченого: він працює, одружений, має двох неповнолітніх дітей і за місцем проживання характеризується позитивно. Водночас у біографії є і попередня судимість — раніше він відбував покарання за тяжкі злочини, але був звільнений умовно-достроково. 
 
З урахуванням усіх обставин суд дійшов висновку, що в цьому випадку достатнім покаранням буде штраф. 
 
У підсумку Малинський районний суд визнав чоловіка винним і призначив йому штраф у розмірі 8500 гривень. Сплатити його потрібно протягом місяця після набрання вироком законної сили. 
 
Вирок може бути оскаржений у Житомирському апеляційному суді протягом 30 днів.]]></fulltext>
    <guid isPermaLink="false">https://malyn.media?p=36761</guid>
  </item>
  <item>
    <title>Квитки можуть подорожчати: «Укрзалізниця» змінює принцип формування цін</title>
    <link>https://malyn.media/novyny/rizne/kvytky-mozhut-podorozhchaty-ukrzaliznytsia-zminiuie-pryntsyp-formuvannia-tsin/</link>
	<dc:creator><![CDATA[info]]></dc:creator>
  	<comments>https://malyn.media/novyny/rizne/kvytky-mozhut-podorozhchaty-ukrzaliznytsia-zminiuie-pryntsyp-formuvannia-tsin/#comments</comments>
		    <pubDate>Sat, 18 Apr 2026 13:37:32 +0300</pubDate>
		<category><![CDATA[Різне]]></category>		<description><![CDATA['Чим більший попит — тим дорожчим буде квиток В Україні змінюється підхід до вартості залізничних квитків — але не для всіх. «Укрзалізниця» вводить динамічне ціноутворення для преміумсегменту: тепер ціна залежатиме від попиту і часу поїздки. Про це повідомили в компанії. Нові правила почнуть діяти з 25 квітня. Вони стосуються лише вагонів СВ (люкс) і першого [&hellip;]]]></description>
    <fulltext><![CDATA['Чим більший попит — тим дорожчим буде квиток 
 
В Україні змінюється підхід до вартості залізничних квитків — але не для всіх. «Укрзалізниця» вводить динамічне ціноутворення для преміумсегменту: тепер ціна залежатиме від попиту і часу поїздки. 
 
Про це повідомили в компанії. 
 
Нові правила почнуть діяти з 25 квітня. Вони стосуються лише вагонів СВ (люкс) і першого класу поїздів «Інтерсіті». Для більшості пасажирів нічого не зміниться — ціни на плацкарт, купе і другий клас залишаються такими ж, як і раніше. 
 
Принцип простий: чим більший попит — тим дорожчий квиток. І навпаки. 
 
Ціну формуватимуть одразу кілька факторів. По-перше, сезон. У періоди, коли людей менше, квитки будуть дешевшими. У пікові місяці — дорожчими. 
 
По-друге, день тижня. Найдешевше буде їхати у вівторок або середу. Найдорожче — у п’ятницю та неділю, коли люди найчастіше подорожують. 
 
Також важливо, коли саме купуєш квиток. Чим раніше — тим вигідніше. Зараз багато пасажирів купують квитки в останній момент, і нова система має це змінити. 
 
Ще один фактор — заповненість поїзда. Якщо місць майже не залишилося, ціна зросте. Якщо ж перед відправленням є вільні місця — їх можуть продавати дешевше. 
 
У компанії кажуть, що така система давно працює у світі — її використовують авіакомпанії і сервіси таксі. Водночас підкреслюють: зміни зачеплять менше 10% пасажирів, тобто тих, хто обирає дорожчі місця. 
 
Окремо повідомили і про подорожчання міжнародних поїздок у СВ-вагонах — ціни там зростуть приблизно на 20%. 
 
Загалом логіка нововведення проста: розвантажити пікові дні і заохотити людей планувати поїздки наперед.]]></fulltext>
    <guid isPermaLink="false">https://malyn.media?p=36758</guid>
  </item>
  <item>
    <title>У Бородянці під завалами піску загинула дитина</title>
    <link>https://malyn.media/novyny/podii/u-borodiantsi-pid-zavalamy-pisku-zahynula-dytyna/</link>
	<dc:creator><![CDATA[info]]></dc:creator>
  	<comments>https://malyn.media/novyny/podii/u-borodiantsi-pid-zavalamy-pisku-zahynula-dytyna/#comments</comments>
		    <pubDate>Sat, 18 Apr 2026 09:29:44 +0300</pubDate>
		<category><![CDATA[Події]]></category>		<description><![CDATA['Обставини та причини цієї трагедії встановлюють правоохоронні органи У Бородянці сталася жахлива подія, яка забрала життя дитини. Під час ігор на піску хлопчика раптово засипало, він отримав травми, несумісні з життям. Про це повідомили в Державній службі України з надзвичайних ситуацій. На місце події терміново прибули рятувальники, які розпочали пошукові роботи. Співробітникам ДСНС вдалося знайти та витягти [&hellip;]]]></description>
    <fulltext><![CDATA['Обставини та причини цієї трагедії встановлюють правоохоронні органи 
 
У Бородянці сталася жахлива подія, яка забрала життя дитини. Під час ігор на піску хлопчика раптово засипало, він отримав травми, несумісні з життям.  
 
Про це повідомили в Державній службі України з надзвичайних ситуацій. 
 
На місце події терміново прибули рятувальники, які розпочали пошукові роботи. Співробітникам ДСНС вдалося знайти та витягти хлопчика з-під товстого шару піску. 
 
На момент виявлення дитина вже була без свідомості. Рятувальники негайно передали постраждалого бригаді екстреної медичної допомоги, яка чекала на місці. 
 
Медики провели реанімаційні заходи, намагаючись врятувати життя дитини, однак це не дало результату. Після тривалих спроб лікарі змушені були констатувати смерть хлопчика. 
 
Поліцейські попередньо встановили, що троє хлопців віком 11, 12 та 13 років зайшли на територію, де розташований піщаний насип та почали викопувати тунелі. Під час раптового обвалу ґрунту, 11-річний хлопець опинився під завалом. 
 
Наразі всі обставини та причини цієї трагедії встановлюють правоохоронні органи. Розпочато тдосудове розслідування.]]></fulltext>
    <guid isPermaLink="false">https://malyn.media?p=36751</guid>
  </item>
  <item>
    <title>Суд зупинив будівництво вежі мобільного зв’язку в Гамарні — на вимогу жителів</title>
    <link>https://malyn.media/novyny/suspilstvo/sud-zaboronyv-budivnytstvo-vezhi-mobilnoho-zv-iazku-v-hamarni-na-vymohu-zhyteliv/</link>
	<dc:creator><![CDATA[info]]></dc:creator>
  	<comments>https://malyn.media/novyny/suspilstvo/sud-zaboronyv-budivnytstvo-vezhi-mobilnoho-zv-iazku-v-hamarni-na-vymohu-zhyteliv/#comments</comments>
		    <pubDate>Fri, 17 Apr 2026 14:59:49 +0300</pubDate>
		<category><![CDATA[Суспільство]]></category>		<description><![CDATA['Йдеться про ділянку в межах села Гамарня, де планували встановити 51-метрову вежу Малинський районний суд частково задовольнив заяву місцевої мешканки та заборонив проводити будь-які будівельно-монтажні роботи зі встановлення вежі мобільного зв’язку. Про це йдеться в ухвалі суду від 15 квітня . Заявниця діяла як уповноважена від громади Гамарні. У заяві вона вказувала на можливі порушення [&hellip;]]]></description>
    <fulltext><![CDATA['Йдеться про ділянку в межах села Гамарня, де планували встановити 51-метрову вежу 
 
Малинський районний суд частково задовольнив заяву місцевої мешканки та заборонив проводити будь-які будівельно-монтажні роботи зі встановлення вежі мобільного зв’язку. 
 
Про це йдеться в ухвалі суду від 15 квітня . 
 
Заявниця діяла як уповноважена від громади Гамарні. У заяві вона вказувала на можливі порушення під час підготовки будівництва, а також на ризики для мешканців через близькість об’єкта до житлової забудови. 
 
Окремо у матеріалах справи зафіксовано факт вирубки дерев. За даними акту обстеження державного інспектора, ще 1 листопада 2023 року на ділянці виявили 26 пнів: 3 сосни та 23 клени . Заявниця вказує, що ці дерева були зрізані в межах підготовки території під будівництво. 
 
У справі також фігурує позиція Малинської міської ради. Зокрема, виконком раніше повідомляв про відсутність у нього проєкту землеустрою щодо цієї ділянки, а у липні 2025 року міськрада зверталася до компанії з вимогою призупинити встановлення вежі . Попри це, за твердженням заявниці, реалізація проєкту тривала. 
 
Суд дійшов висновку, що між сторонами існує спір і є ризик ускладнення захисту прав мешканців у разі продовження робіт. Тому до вирішення справи по суті заборонено будь-які дії з будівництва вежі на цій ділянці. 
 
Йдеться про землю з кадастровим номером 1823487400:02:001:0129 у межах населеного пункту. 
 
Ухвала підлягає негайному виконанню, навіть якщо її оскаржать. Водночас заявниця має подати повноцінний позов протягом 10 днів, інакше забезпечення позову буде скасовано.]]></fulltext>
    <guid isPermaLink="false">https://malyn.media?p=36744</guid>
  </item>
  <item>
    <title>Електрички відновлюють сполучення до Коростеня</title>
    <link>https://malyn.media/novyny/rizne/elektrychky-vidnovliuiut-spolucheennia-do-korostenia/</link>
	<dc:creator><![CDATA[info]]></dc:creator>
  	<comments>https://malyn.media/novyny/rizne/elektrychky-vidnovliuiut-spolucheennia-do-korostenia/#comments</comments>
		    <pubDate>Fri, 17 Apr 2026 12:50:21 +0300</pubDate>
		<category><![CDATA[Різне]]></category>		<description><![CDATA['Кілька днів поїзди курсували до Чоповичів З 17 квітня відновлюється приміське залізничне сполучення між Києвом і Коростенем у повному обсязі. Електропоїзди знову курсуватимуть за звичними маршрутами в обох напрямках. Про це повідомила пресслужба Укрзалізниця. Зокрема, відновлюється рух поїздів У попередні дні, з 15 по 17 квітня, через ремонтно-відновлювальні роботи на одній із ділянок Коростенського напрямку [&hellip;]]]></description>
    <fulltext><![CDATA['Кілька днів поїзди курсували до Чоповичів 
 
З 17 квітня відновлюється приміське залізничне сполучення між Києвом і Коростенем у повному обсязі. Електропоїзди знову курсуватимуть за звичними маршрутами в обох напрямках. 
 
Про це повідомила пресслужба Укрзалізниця.  
 
Зокрема, відновлюється рух поїздів  
 

№6601 Київ-Пас. — Коростень,  
 
№6614 Коростень — Київ-Пас.,  
 
№6607 Київ-Пас. — Коростень,  
 
№6620 Коростень — Святошин,  
 
№6611 Борщагівка — Коростень,  
 
№6626 Коростень — Київ-Пас.
 
 
У попередні дні, з 15 по 17 квітня, через ремонтно-відновлювальні роботи на одній із ділянок Коростенського напрямку рух поїздів був обмежений. Частина рейсів курсувала лише до станції Чоповичі замість Коростеня. 
 
Відновлення повного маршруту означає повернення до звичного графіка для пасажирів, які користуються цим напрямком щодня.]]></fulltext>
    <guid isPermaLink="false">https://malyn.media?p=36740</guid>
  </item>
  <item>
    <title>Хто заробляє більше: як виглядають бюджети громад Житомирщини і де тут Малин</title>
    <link>https://malyn.media/novyny/khto-zarobliaie-bilshe-iak-vyhliadaiut-biudzhety-hromad-zhytomyrshchyny-i-de-tut-malyn/</link>
	<dc:creator><![CDATA[info]]></dc:creator>
  	<comments>https://malyn.media/novyny/khto-zarobliaie-bilshe-iak-vyhliadaiut-biudzhety-hromad-zhytomyrshchyny-i-de-tut-malyn/#comments</comments>
		    <pubDate>Thu, 16 Apr 2026 18:44:56 +0300</pubDate>
		<category><![CDATA[Економіка]]></category>		<description><![CDATA['Одні бюджети громад ростуть стрімко, інші — майже стоять на місці. Малин показує стриману динаміку У громадах Житомирської області по-різному увійшли у 2026 рік: одні показують високі доходи і швидке зростання, інші — відстають або рухаються без різких змін. Малинська громада — серед тих, хто тримається на середніх позиціях. Департамент фінансів Житомирської ОВА оприлюднив аналіз [&hellip;]]]></description>
    <fulltext><![CDATA['Одні бюджети громад ростуть стрімко, інші — майже стоять на місці. Малин показує стриману динаміку 
 
У громадах Житомирської області по-різному увійшли у 2026 рік: одні показують високі доходи і швидке зростання, інші — відстають або рухаються без різких змін. Малинська громада — серед тих, хто тримається на середніх позиціях. 
 
Департамент фінансів Житомирської ОВА оприлюднив аналіз бюджетних показників громад області за перший квартал 2026 року. 
 
За цей період громади області отримали понад 3,1 млрд грн доходів загального фонду без урахування трансфертів. 
 
За підсумками першого кварталу лідерами за доходами на одного мешканця стали Ушомирська, Оліївська та Глибочицька громади — 8736 грн, 6975 грн і 5669 грн відповідно. Саме вони формують верхівку рейтингу з помітним відривом від більшості інших громад області. 
 
Середній рівень по області — 2455 грн на одного жителя. Малинська громада має 2689 грн, тобто перебуває трохи вище середнього показника, але поза групою лідерів. 
 
Якщо подивитися на сусідні території, ситуація неоднорідна. У Коростенській громаді — 2961 грн на людину, в Іршанській — 3205 грн. Водночас у Чоповицькій громаді цей показник значно нижчий — 1672 грн, у Потіївській — 1381 грн. 
 
Окремо варто звернути увагу на динаміку. Найшвидше зростання доходів зафіксували Чуднівська, Брониківська та Дубрівська громади — понад 150% у порівнянні з минулим роком. Середній показник по області — 121,3%. 
 
У Малинській громаді темпи зростання становлять 114,6%. Це означає, що доходи збільшуються, але повільніше, ніж у середньому по області. 
 
                 
                    #tdi_4  .td-doubleSlider-2 .td-item1 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/04/1.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_4  .td-doubleSlider-2 .td-item2 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/04/2.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_4  .td-doubleSlider-2 .td-item3 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/04/3.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                 
                
                    
                        
                           Показники доходів громад Житомирщини за перший квартал 2026 року  
                            
                                1 з 3
                                
                                    
                                    
                                
                            
                         
                        
                             
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                            
                         
                        
                             
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                            
                         
                     
                 
 
У структурі доходів частка місцевих податків у Малинській громаді становить 32,1% при середньому показнику 36,6%. Тобто бюджет формується переважно стабільно, але без вираженої опори саме на місцеві надходження. 
 
У підсумку Житомирщина входить у 2026 рік із різною фінансовою «швидкістю» громад: одні вже вирвалися вперед, інші лише наздоганяють. Малин у цій системі виглядає як типова середня громада — без різких провалів, але й без помітного ривка.]]></fulltext>
    <guid isPermaLink="false">https://malyn.media?p=36730</guid>
  </item>
  <item>
    <title>«Є люди, є бажання — немає умов»: у Малині шукають спосіб відродити дорослий футбол</title>
    <link>https://malyn.media/novyny/sport/ye-liudy-ie-bazhannia-nemaie-umov-u-malyni-shukaiut-sposib-vidrodyty-doroslyy-futbol/</link>
	<dc:creator><![CDATA[info]]></dc:creator>
  	<comments>https://malyn.media/novyny/sport/ye-liudy-ie-bazhannia-nemaie-umov-u-malyni-shukaiut-sposib-vidrodyty-doroslyy-futbol/#comments</comments>
		    <pubDate>Thu, 16 Apr 2026 17:05:26 +0300</pubDate>
		<category><![CDATA[Спорт]]></category>		<description><![CDATA['Останній раз повноцінна доросла команда в Малині виходила на поле у 2021 році і виграла чемпіонат області У Малині хочуть знову повернути дорослий футбол. Після кількарічної паузи про це заговорили публічно — поштовхом став допис у Facebook місцевого тренера, директора спортивної школи та члена виконкому Коростенської районної асоціації футболу Володимира Валуйка. Він пропонує не чекати [&hellip;]]]></description>
    <fulltext><![CDATA['Останній раз повноцінна доросла команда в Малині виходила на поле у 2021 році і виграла чемпіонат області 
 
У Малині хочуть знову повернути дорослий футбол. Після кількарічної паузи про це заговорили публічно — поштовхом став допис у Facebook місцевого тренера, директора спортивної школи та члена виконкому Коростенської районної асоціації футболу Володимира Валуйка. 
 
Він пропонує не чекати ідеальних умов, а почати з того, що реально зробити вже зараз: зібрати команди для гри 5 на 5, 7+1 або, якщо вдасться, повернутися і до класичного формату 11 на 11. 
 
Йдеться не лише про спортивну ініціативу. Для Малина це ще й спроба повернути частину міського життя, яка ще кілька років тому була звичною. Футбол мав тут свої традиції, команди й уболівальників. Але повномасштабна війна, як і в багатьох громадах, фактично поставила цю історію на паузу. 

Архіве фото. &#8220;Кубок осені — 2012&#8221; 

«Це не якась нова ідея. Просто з початком повномасштабного вторгнення багато наших хлопців пішли воювати. Люди, які раніше вкладали гроші у футбол, на час війни переключилися на допомогу Збройним силам України. Відповідно, з дорослим футболом у нас і почалися проблеми», — каже Володимир Валуйко у коментарі MALYN.MEDIA. 
 
За його словами, дитячий футбол у громаді ще вдається підтримувати, а от із дорослим ситуація значно складніша. І річ не лише в кількості гравців — бракує системи, умов і тієї опори, яка дозволяє футболу існувати постійно. 
 
«По районах воно десь ще шевелиться, а в нас із дорослим футболом зовсім проблема. З дітьми — ні, бо ми цим займаємося. А от із дорослими якраз важко», — пояснює він. 
 
Для прикладу Валуйко наводить Радомишль, куди нині їздять грати й деякі малинські футболісти. Там, каже він, футбол не зупинився саме завдяки умовам. 
 
«У Радомишлі малинські футболісти їздять грати в районному чемпіонаті, бо там для цього є умови. У теплу пору року команди грають на відкритих майданчиках, а взимку переходять у спортивний зал і продовжують сезон уже у форматі футзалу. Завдяки цьому в змаганнях стабільно беруть участь п’ять-сім команд», — каже співрозмовник. 
 
У Малині ж найбільша проблема — саме інфраструктура. Влітку ще можна знайти варіанти, адже є штучні майданчики і можливість грати в менших форматах. Узимку ж усе зупиняється через відсутність доступного залу. 
 
«У теплу пору року ще можна шукати якісь варіанти, але взимку грати фактично ніде. У Малині є лише один зал на БАМі, проте він приватний, а вартість оренди для команд зависока, тож регулярно тренуватися чи проводити матчі там нереально», — говорить Валуйко. 
 
Через це спроби відновити дорослий футбол упираються не лише в бажання гравців, а й у практичні речі — де тренуватися, як організувати виїзди і за які кошти все це підтримувати. 
 
«Потрібно спочатку зібрати людей і налагодити тренувальний процес. Але зараз такий стан, що є ті, хто має бронювання, і ті, хто не має. І навіть виїзд за межі громади — це вже проблема. Плюс має бути зацікавленість влади: підтримка фінансова, матеріальна, транспорт», — каже він. 
 
Валуйко додає, що ця тема для міста не нова — її піднімали вже не раз, але до системних рішень поки не дійшли. 
 
«Це все пробували вже рік, два, три. Поки ніхто цим не займається», — каже він. 
 
Ще одна проблема — кадри. Формально фахівці є, але працювати в цій сфері мало хто готовий через низькі зарплати і відсутність гарантій. 
 
«Навіть тренери у спортивній школі не мають бронювання. Молоді фахівці, які закінчили інститути фізкультури чи педуніверситети, не йдуть до нас працювати. По-перше, немає бронювання, по-друге — дуже низька зарплата. Людина приходить на ставку, має набрати чотири групи, а отримує вісім-дев’ять тисяч гривень. За такі гроші працювати просто нереально», — пояснює Валуйко. 
 
Саме тому зараз говорити про повноцінний футбол 11 на 11 складно. Реальніше починати з менших форматів, де потрібно менше людей і простіша організація. 
 
«Зараз дуже важко зібрати повноцінну команду на 11 гравців. Але інші варіанти є: у Малині є штучні майданчики, де можна грати меншими складами — сім на сім, вісім на вісім або п’ять на п’ять. І саме з цього можна було б почати», — каже він. 
 
Після допису в соцмережах, додає Валуйко, вже з’явилися перші відгуки — люди і підприємства почали цікавитися можливістю долучитися. 
 
Водночас у Малині добре пам’ятають, що дорослий футбол тут зник не так давно. Востаннє справді злагоджена команда була у 2021 році. 
 
«У 2021 році була команда “Юнігран”, яку підтримував Сергій Васильович Диняк. Команда виступила достойно, виграли чемпіонат області. Була підтримка, допомагали і транспортом. І після цього все завершилося», — згадує він. 
 
Саме тому нинішня розмова — не про абстрактну ідею, а про спробу повернути те, що в Малині ще добре пам’ятають. 

Команда &#8220;Юнігран&#8221;. 2016 рік.]]></fulltext>
    <guid isPermaLink="false">https://malyn.media?p=36717</guid>
  </item>
  <item>
    <title>На щиті повертається уродженець Малинщини — Іван Хінціцький</title>
    <link>https://malyn.media/novyny/viyna/na-shchyti-povertaietsia-urodzhenets-malynshchyny-ivan-khintsitskyy/</link>
	<dc:creator><![CDATA[info]]></dc:creator>
  	<comments>https://malyn.media/novyny/viyna/na-shchyti-povertaietsia-urodzhenets-malynshchyny-ivan-khintsitskyy/#comments</comments>
		    <pubDate>Thu, 16 Apr 2026 13:19:19 +0300</pubDate>
		<category><![CDATA[Війна]]></category>		<description><![CDATA['Воїну було всього 26 років&#8230; Малинська громада знову має тяжку втрату. На щиті повертається Захисник України Іван Хінціцький — уродженець села Федорівка, житель села Ірша. Йдеться про Івана Павловича Хінціцького, 2000 року народження. Як повідомили у мерії, 23 березня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Соболівка Куп’янського району Харківської області [&hellip;]]]></description>
    <fulltext><![CDATA['Воїну було всього 26 років&#8230; 
 
Малинська громада знову має тяжку втрату. На щиті повертається Захисник України Іван Хінціцький — уродженець села Федорівка, житель села Ірша. 
 
Йдеться про Івана Павловича Хінціцького, 2000 року народження. Як повідомили у мерії, 23 березня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Соболівка Куп’янського району Харківської області з військовослужбовцем було втрачено зв’язок. Відтоді він вважався безвісти зниклим. 
 
Рідні та близькі до останнього сподівалися на добрі новини. Однак офіційне підтвердження засвідчило загибель військового. 
 
У лавах Збройних Сил України старший солдат Іван Хінціцький служив механіком взводу безпілотних комплексів 2 батальйону охорони однієї з військових частин. 
 
У громаді висловили співчуття рідним і близьким полеглого Захисника. 
 
Про дату та час прощання з Іваном Хінціцьким повідомлять додатково. 
 
Редакція висловлює щирі співчуття рідним та близьким загиблого. Світла пам&#8217;ять&#8230;]]></fulltext>
    <guid isPermaLink="false">https://malyn.media?p=36712</guid>
  </item>
  <item>
    <title>Інсульт чи інфаркт — на Коростень: у Малині готують колективне звернення через доступність екстреної допомоги</title>
    <link>https://malyn.media/novyny/zdorovia/insult-chy-infarkt-na-korosten-u-malyni-hotuiut-kolektyvne-zvernennia-cherez-dostupnist-ekstrenoi-dopomohy/</link>
	<dc:creator><![CDATA[info]]></dc:creator>
  	<comments>https://malyn.media/novyny/zdorovia/insult-chy-infarkt-na-korosten-u-malyni-hotuiut-kolektyvne-zvernennia-cherez-dostupnist-ekstrenoi-dopomohy/#comments</comments>
		    <pubDate>Wed, 15 Apr 2026 18:35:44 +0300</pubDate>
		<category><![CDATA[Здоров'я]]></category>		<description><![CDATA['Йдеться про випадки, коли пацієнтів із критичними станами змушені везти понад 50 кілометрів — а це час, який може коштувати життя У Малинській громаді ініціативна група жителів готує колективне звернення до центральних і обласних органів влади через проблему доступу до екстреної медичної допомоги при інсультах та інфарктах. У зверненні, адресованому Міністерству охорони здоров’я України, Національній [&hellip;]]]></description>
    <fulltext><![CDATA['Йдеться про випадки, коли пацієнтів із критичними станами змушені везти понад 50 кілометрів — а це час, який може коштувати життя 
 
У Малинській громаді ініціативна група жителів готує колективне звернення до центральних і обласних органів влади через проблему доступу до екстреної медичної допомоги при інсультах та інфарктах. 
 
У зверненні, адресованому Міністерству охорони здоров’я України, Національній службі здоров’я України та Департаменту охорони здоров’я Житомирської ОВА, йдеться про системну проблему: пацієнтів із підозрою на інсульт чи інфаркт часто транспортують до лікарні в Коростені, що розташована більш ніж за 50 кілометрів від Малина. 
 
За словами ініціаторів, така практика може призводити до втрати так званого терапевтичного вікна — часу, критично важливого для ефективного лікування. Ідеться не лише про жителів Малина, а й про мешканців сіл громади, для яких навіть дорога до міста може бути тривалою. А якщо пацієнта везуть далі, до Коростеня, цей шлях фактично подвоюється&#8230; 
 
Водночас у Малині працює лікарня з неврологічним, реанімаційним і паліативним відділеннями. Однак, як зазначають автори звернення, її не використовують як пункт первинної стабілізації пацієнтів перед подальшим транспортуванням. 
 
У документі також звертають увагу на тривалість перевезення та роботу бригад екстреної допомоги, зокрема на дотримання швидкісного режиму і використання спецсигналів.  
 
                 
                    #tdi_5  .td-doubleSlider-2 .td-item1 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/04/zvernennia1.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_5  .td-doubleSlider-2 .td-item2 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/04/zverennia-2.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                 
                
                    
                        
                           Колективне звернення щодо ситуації  
                            
                                1 з 2
                                
                                    
                                    
                                
                            
                         
                        
                             
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                            
                         
                        
                             
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                            
                         
                     
                 
 
Серед вимог — перевірити організацію екстреної медичної допомоги в громаді, надати інформацію про маршрути госпіталізації та нормативи часу доїзду, а також розглянути можливість визначення малинської лікарні як закладу первинної стабілізації.  
 
Крім того, ініціативна група просить розробити чіткий алгоритм дій для бригад «швидкої», провести аудит спроможності місцевого медзакладу та публічно поінформувати громаду про ухвалені рішення. 
 
Першою підписанткою звернення стала активна мешканка Малина, голова одного з ОСББ Олеся Рудицька. У коментарі з MALYN.MEDIA вона так коментує ініціативу: 
 
«Люди в громаді давно про це говорять. Як правило, говорять вже на похоронах. Бо коли при інсульті чи інфаркті людину везуть понад 50 кілометрів, виникає просте і лоігічне питання: чи не втрачається дорогоцінний час. Ми не медики й не беремося самі оцінювати, що правильно, а що ні. Але хочемо отримати чітке офіційне пояснення: які є нормативи, скільки часу має тривати доставка пацієнта і чи справді така маршрутизація є безпечною». 
 
За її словами, саме брак зрозумілих публічних пояснень і став причиною звернення до вищих інстанцій. 
 
«Якщо в Малині є лікарня, яка може хоча б первинно стабілізувати пацієнта, громада має розуміти, чому це не використовується або чи може використовуватися. Саме тому ми вирішили звертатися до обласних і центральних структур — щоб отримати не припущення, а офіційну відповідь і зрозумілий алгоритм дій у таких критичних випадках. На відповідь місцевої мерії чи лікарні навіть не стали надіятися, бо я вже приблизно знаю, чого можна було б чекати&#8230;» — додає вона. 
 
До звернення планують додати підписи жителів громади. Залишити підпис під колективним зверненням можна вже у магазині на БАМі або скоординуватися з Олесею Рудицькою безпосередньо за номером телефону: (050) 747-91-25.]]></fulltext>
    <guid isPermaLink="false">https://malyn.media?p=36697</guid>
  </item>
  <item>
    <title>Житель Овруча вигадав розбійний напад, щоб уникнути розлучення: суд виніс вирок</title>
    <link>https://malyn.media/novyny/kriminal/zhytel-ovrucha-vyhadav-rozbiynyy-napad-shchob-unyknuty-rozluchennia-sud-vynis-vyrok/</link>
	<dc:creator><![CDATA[info]]></dc:creator>
  	<comments>https://malyn.media/novyny/kriminal/zhytel-ovrucha-vyhadav-rozbiynyy-napad-shchob-unyknuty-rozluchennia-sud-vynis-vyrok/#comments</comments>
		    <pubDate>Wed, 15 Apr 2026 11:37:44 +0300</pubDate>
		<category><![CDATA[Кримінал]]></category>		<description><![CDATA['Так чоловік намагався вплинути на ситуацію в сім’ї 25-річного жителя Овруча засудили за неправдиві свідчення та штучне створення доказів нібито розбійного нападу на самого себе. Про це повідомила Коростенська окружна прокуратура. Як встановив Овруцький районний суд, чоловік інсценував напад, щоб ввести в оману правоохоронців і таким чином уникнути розлучення з дружиною. Для цього він створив [&hellip;]]]></description>
    <fulltext><![CDATA['Так чоловік намагався вплинути на ситуацію в сім’ї 
 
25-річного жителя Овруча засудили за неправдиві свідчення та штучне створення доказів нібито розбійного нападу на самого себе. 
 
Про це повідомила Коростенська окружна прокуратура. 
 
Як встановив Овруцький районний суд, чоловік інсценував напад, щоб ввести в оману правоохоронців і таким чином уникнути розлучення з дружиною. Для цього він створив докази, які мали підтвердити вигаданий злочин. 
 
Його дії кваліфікували за частиною 2 статті 384 Кримінального кодексу України — завідомо неправдиве показання потерпілого, надане органу досудового розслідування, поєднане зі штучним створенням доказів обвинувачення. 
 
Суд призначив овручанину покарання у вигляді трьох років позбавлення волі, однак звільнив від відбування з іспитовим строком на один рік. 
 
Наразі вирок ще не набрав законної сили, триває строк на апеляційне оскарження.]]></fulltext>
    <guid isPermaLink="false">https://malyn.media?p=36694</guid>
  </item>
</channel>
</rss>