<?xml version="1.0"?><rss xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/" xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/" xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/" version="2.0">
<channel>
	<title>Малин - MALYN.MEDIA</title>
	<link>https://malyn.media</link>
	<description>Новини. Малин новини</description>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
		  <lastBuildDate>Tue, 28 Jul 2026 13:50:39 +0300</lastBuildDate>
  <atom:link href="https://malyn.media/novyny/ekonomika/pereselentsi-ta-ukraintsi-za-kordonom-zmozhut-otrymuvaty-pensiiu-ne-tilky-v-oshchadbanku/" rel="self" type="application/rss+xml" />
  <item>
    <title>Хотів отримати майже 20 мільйонів після звільнення: екскерівник «Коростишівгазу» програв суд</title>
    <link>https://malyn.media/novyny/rizne/khotiv-otrymaty-mayzhe-20-milyoniv-pislia-zvilnennia-ekskerivnyk-korostyshivhazu-prohrav-sud/</link>
	<dc:creator><![CDATA[info]]></dc:creator>
  	<comments>https://malyn.media/novyny/rizne/khotiv-otrymaty-mayzhe-20-milyoniv-pislia-zvilnennia-ekskerivnyk-korostyshivhazu-prohrav-sud/#comments</comments>
		    <pubDate>Tue, 28 Jul 2026 13:50:39 +0300</pubDate>
		<category><![CDATA[Різне]]></category>		<description><![CDATA['У компанії заявили, що колишньому керівнику вже переплатили понад 2 млн грн, тому нові вимоги вважають безпідставними Колишній голова правління «Коростишівгазу» Володимир Кузьменко намагався стягнути з підприємства майже 20 мільйонів гривень. Йшлося про компенсацію за дострокове припинення контракту та матеріальну допомогу. Однак суд не знайшов підстав для таких виплат і відмовив у позові. Рішення Коростишівський [&hellip;]]]></description>
    <fulltext><![CDATA['У компанії заявили, що колишньому керівнику вже переплатили понад 2 млн грн, тому нові вимоги вважають безпідставними 
 
Колишній голова правління «Коростишівгазу» Володимир Кузьменко намагався стягнути з підприємства майже 20 мільйонів гривень. Йшлося про компенсацію за дострокове припинення контракту та матеріальну допомогу. Однак суд не знайшов підстав для таких виплат і відмовив у позові. 
 
Рішення Коростишівський районний суд ухвалив 9 липня 2026 року. Нещодавно документ оприлюднили в Єдиному державному реєстрі судових рішень, повідомляє Житомир.інфо. 
 
До суду Володимир Кузьменко звернувся ще в січні 2024 року. Спочатку він вимагав від підприємства 27,3 мільйона гривень компенсації та майже 1,5 мільйона гривень матеріальної допомоги. Згодом позовні вимоги зменшив до 18,6 мільйона гривень компенсації та трохи більше ніж одного мільйона гривень допомоги. 
 
Екскерівник посилався на умови контракту, укладеного у квітні 2021 року. Документ передбачав додаткові виплати в разі дострокового припинення його повноважень. За словами позивача, після звільнення підприємство не провело з ним повного розрахунку. 
 
Повноваження Володимира Кузьменка припинили рішенням наглядової ради 15 грудня 2023 року. Остаточно з посади голови правління його звільнили 4 січня 2024-го. 
 
У «Коростишівгазі» з вимогами колишнього керівника не погодилися. Представники підприємства заявили, що у 2022–2023 роках йому вже безпідставно виплатили понад 2,2 мільйона гривень. 
 
Після зміни керівництва на підприємстві провели службове розслідування. Воно, за твердженням відповідача, показало, що рішення про ці виплати ухвалили на засіданні наглядової ради без кворуму та достатньої кількості голосів. 
 
У компанії підрахували, що з урахуванням переплати при звільненні Кузьменко мав отримати близько 711 тисяч гривень. Саме цю суму йому виплатили. 
 
Окремо в «Коростишівгазі» наголосили, що передбачена контрактом компенсація стосувалася звільнення у зв’язку з виходом на пенсію. Натомість повноваження Кузьменка припинили з інших підстав, передбачених статтею 41 Кодексу законів про працю. 
 
Суд став на бік підприємства та відмовив колишньому голові правління у стягненні майже 20 мільйонів гривень. 
 
Рішення поки не набрало законної сили. Його ще можна оскаржити в Житомирському апеляційному суді. 
 
Нагадаємо, у грудні 2023 року «Коростишівгаз» разом із трьома іншими газорозподільними підприємствами перейшов в управління Групи Нафтогаз.]]></fulltext>
    <guid isPermaLink="false">https://malyn.media?p=39078</guid>
  </item>
  <item>
    <title>Малинщина на «Лесиних джерелах»: ансамбль «Каламайка» представив громаду у Звягелі</title>
    <link>https://malyn.media/novyny/kultura/malynshchyna-na-lesynykh-dzherelakh-ansambl-kalamayka-predstavyv-hromadu-u-zviaheli/</link>
	<dc:creator><![CDATA[info]]></dc:creator>
  	<comments>https://malyn.media/novyny/kultura/malynshchyna-na-lesynykh-dzherelakh-ansambl-kalamayka-predstavyv-hromadu-u-zviaheli/#comments</comments>
		    <pubDate>Tue, 28 Jul 2026 13:03:48 +0300</pubDate>
		<category><![CDATA[Культура]]></category>		<description><![CDATA['Творчість Лесі Українки знову зібрала у Звягелі митців, музикантів і шанувальників української культури Фестиваль уже 40 років об’єднує письменників, музикантів, артистів, творчі колективи та всіх, для кого українська культура є живою і важливою частиною сьогодення. Як повідомили у Малинській міськраді, цього року Малинську громаду на святі представили працівниці Центральної публічної бібліотеки імені Василя Скуратівського Людмила [&hellip;]]]></description>
    <fulltext><![CDATA['Творчість Лесі Українки знову зібрала у Звягелі митців, музикантів і шанувальників української культури 
 
Фестиваль уже 40 років об’єднує письменників, музикантів, артистів, творчі колективи та всіх, для кого українська культура є живою і важливою частиною сьогодення. 
 
Як повідомили у Малинській міськраді, цього року Малинську громаду на святі представили працівниці Центральної публічної бібліотеки імені Василя Скуратівського Людмила Бурейко та Алла Котлубовська, директорка Малинського центру дитячої та юнацької творчості Наталія Парфіненко, голова українсько-чеського культурно-освітнього товариства «Малинівське» Євгенія Поліщук, громадська діячка та виконавиця авторських пісень Ольга Гура, а також вокальний ансамбль «Каламайка». 
 
                 
                    #tdi_1  .td-doubleSlider-2 .td-item1 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/lesyni-dzherela-4.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_1  .td-doubleSlider-2 .td-item2 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/lesyni-dzherela-3.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_1  .td-doubleSlider-2 .td-item3 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/lesyni-dzherela-2.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                 
                
                    
                        
                           Учасники з Малинщини на ювілейному фестивалі «Лесині джерела» у Звягелі (фото: мерія) 
                            
                                1 з 3
                                
                                    
                                    
                                
                            
                         
                        
                             
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                            
                         
                        
                             
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                            
                         
                     
                 
 
Своїми враженнями від поїздки поділилася Наталія Парфіненко. За її словами, постать Лесі Українки не віддаляється від сучасності, а навпаки, стає ще зрозумілішою у час, коли українцям знову доводиться відстоювати власну культуру, мову та ідентичність. 
 
«Змінюються часи, мода, тренди, але Леся завжди залишається актуальною. Вона була дуже прогресивною, проєвропейською, і сьогодні ми ще більше розуміємо, наскільки її думки були правильними», — зазначила Наталія Парфіненко. 
 
Під час фестивалю вокальний ансамбль «Каламайка» представив номери, постановкою яких займалася Олена Верстак. Особливо цінним для учасників стало те, що творчість Лесі Українки відгукнулася саме вихованцям Центру творчості. 
 
«Це ще раз доводить, що її ідеї живуть і сьогодні та залишаються актуальними для нових поколінь», — додала Наталія Парфіненко. 
 
Окрім фестивальної програми, делегація з Малинщини відвідала Літературно-меморіальний музей родини Косачів, побувала біля Звягельського замку та ознайомилася з іншими історичними й туристичними локаціями міста. 
 
Поїздка стала не лише можливістю представити Малинську громаду на ювілейному фестивалі, а й нагодою доторкнутися до історії родини Косачів та ще раз побачити, як література, музика й мистецтво продовжують об’єднувати людей. 
 
Запрошення на фестиваль делегація отримала від начальника управління культури Звягельської міської ради Олександра Широкопояса. Транспорт для поїздки надала Малинська міська рада.]]></fulltext>
    <guid isPermaLink="false">https://malyn.media?p=39072</guid>
  </item>
  <item>
    <title>Як вибирати терасну дошку для приватного подвір’я</title>
    <link>https://malyn.media/statti/promo/yak-vybyraty-terasnu-doshku-dlia-pryvatnoho-podvir-ia/</link>
	<dc:creator><![CDATA[info]]></dc:creator>
  	<comments>https://malyn.media/statti/promo/yak-vybyraty-terasnu-doshku-dlia-pryvatnoho-podvir-ia/#comments</comments>
		    <pubDate>Tue, 28 Jul 2026 12:44:19 +0300</pubDate>
		<category><![CDATA[Промо]]></category>		<description><![CDATA['Облаштування тераси починається не з кольору покриття, а з умов, у яких воно буде експлуатуватися. Відкрите подвір’я постійно контактує з опадами, сонцем, перепадами температур і брудом. Саме тому дошки для тераси потрібно оцінювати за технічними характеристиками, а не лише за зовнішнім виглядом. Матеріал, який добре працює під навісом, не завжди підходить для відкритого майданчика біля [&hellip;]]]></description>
    <fulltext><![CDATA['Облаштування тераси починається не з кольору покриття, а з умов, у яких воно буде експлуатуватися. Відкрите подвір’я постійно контактує з опадами, сонцем, перепадами температур і брудом. Саме тому дошки для тераси потрібно оцінювати за технічними характеристиками, а не лише за зовнішнім виглядом. Матеріал, який добре працює під навісом, не завжди підходить для відкритого майданчика біля басейну або входу в будинок. 
 
Які характеристики перевіряти перед покупкою 
 
Для приватного подвір’я важлива не одна властивість, а їх поєднання. Морозостійкість потрібна для збереження структури матеріалу взимку, а зносостійкість — для зон біля входу, садових меблів або літньої кухні. Біля басейну, душу чи сходів особливе значення має антиковзання. 
 
Перед тим, як купити терасну дошку в Альберо, варто перевірити кілька параметрів: 
 

Профіль дошки. Повнотіла дошка терасна в Альберо витримує більше навантаження, але коштує дорожче. Пустотілий профіль легший і підходить для більшості побутових терас. 
 
Поверхню. Рельєф має забезпечувати зчеплення, але не бути надто глибоким, інакше в борознах накопичуватиметься бруд. 
 
Щільність і товщину. Надто тонка дошка може прогинатися, особливо при збільшеному кроці між лагами. 
 
Стійкість кольору. Невелика зміна відтінку після монтажу допустима, але різке вигоряння свідчить про слабку якість матеріалу.
 
 
У каталозі дошка терасна в Альберо представлена у різних кольорах, форматах і типах профілю. Це дає змогу підібрати покриття для відкритої тераси, ґанку, доріжки або зони відпочинку. 
 
Чому монтаж не менш важливий за матеріал 
 
Навіть якісні дошки для тераси не прослужять довго, якщо їх укласти без вентиляційних зазорів або на нестабільну основу. Композит розширюється при нагріванні, тому між елементами та біля стін залишають компенсаційні проміжки. Основа повинна забезпечувати відведення води, а лаги — мати рекомендований виробником крок. 
 
Поширена помилка — монтувати покриття без ухилу. У такому випадку вода затримується під настилом, накопичується бруд і погіршується вентиляція. Для приватного подвір’я краще передбачити ухил від будинку та доступ до окремих ділянок для очищення. 
 
Де замовити терасну дошку 
 
В інтернет-магазині albero.com.ua можна порівняти варіанти з ДПК за розмірами, кольором, типом поверхні та конструкцією профілю. Перед тим як купити терасну дошку в Альберо, варто розрахувати площу з запасом приблизно 5–10% на підрізання. Також потрібно врахувати лаги, стартові та монтажні кліпси, кутові елементи й торцеві заглушки.]]></fulltext>
    <guid isPermaLink="false">https://malyn.media?p=39069</guid>
  </item>
  <item>
    <title>Смертельна ДТП біля Пиріжок: двоє людей загинули, серед постраждалих — дитина</title>
    <link>https://malyn.media/novyny/podii/smertelna-dtp-bilia-pyrizhok-dvoie-liudey-zahynuly-sered-postrazhdalykh-dytyna/</link>
	<dc:creator><![CDATA[info]]></dc:creator>
  	<comments>https://malyn.media/novyny/podii/smertelna-dtp-bilia-pyrizhok-dvoie-liudey-zahynuly-sered-postrazhdalykh-dytyna/#comments</comments>
		    <pubDate>Mon, 27 Jul 2026 20:26:21 +0300</pubDate>
		<category><![CDATA[Події]]></category>		<description><![CDATA['Зіткнулися два легкові автомобілі. Пасажира та дитину з одного з них госпіталізували Дорожньо-транспортна пригода сталася вдень 27 липня поблизу села Пиріжки Малинської громади на автошляху М-07. Внаслідок зіткнення двоє людей загинули, ще троє постраждали, серед них — дитина. Про це повідомило Головне управління ДСНС України у Житомирській області. Для деблокування загиблих рятувальники застосували гідравлічні інструменти. [&hellip;]]]></description>
    <fulltext><![CDATA['Зіткнулися два легкові автомобілі. Пасажира та дитину з одного з них госпіталізували 
 
Дорожньо-транспортна пригода сталася вдень 27 липня поблизу села Пиріжки Малинської громади на автошляху М-07. Внаслідок зіткнення двоє людей загинули, ще троє постраждали, серед них — дитина. 
 
Про це повідомило Головне управління ДСНС України у Житомирській області. 
 
Для деблокування загиблих рятувальники застосували гідравлічні інструменти. 
 
Пасажира та дитину з іншого автомобіля медики доправили до лікарні. Інформації про стан третьої постраждалої людини наразі немає. 
 
Обставини ДТП встановлюють фахівці. 
 
                 
                    #tdi_2  .td-doubleSlider-2 .td-item1 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/756227117_1183640093962380_6831162985662938919_n.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_2  .td-doubleSlider-2 .td-item2 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/757602942_1597116748759782_5227542619179116897_n.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_2  .td-doubleSlider-2 .td-item3 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/759078267_1086625963698751_5560190426543218625_n.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                 
                
                    
                        
                           Фото: ДСНС 
                            
                                1 з 3]]></fulltext>
    <guid isPermaLink="false">https://malyn.media?p=39056</guid>
  </item>
  <item>
    <title>На «Варшавці» біля Коростеня сталася ДТП: попередньо, є потерпілі</title>
    <link>https://malyn.media/novyny/podii/na-varshavtsi-bilia-v-izdu-do-korostenia-stalasia-dtp-poperedno-ie-poterpili/</link>
	<dc:creator><![CDATA[info]]></dc:creator>
  	<comments>https://malyn.media/novyny/podii/na-varshavtsi-bilia-v-izdu-do-korostenia-stalasia-dtp-poperedno-ie-poterpili/#comments</comments>
		    <pubDate>Mon, 27 Jul 2026 19:39:20 +0300</pubDate>
		<category><![CDATA[Події]]></category>		<description><![CDATA['Через аварію рух на трасі ускладнений Дорожньо-транспортна пригода сталася на 150-му кілометрі автодороги М-07 Київ — Ковель — Ягодин, біля в’їзду до Коростеня. За попередньою інформацією, є потерпілі. Про це повідомила Патрульна поліція Житомирської області. На місці аварії організували двосторонній рух смугою, яка веде у напрямку Києва. Обставини події встановлюють. Цей відрізок «Варшавки» є аварійно [&hellip;]]]></description>
    <fulltext><![CDATA['Через аварію рух на трасі ускладнений 
 
Дорожньо-транспортна пригода сталася на 150-му кілометрі автодороги М-07 Київ — Ковель — Ягодин, біля в’їзду до Коростеня. За попередньою інформацією, є потерпілі. 
 
Про це повідомила Патрульна поліція Житомирської області. 
 
На місці аварії організували двосторонній рух смугою, яка веде у напрямку Києва. Обставини події встановлюють. 
 
Цей відрізок «Варшавки» є аварійно небезпечним: на 150–151-му кілометрах траси ДТП трапляються регулярно. Лише протягом останнього року тут фіксували кілька аварій, зокрема з потерпілими.  
 
Оновлено. Поліція Житомирщини повідомила подробиці ДТП, що сталася 27 липня близько 17:25 на в’їзді до Коростеня. За попередніми даними, 26-річна водійка мінівена Kia Sedona, яка рухалася з боку Рівного у напрямку Києва, на регульованому перехресті зіткнулася з Renault Megane під керуванням 51-річного жителя Коростеня. 
 
Унаслідок аварії до лікарні доправили п’ятьох пасажирів. Серед них троє пасажирів Renault віком 17, 18 і 24 роки, а також однорічний хлопчик та 18-річна пасажирка Kia. Водіям обох автомобілів і 43-річній пасажирці мінівена медики надали допомогу без госпіталізації. 
 
Слідчі розпочали кримінальне провадження за ч. 1 ст. 286 КК України. Причини та обставини аварії встановлюють.]]></fulltext>
    <guid isPermaLink="false">https://malyn.media?p=39051</guid>
  </item>
  <item>
    <title>У Малині водій BMW двічі за ранок протаранив огорожі: деталі від поліції</title>
    <link>https://malyn.media/novyny/podii/u-malyni-vodiy-bmw-dvichi-za-ranok-protaranyv-ohorozhi-detali-vid-politsii/</link>
	<dc:creator><![CDATA[info]]></dc:creator>
  	<comments>https://malyn.media/novyny/podii/u-malyni-vodiy-bmw-dvichi-za-ranok-protaranyv-ohorozhi-detali-vid-politsii/#comments</comments>
		    <pubDate>Mon, 27 Jul 2026 17:27:59 +0300</pubDate>
		<category><![CDATA[Події]]></category>		<description><![CDATA['Після першої ДТП чоловік знову завів автомобіль і в’їхав в огорожу приватного будинку та газову трубу Уранці 26 липня в Малині водій автомобіля BMW скоїв одразу дві ДТП. Після першого зіткнення чоловік знову сів за кермо та в’їхав у паркан і газову трубу приватного будинку. Інформацію про подію MALYN.MEDIA підтвердила старша інспекторка з комунікації Коростенського [&hellip;]]]></description>
    <fulltext><![CDATA['Після першої ДТП чоловік знову завів автомобіль і в’їхав в огорожу приватного будинку та газову трубу 
 
Уранці 26 липня в Малині водій автомобіля BMW скоїв одразу дві ДТП. Після першого зіткнення чоловік знову сів за кермо та в’їхав у паркан і газову трубу приватного будинку.  
 
Інформацію про подію MALYN.MEDIA підтвердила старша інспекторка з комунікації Коростенського районного управління поліції Іванна Божок. 
 
Повідомлення про першу ДТП надійшло до правоохоронців близько 05:40. За попередніми даними, водій BMW здійснив наїзд на паркан. Під час спілкування з поліцейськими чоловік пояснив, що йому просто стало погано.  
 
Водночас правоохоронці помітили, що чоловік напідпитку. На нього склали адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 130 КУпАП — керування транспортним засобом у стані сп’яніння, а також за ст. 124 КУпАП — порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження майна. 
 
Згодом чоловік знову завів автомобіль і почав рух. Цього разу він в’їхав у паркан та пошкодив газову трубу одного з приватних домоволодінь. 
 
Водій повторно пояснив, що мав проблеми зі здоров’ям. На місце викликали медиків, які на цей раз госпіталізували горе-водія.  
 
За фактом другої ДТП поліцейські склали ще один адміністративний протокол за ст. 124 КУпАП. 
 
Таким чином, за один ранок водій отримав три адміністративні протоколи: один — за керування з ознаками сп’яніння та два — за скоєння ДТП.]]></fulltext>
    <guid isPermaLink="false">https://malyn.media?p=39047</guid>
  </item>
  <item>
    <title>Розклад руху електричок через станцію Малин із 30 липня</title>
    <link>https://malyn.media/novyny/rizne/rozklad-rukhu-elektrychok-cherez-stantsiiu-malyn-iz-30-lypnia/</link>
	<dc:creator><![CDATA[info]]></dc:creator>
  	<comments>https://malyn.media/novyny/rizne/rozklad-rukhu-elektrychok-cherez-stantsiiu-malyn-iz-30-lypnia/#comments</comments>
		    <pubDate>Mon, 27 Jul 2026 12:27:08 +0300</pubDate>
		<category><![CDATA[Різне]]></category>		<description><![CDATA['Зібрали в одному матеріалі актуальний розклад приміських і регіональних поїздів, які з 30 липня курсуватимуть через станцію Малин У напрямку Малина передбачено шість рейсів із Києва та Святошина. Стільки ж поїздів вирушатимуть із Малина в напрямку Святошина, Києва та станції Борщагівка. Серед них новий приміський поїзд №6605 Київ — Малин. Він відправлятиметься з Києва-Пасажирського о [&hellip;]]]></description>
    <fulltext><![CDATA['Зібрали в одному матеріалі актуальний розклад приміських і регіональних поїздів, які з 30 липня курсуватимуть через станцію Малин 
 
У напрямку Малина передбачено шість рейсів із Києва та Святошина. Стільки ж поїздів вирушатимуть із Малина в напрямку Святошина, Києва та станції Борщагівка. 
 
Серед них новий приміський поїзд №6605 Київ — Малин. Він відправлятиметься з Києва-Пасажирського о 08:50, зі Святошина — о 09:16 та прибуватиме до Малина об 11:11. 
 
У зворотному напрямку курсуватиме поїзд №6616 Малин — Святошин. Відправлення зі станції Малин — об 11:47, прибуття до Святошина — о 13:42. 
 
Також у Малині зупинятимуться регіональні поїзди №855, №856, №859 та №860, які курсують у будні. Решта вказаних у таблиці приміських рейсів передбачені щодня. 
 
Детальний час відправлення та прибуття кожного поїзда MALYN.MEDIA зібрало в таблиці. 
 
                 
                    #tdi_3  .td-doubleSlider-2 .td-item1 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/tablytsia_potiahy_malyn.png) 0 0 no-repeat;
                    }
                 
                
                    
                        
                           Розклад руху по станції Малин 
                            
                                1 з 1
                                
                                    
                                    
                                
                            
                         
                        
                             
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                            
                         
                        
                             
                    
                        
                    
                            
                         
                     
                 
 
Для поїзда №6621 початкова станція може відрізнятися залежно від дня тижня. Перед поїздкою пасажирам радять додатково перевіряти актуальний графік на офіційному сайті або в застосунку Укрзалізниці. 
 
По темі: «Оптимізація графіка руху»: залізниця пояснила зміни на напрямку Коростень – Київ]]></fulltext>
    <guid isPermaLink="false">https://malyn.media?p=39038</guid>
  </item>
  <item>
    <title>У відділенні поліції Малина запровадили систему захисту прав затриманих</title>
    <link>https://malyn.media/novyny/misto/u-viddilenni-politsii-malyna-zaprovadyly-systemu-zakhystu-prav-zatrymanykh/</link>
	<dc:creator><![CDATA[info]]></dc:creator>
  	<comments>https://malyn.media/novyny/misto/u-viddilenni-politsii-malyna-zaprovadyly-systemu-zakhystu-prav-zatrymanykh/#comments</comments>
		    <pubDate>Sun, 26 Jul 2026 21:16:12 +0300</pubDate>
		<category><![CDATA[Місто]]></category>		<description><![CDATA['Система фіксуватиме всі дії із затриманими — від доставлення до підрозділу до звільнення або обрання запобіжного заходу У відділенні поліції №1 у Малині запрацювала інформаційна підсистема Custody Records. Вона має забезпечити постійний контроль за дотриманням прав людини під час перебування затриманих у приміщенні поліції. Про це повідомили у поліції Житомирської області. Систему офіційно презентували 24 [&hellip;]]]></description>
    <fulltext><![CDATA['Система фіксуватиме всі дії із затриманими — від доставлення до підрозділу до звільнення або обрання запобіжного заходу 
 
У відділенні поліції №1 у Малині запрацювала інформаційна підсистема Custody Records. Вона має забезпечити постійний контроль за дотриманням прав людини під час перебування затриманих у приміщенні поліції. 
 
Про це повідомили у поліції Житомирської області. 
 
Систему офіційно презентували 24 липня у відділенні поліції №1 Коростенського районного управління поліції. Custody Records фіксує всі дії із затриманою людиною — від моменту її фактичного затримання і доставлення до підрозділу до звільнення або обрання запобіжного заходу. 
 
Участь у відкритті взяли начальниця управління організації діяльності ізоляторів тимчасового тримання та моніторингу дій із затриманими Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України Олена Дмитращук, тимчасово виконувач обов’язків заступника начальника ГУНП у Житомирській області Дмитро Гаращенко та начальник Управління головної інспекції обласної поліції Віталій Шиманський. 
 
Також на заході були присутні керівники поліцейських підрозділів, представники Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, прокуратури, органів місцевого самоврядування та громади. 
 
Для гостей провели екскурсію оновленим відділенням та продемонстрували, як система працює на практиці. Правоохоронці показали алгоритм дій із моменту доставлення затриманої людини до підрозділу. 
 
Учасники заходу оглянули спеціально обладнані приміщення для приймання затриманих, конфіденційного спілкування із захисником, проведення інтерв’ю та слідчих дій. 
 
За словами Олени Дмитращук, система дає змогу зробити дії правоохоронців щодо затриманих більш прозорими та водночас захищає самих поліцейських. 
 
«Система Custody Records — це сучасний стандарт роботи поліції. Вона гарантує прозорість усіх дій щодо затриманої особи, допомагає захистити права людини та водночас убезпечує поліцейських від безпідставних звинувачень. Розширення мережі таких підрозділів — це ще один крок до розвитку сучасної Національної поліції», — зазначила Олена Дмитращук. 
 
                 
                    #tdi_4  .td-doubleSlider-2 .td-item1 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/zakhyst-prav_malyn-7.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_4  .td-doubleSlider-2 .td-item2 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/zakhyst-prav_malyn-6.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_4  .td-doubleSlider-2 .td-item3 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/zakhyst-prav_malyn-4.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_4  .td-doubleSlider-2 .td-item4 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/zakhyst-prav_malyn-3.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_4  .td-doubleSlider-2 .td-item5 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/zakhyst-prav_malyn-2.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_4  .td-doubleSlider-2 .td-item6 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/zakhyst-prav_malyn-14.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_4  .td-doubleSlider-2 .td-item7 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/zakhyst-prav_malyn-1.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_4  .td-doubleSlider-2 .td-item8 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/zakhyst-prav_malyn-13.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_4  .td-doubleSlider-2 .td-item9 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/zakhyst-prav_malyn-12.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_4  .td-doubleSlider-2 .td-item10 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/zakhyst-prav_malyn-11.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_4  .td-doubleSlider-2 .td-item11 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/zakhyst-prav_malyn-10.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_4  .td-doubleSlider-2 .td-item12 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/zakhyst-prav_malyn-9.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_4  .td-doubleSlider-2 .td-item13 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/zakhyst-prav_malyn-8.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                 
                
                    
                        
                           Учасникам заходу показали оновлені приміщення та алгоритм роботи із затриманими (фото: Поліція ... 
                            
                                1 з 13
                                
                                    
                                    
                                
                            
                         
                        
                             
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                            
                         
                        
                             
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                            
                         
                     
                 
 
Дмитро Гаращенко наголосив, що відкриття системи у Малині є частиною послідовного впровадження стандартів дотримання прав людини у підрозділах поліції Житомирщини. 
 
Він також подякував за підтримку проєкту Посольству Великої Британії в Україні, Малинській громаді, Чоповицькій селищній раді, депутатам і підприємцям, які долучилися до створення та облаштування приміщень. 
 
«Відкриття підсистеми у Малині підтверджує, що поліція Житомирщини послідовно впроваджує високі стандарти дотримання прав людини. Щиро дякую Посольству Великої Британії в Україні за підтримку, допомогу та сприяння у реалізації цього проєкту», — сказав Дмитро Гаращенко. 
 
Він додав, що реалізація проєкту стала можливою завдяки співпраці поліції, громад і міжнародних партнерів. 
 
«Вдячний також Малинській громаді, Чоповицькій селищній раді, депутатському корпусу та всім, хто долучився до створення сучасного простору. Лише спільними зусиллями ми можемо розбудовувати поліцію, яка працює відкрито, прозоро та відповідно до європейських стандартів», — зазначив він. 
 
Під час заходу Дмитро Гаращенко вручив подяку начальника ГУНП у Житомирській області Малинському міському голові Олександру Ситайлу. Також подяку передали голові Чоповицької громади. 
 
Окремо правоохоронці відзначили місцевого депутата та підприємця Ігоря Старжинського за сприяння у створенні й облаштуванні підрозділу. 
 
Своєю чергою Олександр Ситайло вручив подяку інспекторці з дотримання прав людини Малинського відділення поліції Людмилі Ничипоренко. 
 
Поліцейську відзначили за сумлінне виконання службових обов’язків, компетентність, ініціативність, відповідальність та особистий внесок у впровадження системи Custody Records у Малині. 
 
У поліції зазначають, що її робота сприяє підвищенню рівня захисту прав людини, прозорості діяльності правоохоронців та довіри громади до поліції. 
 
Нині систему Custody Records продовжують впроваджувати в інших територіальних підрозділах поліції Житомирської області. Вона дозволяє контролювати умови перебування затриманих, своєчасність надання правової та медичної допомоги, а також якість документування всіх дій правоохоронців. 
 
По темі: У Чоповицькій громаді почав працювати новий поліцейський офіцер громади]]></fulltext>
    <guid isPermaLink="false">https://malyn.media?p=39022</guid>
  </item>
  <item>
    <title>Росія завдала балістичного удару по Бучанському району: є загиблі та постраждалі</title>
    <link>https://malyn.media/novyny/viyna/rosiia-zavdala-balistychnoho-udaru-po-buchanskomu-rayonu-ie-zahybli-ta-postrazhdali/</link>
	<dc:creator><![CDATA[info]]></dc:creator>
  	<comments>https://malyn.media/novyny/viyna/rosiia-zavdala-balistychnoho-udaru-po-buchanskomu-rayonu-ie-zahybli-ta-postrazhdali/#comments</comments>
		    <pubDate>Fri, 24 Jul 2026 14:42:20 +0300</pubDate>
		<category><![CDATA[Війна]]></category>		<description><![CDATA['Удар завдали під час виставки озброєння Удень 24 липня російські війська завдали балістичного удару по території Київської області. Найбільше постраждав Бучанський район. Про це повідомив тимчасовий виконувач обов’язків голови Київської обласної державної адміністрації Руслан Олійник. За його словами, внаслідок атаки є загиблі та постраждалі. Попередньо, удар припав на територію приватного полігону, де відбувалися певні заходи. [&hellip;]]]></description>
    <fulltext><![CDATA['Удар завдали під час виставки озброєння 
 
Удень 24 липня російські війська завдали балістичного удару по території Київської області. Найбільше постраждав Бучанський район. 
 
Про це повідомив тимчасовий виконувач обов’язків голови Київської обласної державної адміністрації Руслан Олійник. 
 
За його словами, внаслідок атаки є загиблі та постраждалі. Попередньо, удар припав на територію приватного полігону, де відбувалися певні заходи. 
 
«Сьогодні вдень росія завдала балістичного удару по території Київської області. Найбільше постраждав Бучанський район. Внаслідок ворожої атаки є загиблі та постраждалі. За попередньою інформацією, удару було завдано по території приватного полігону, де відбувалися заходи. Наразі ця інформація ретельно перевіряється», — зазначив Руслан Олійник. 
 
                 
                    #tdi_5  .td-doubleSlider-2 .td-item1 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/753534680_2115071922727444_4567329814697992188_n.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_5  .td-doubleSlider-2 .td-item2 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/dsns-ukrainy_obstrily-3.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_5  .td-doubleSlider-2 .td-item3 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/751469413_875671698598595_5978014084711046864_n.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_5  .td-doubleSlider-2 .td-item4 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/756045205_1035014602797494_6733511209591781579_n.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                 
                
                    
                        
                           Рятувальники працюють на місці російського удару в Бучанському районі. Фото: ДСНС України 
                            
                                1 з 4
                                
                                    
                                    
                                
                            
                         
                        
                             
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                            
                         
                        
                             
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                            
                         
                     
                 
 
На місцях ударів працюють рятувальники, медики, правоохоронці та інші оперативні служби. Триває ліквідація наслідків атаки. 
 
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що на Київщині продовжується рятувальна операція. За наявною на цей момент інформацією, внаслідок ракетного удару шестеро людей загинули, десятки постраждали. 
 
«Мої співчуття рідним і близьким. Продовжується з’ясування всіх обставин і долі людей. На місці працюють усі необхідні служби», — повідомив президент. 
 
За даними, які з’явилися після атаки, на приватній території під Києвом могла проходити виставка озброєння та оборонних технологій. Серед її учасників був радник президента України з питань стратегічних галузей Сергій Бескрестнов разом зі своєю командою. Після удару він повідомив у Facebook, що не постраждав. 
 
«Друзі, дякую, зі мною все нормально. Команда жива», — написав Сергій Бескрестнов. 
 
Засновник компанії — виробника оборонної продукції First Contact, учасник бойових дій Валерій Боровик у коментарі «Апострофу» не виключив, що російський удар міг бути скоординований із проведенням виставки. Водночас офіційного підтвердження, що саме захід був ціллю атаки, наразі немає. 
 
Українська рада зброярів підтвердила, що в Київській області стався ворожий ракетний удар по локації, де перебували представники української оборонної індустрії. За їхніми словами, інформація про точне місце перебування учасників публічно не поширювалася&#8230; 
 
ОНОВЛЕНО. Генеральний прокурор України Руслан Кравченко повідомив, що внаслідок російського ракетного удару по Київщині загинули 10 людей, ще близько 100 дістали поранення різного ступеня тяжкості. Дані щодо наслідків атаки уточнюються. 
 
За фактом цього воєнного злочину Офіс генерального прокурора здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за статтею 438 Кримінального кодексу України. 
 
Водночас розпочато окреме кримінальне провадження за частиною 3 статті 367 КК України щодо можливого неналежного виконання службових обов’язків під час організації та проведення заходу, що призвело до загибелі людей та інших тяжких наслідків. 
 
За словами генпрокурора, слідство має встановити, хто ухвалював рішення про проведення заходу, погоджував місце, час і формат, які заходи безпеки були передбачені та чи належно оцінили ризики в умовах воєнного стану.]]></fulltext>
    <guid isPermaLink="false">https://malyn.media?p=39005</guid>
  </item>
  <item>
    <title>«Оптимізація графіка руху»: залізниця пояснила зміни на напрямку Коростень – Київ</title>
    <link>https://malyn.media/novyny/rizne/optymizatsiia-hrafika-rukhu-zaliznytsia-poiasnyla-zminy-na-napriamku-korosten-kyiv/</link>
	<dc:creator><![CDATA[info]]></dc:creator>
  	<comments>https://malyn.media/novyny/rizne/optymizatsiia-hrafika-rukhu-zaliznytsia-poiasnyla-zminy-na-napriamku-korosten-kyiv/#comments</comments>
		    <pubDate>Fri, 24 Jul 2026 12:06:27 +0300</pubDate>
		<category><![CDATA[Різне]]></category>		<description><![CDATA['Окремо згадують новий приміський рейс Київ – Малин, який має стати альтернативою скасованому поїзду №6607 Київ – Коростень Філія «Приміська пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» офіційно підтвердила зміни у приміському сполученні на напрямку Коростень — Київ — Коростень. Відповідь на своє звернення оприлюднила місцева мешканка Вікторія Самусенко у фейсбук-групі «Гранітні серця». У компанії пояснили, що окремі [&hellip;]]]></description>
    <fulltext><![CDATA['Окремо згадують новий приміський рейс Київ – Малин,  який має стати альтернативою скасованому поїзду №6607 Київ – Коростень 
 
Філія «Приміська пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» офіційно підтвердила зміни у приміському сполученні на напрямку Коростень — Київ — Коростень. 
 
Відповідь на своє звернення оприлюднила місцева мешканка Вікторія Самусенко у фейсбук-групі «Гранітні серця». 
 
У компанії пояснили, що окремі приміські поїзди скасовують через зміни в організації перевезень та необхідність ефективніше використовувати рухомий склад. 
 
«Окремі приміські поїзди на зазначеному напрямку буде скасовано у зв’язку з внесенням змін до організації перевізного процесу, необхідністю оптимізації графіка руху та підвищення ефективності використання рухомого складу, а також з метою покращення якості обслуговування пасажирів», — йдеться у відповіді. 
 
Із 29 липня на напрямку Коростень — Київ — Коростень призначають регіональні поїзди. За інформацією залізниці, вони курсуватимуть щодня, крім суботи та неділі, відповідно до затвердженого графіка. 
 
У компанії зазначили, що регіональні поїзди матимуть менше зупинок, завдяки чому час у дорозі має скоротитися. 
 
«Регіональні поїзди забезпечуватимуть більш швидке та комфортне сполучення порівняно з приміськими поїздами, оскільки матимуть меншу кількість зупинок у дорозі, що дозволить суттєво скоротити час поїздки», — повідомили у філії. 
 
                 
                    #tdi_6  .td-doubleSlider-2 .td-item1 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/zaliznytsia_2.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                 
                
                    
                        
                            
                            
                                1 з 1
                                
                                    
                                    
                                
                            
                         
                        
                             
                    
                        
                            
                                
                            
                            Відповідь Укрзалізниці 
                        
                    
                            
                         
                        
                             
                    
                        
                    
                            
                         
                     
                 
 
Зокрема, згідно з оприлюдненим розкладом, поїзд №856 Коростень — Київ між Коростенем і Тетеревом зупинятиметься лише у Малині та Ірші. Зупинок у Чоповичах, а також на платформах 130 км, Йосипівка, Тишів, Головки, Пиріжківський, Щебзавод, Пенізевичі та Макалевичі у розкладі немає. 
 
Водночас приміський поїзд №6610 Коростень — Борщагівка продовжить курсувати за чинним графіком. 
 
Крім того, з 30 липня залізниця призначає приміський поїзд №6605 Київ — Малин. У компанії назвали його альтернативою скасованому поїзду №6607 Київ — Коростень. 
 
У відповіді не навели розкладу та переліку зупинок нового рейсу №6605. Тому наразі невідомо, чи матиме він зупинки на невеликих станціях і платформах. 
 
Актуальний розклад і можливі варіанти проїзду залізниця радить перевіряти на офіційному сайті або в мобільному застосунку Укрзалізниці. 
 
Також у компанії зазначили, що чинний тариф на проїзд у регіональних поїздах є нижчим за собівартість перевезень та не покриває фактичних експлуатаційних витрат. 
 
Вчора MALYN.MEDIA повідомляло, що наприкінці липня з розкладу зникають чотири звичні приміські рейси між Коростенем і Києвом. Регіональні поїзди, які мають їх замінити, не передбачають зупинок у Чоповичах та на низці невеликих платформ.]]></fulltext>
    <guid isPermaLink="false">https://malyn.media?p=38998</guid>
  </item>
  <item>
    <title>Срібні чоловічі персні «Спаси і збережи»: символ віри та внутрішньої сили</title>
    <link>https://malyn.media/statti/promo/sribni-cholovichi-persni-spasy-i-sokhrany-symvol-viry-ta-vnutrishnoi-syly/</link>
	<dc:creator><![CDATA[info]]></dc:creator>
  	<comments>https://malyn.media/statti/promo/sribni-cholovichi-persni-spasy-i-sokhrany-symvol-viry-ta-vnutrishnoi-syly/#comments</comments>
		    <pubDate>Fri, 24 Jul 2026 09:22:00 +0300</pubDate>
		<category><![CDATA[Промо]]></category>		<description><![CDATA['Срібні чоловічі персні з написом «Спаси і збережи» поєднують стриманий дизайн і глибокий символічний зміст. Таку прикрасу обирають для себе або як особливий подарунок близькій людині Чоловічі прикраси нерідко мають значно більше значення, ніж звичайна деталь образу. Особливо це стосується виробів із молитвами та релігійними символами. Срібні чоловічі персні «Спаси і збережи» обирають як нагадування [&hellip;]]]></description>
    <fulltext><![CDATA['Срібні чоловічі персні з написом «Спаси і збережи» поєднують стриманий дизайн і глибокий символічний зміст. Таку прикрасу обирають для себе або як особливий подарунок близькій людині 
 
Чоловічі прикраси нерідко мають значно більше значення, ніж звичайна деталь образу. Особливо це стосується виробів із молитвами та релігійними символами. Срібні чоловічі персні «Спаси і збережи» обирають як нагадування про віру, духовні орієнтири та підтримку, яка потрібна людині у важливі або непрості моменти життя. 
 
У колекції бренду Reytel reytel.ua/ru/perstni/filter-and-saveandprotect-silver представлені срібні чоловічі персні «Спаси і збережи», виконані у стриманому та виразному дизайні. Вироби зі срібла 925 проби доповнюють рельєфними написами, традиційними орнаментами й затемненими деталями. Таке оформлення підкреслює символічний зміст прикраси та водночас добре поєднується із сучасним чоловічим стилем. 
 
Перстень із молитвою може бути особистою прикрасою, пам’ятною річчю або особливим подарунком. Його доречно подарувати чоловікові, батькові, братові, хрещеному чи близькому другові. Такий презент передає побажання захисту, стійкості та душевного спокою, тому підходить до дня народження, хрестин, річниці або іншої важливої події. 
 
Срібло традиційно використовують для створення чоловічих прикрас завдяки його благородному й водночас стриманому вигляду. Метал не привертає надмірної уваги, але виглядає виразно. Рельєфні літери та чорніння створюють контраст, завдяки якому напис легко читається, а перстень набуває більш характерного оформлення. 
 
                 
                    #tdi_7  .td-doubleSlider-2 .td-item1 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/persten-2.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_7  .td-doubleSlider-2 .td-item2 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/persten-3.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                 
                
                    
                        
                           Срібний чоловічий перстень «Спаси і Збережи» від бренду Reytel  
                            
                                1 з 2
                                
                                    
                                    
                                
                            
                         
                        
                             
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                            
                         
                        
                             
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                            
                         
                     
                 
 
Під час вибору варто враховувати не лише дизайн, а й розмір та ширину виробу. Перстень має комфортно сидіти на пальці: не стискати його, але й не спадати під час руху. Широкі моделі виглядають масивніше та помітніше, тоді як більш лаконічні варіанти зручні для щоденного носіння. 
 
Щоб прикраса довго зберігала охайний вигляд, її бажано захищати від побутової хімії, косметичних засобів і хлорованої води. Для очищення срібла можна використовувати м’яку серветку, а зберігати перстень краще окремо від інших металевих виробів, щоб уникнути подряпин. 
 
Срібні чоловічі персні «Спаси і Збережи» від Reytel поєднують традиційну символіку, практичність і сучасне виконання. Це прикраси для тих, хто цінує не лише форму та якість виробу, а й зміст, вкладений у кожну деталь.]]></fulltext>
    <guid isPermaLink="false">https://malyn.media?p=39016</guid>
  </item>
  <item>
    <title>Рояль, музичний ключ і зона відпочинку: що планують на місці пам’ятника Щорсу в Коростені</title>
    <link>https://malyn.media/novyny/kultura/roial-muzychnyy-kliuch-i-zona-vidpochynku-shcho-planuiut-na-mistsi-pam-iatnyka-shchorsu-v-korosteni/</link>
	<dc:creator><![CDATA[info]]></dc:creator>
  	<comments>https://malyn.media/novyny/kultura/roial-muzychnyy-kliuch-i-zona-vidpochynku-shcho-planuiut-na-mistsi-pam-iatnyka-shchorsu-v-korosteni/#comments</comments>
		    <pubDate>Thu, 23 Jul 2026 16:54:31 +0300</pubDate>
		<category><![CDATA[Культура]]></category>		<description><![CDATA['На місці колишнього радянського монумента хочуть створити новий простір для відпочинку Нещодавно на вулиці Івана Франка у Коростені розібрали постамент, на якому до 2022 року стояв пам’ятник більшовицькому командиру Миколі Щорсу. Тепер на його місці залишилася купа каміння, однак, як пояснили в сюжеті «Коростень ТБ» за 22 липня, це не наслідок хуліганства — територію готують [&hellip;]]]></description>
    <fulltext><![CDATA['На місці колишнього радянського монумента хочуть створити новий простір для відпочинку 
 
Нещодавно на вулиці Івана Франка у Коростені розібрали постамент, на якому до 2022 року стояв пам’ятник більшовицькому командиру Миколі Щорсу. Тепер на його місці залишилася купа каміння, однак, як пояснили в сюжеті «Коростень ТБ» за 22 липня, це не наслідок хуліганства — територію готують до майбутнього благоустрою. 
 
Остаточного проєкту ще немає. Водночас міський голова Коростеня Володимир Москаленко розповів у прямому ефірі, що на цьому місці хочуть облаштувати молодіжну площу. 
 
«Там, де знаходиться колишній районний будинок культури, де був пам’ятник Щорсу, буде така молодіжна площа. Ми зараз плануємо поставити там пам’ятник спільно зі школою мистецтв. Чи це буде музичний ключ, чи буде рояль стояти, але там точно буде зона відпочинку. Це треба планувати», — сказав він. 
 
Площа розташована між школою мистецтв та одним із популярних у місті закладів. Саме тут багато років стояв пам’ятник Щорсу, більшовицькому військовому діячеві, образ якого активно використовувала радянська пропаганда. 
 
Під час декомунізації у Коростені монумент спочатку не демонтували, а перейменували. Як писала «Історична правда», пам’ятник Миколі Щорсу отримав нову назву — «Учасникам Української революції початку ХХ століття». Подібним чином у місті вчинили й з іншими радянськими об’єктами: пам’ятник комсомольцям назвали монументом «Молоді Коростенщини ХХ століття», а погруддя командира радянських військових формувань Лук’яна Табукашвілі — пам’ятником «залізничникам-коростенцям». 
 
У травні 2022 року ситуація змінилася — активісти самостійно повалили пам’ятник комсомольцям. Москаленко тоді назвав це «варварством XXI століття» і повідомив про звернення до поліції&#8230; 
 
За кілька днів міська влада вже власним рішенням демонтувала пам’ятник «Учасникам Української революції початку ХХ століття» на вулиці Івана Франка, тобто колишній монумент Щорсу. Відтоді постамент залишався порожнім. Хоча певний час на ньому навіть стояв портрет Івана Франка, встановлений невідомими. 
 
Окремо Володимир Москаленко згадав про іншу локацію в Коростені — місце, де раніше стояло погруддя більшовика Лук’яна Табукашвілі. Під час декомунізації його свого часу не демонтували, а перейменували на пам’ятник «залізничникам-коростенцям». 
 
Тепер, за словами міського голови, на цьому місці варто встановити пам’ятник Івану Франку. 
 
«Там, де був пам’ятник Табукашвілі, треба поставити Франка. Так, там потрібні гроші, але ми це теж зробимо, тому що це відповідає нашим національним традиціям і розвитку нашого міста», — сказав Москаленко. 
 


Сюжет Коростень ТБ 
 
Отже, йдеться про дві різні локації: на місці колишнього пам’ятника Щорсу планують облаштувати молодіжну площу, а пам’ятник Франку можуть встановити там, де раніше було погруддя Табукашвілі. 
 
У сюжеті також зазначають, що вулиця Івана Франка має для Коростеня окреме історичне значення. Із посиланням на місцевого краєзнавця Сергія Гераймовича повідомляється, що вона, ймовірно, єдина в місті не змінювала назви з 1926 року.]]></fulltext>
    <guid isPermaLink="false">https://malyn.media?p=38990</guid>
  </item>
  <item>
    <title>Фіктивне лікування і група інвалідності: житомирянина підозрюють у схемі на 380 тисяч</title>
    <link>https://malyn.media/novyny/kriminal/fiktyvne-likuvannia-i-hrupa-invalidnosti-zhytomyrianyna-pidozriuiut-u-skhemi-na-380-tysiach/</link>
	<dc:creator><![CDATA[info]]></dc:creator>
  	<comments>https://malyn.media/novyny/kriminal/fiktyvne-likuvannia-i-hrupa-invalidnosti-zhytomyrianyna-pidozriuiut-u-skhemi-na-380-tysiach/#comments</comments>
		    <pubDate>Thu, 23 Jul 2026 15:48:03 +0300</pubDate>
		<category><![CDATA[Кримінал]]></category>		<description><![CDATA['За версією слідства, за гроші клієнтам мали оформити інвалідність і підготувати для цього всі потрібні медичні документи На Житомирщині правоохоронці повідомили про підозру 68-річному жителю обласного центру, якого вважають причетним до схеми з оформлення інвалідності за гроші. Про це 23 липня повідомили поліція Житомирської області, обласна прокуратура та Державна прикордонна служба України. За даними слідства, [&hellip;]]]></description>
    <fulltext><![CDATA['За версією слідства, за гроші клієнтам мали оформити інвалідність і підготувати для цього всі потрібні медичні документи 
 
На Житомирщині правоохоронці повідомили про підозру 68-річному жителю обласного центру, якого вважають причетним до схеми з оформлення інвалідності за гроші. 
 
Про це 23 липня повідомили поліція Житомирської області, обласна прокуратура та Державна прикордонна служба України. 
 
За даними слідства, чоловік мав зв’язки серед членів експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи — структури, яка замінила колишні МСЕК. Він нібито шукав людей, зацікавлених у встановленні інвалідності, домовлявся з ними про суму винагороди та забезпечував передачу грошей причетним особам. 
 
Наприкінці 2025 року до нього звернувся житомирянин, який розповів про стан здоров’я та бажання отримати групу інвалідності. За версією правоохоронців, підозрюваний запропонував свою допомогу та спочатку назвав суму у 4 тисячі доларів. 
 
Чоловік, якому запропонували незаконну схему, звернувся до правоохоронців. Надалі зустрічі та передавання коштів відбувалися під їхнім контролем. 
 
У поліції зазначають, що впродовж кількох місяців посередник зустрічався з «пацієнтом» біля різних медичних закладів, повідомляв про подальші дії та отримував гроші — від 4 тисяч до понад 43 тисяч гривень за один раз. 
 
За цей час, як стверджує слідство, чоловікові організували медичні обстеження, фіктивне стаціонарне лікування, підготували висновки про захворювання, якого він насправді не мав, а також оформили необхідну документацію для розгляду експертною командою. 
 
У березні 2026 року підозрюваний нібито отримав ще 6,5 тисячі доларів за позитивне рішення щодо встановлення інвалідності. 
 
Загальна сума неправомірної вигоди, яку задокументували правоохоронці, становить 382 024 гривні. 
 
Під час обшуків у будинку та автомобілі чоловіка вилучили медичні й військово-облікові документи ще приблизно 40 людей. Загалом слідчі дії провели за понад десятьма адресами у Житомирі та області, зокрема в медичних закладах. 
 
Чоловікові інкримінують пособництво в одержанні неправомірної вигоди службовою особою. У разі доведення вини йому загрожує від п’яти до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна. 
 
Правоохоронці також встановлюють інших можливих учасників схеми. 
 
Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в суді.]]></fulltext>
    <guid isPermaLink="false">https://malyn.media?p=38987</guid>
  </item>
  <item>
    <title>Поїзд є — зупинок немає: жителі Малинської громади залишаться без звичних електричок</title>
    <link>https://malyn.media/novyny/suspilstvo/poizd-ie-zupynok-nemaie-zhyteli-malynskoi-hromady-zalyshatsia-bez-zvychnykh-elektrychok/</link>
	<dc:creator><![CDATA[info]]></dc:creator>
  	<comments>https://malyn.media/novyny/suspilstvo/poizd-ie-zupynok-nemaie-zhyteli-malynskoi-hromady-zalyshatsia-bez-zvychnykh-elektrychok/#comments</comments>
		    <pubDate>Thu, 23 Jul 2026 09:04:07 +0300</pubDate>
		<category><![CDATA[Суспільство]]></category>		<description><![CDATA['Із кінця липня чотири приміські електропоїзди, які зупиняються на невеликих платформах зникнуть із розкладу Нові регіональні поїзди курсуватимуть тією самою колією, але проїжджатимуть ці зупинки без посадки пасажирів. Електропоїзди №6606 та №6618 сполученням Коростень — Київ-Пасажирський курсуватимуть до 30 липня. У зворотному напрямку поїзд №6607 Київ-Пасажирський — Коростень зазначений у розкладі до 30 липня, а [&hellip;]]]></description>
    <fulltext><![CDATA['Із кінця липня чотири приміські електропоїзди, які зупиняються на невеликих платформах зникнуть із розкладу 
 
Нові регіональні поїзди курсуватимуть тією самою колією, але проїжджатимуть ці зупинки без посадки пасажирів. 
 
Електропоїзди №6606 та №6618 сполученням Коростень — Київ-Пасажирський курсуватимуть до 30 липня. У зворотному напрямку поїзд №6607 Київ-Пасажирський — Коростень зазначений у розкладі до 30 липня, а №6615 — до 29 липня. 
 
Про це свідчить розклад на офіційному сайті регіональної філії «Південно-Західна залізниця». 
 
Йдеться про чотири звичні приміські рейси: 
 

№6606 Коростень — Київ-Пасажирський; 
 
№6618 Коростень — Київ-Пасажирський; 
 
№6607 Київ-Пасажирський — Коростень; 
 
№6615 Київ-Пасажирський — Коростень.
 
 
Їх мають замінити регіональні поїзди №856 і №860 у напрямку Києва та №855 і №859 у напрямку Коростеня. 

Розклад потягу №856 

Однак між Коростенем і Тетеревом нові поїзди зупинятимуться лише у Малині та Ірші. Вони не матимуть зупинок у Чоповичах, а також на платформах 130 км, Йосипівка, Тишів, Головки, Пиріжківський, Щебзавод, Пенізевичі та Макалевичі. 
 
Отже, поїзди й надалі проїжджатимуть через ці населені пункти та платформи, але місцеві жителі не зможуть ними скористатися. 
 
Крім того, нові рейси не будуть щоденними. Поїзд №856 Коростень — Київ не курсуватиме у понеділок, а №860 — у суботу та неділю. Зворотні поїзди №855 та №859 з Києва також не курсуватимуть у вихідні. 
 
У спільноті «Гранітні серця» закликали повернути приміські електропоїзди №6606 та №6607 та надати ситуації максимального розголосу. 
 
«Поїзд є. Колія є. Пасажири є. Немає лише зупинки», — йдеться у дописі. 
 
Автори зазначають, що для сотень жителів сіл і селищ електрички є основним транспортом, яким вони щодня добираються на роботу, навчання, до лікарні та у справах. 
 
На думку авторів допису, під виглядом реформи приміські електропоїзди замінюють регіональними, не враховуючи потреб мешканців невеликих населених пунктів. 
 
У спільноті наголошують, що проблема стосується не лише однієї платформи чи селища, а доступу жителів сільської місцевості до транспорту та можливості щодня добиратися на роботу.]]></fulltext>
    <guid isPermaLink="false">https://malyn.media?p=38974</guid>
  </item>
  <item>
    <title>У Малині скутериста оштрафували на 51 000 грн і позбавили водійських прав майже на 20 років</title>
    <link>https://malyn.media/novyny/podii/u-malyni-skuterysta-oshtrafuvaly-na-51-000-hrn-i-pozbavyly-vodiyskykh-prav-mayzhe-na-20-rokiv/</link>
	<dc:creator><![CDATA[info]]></dc:creator>
  	<comments>https://malyn.media/novyny/podii/u-malyni-skuterysta-oshtrafuvaly-na-51-000-hrn-i-pozbavyly-vodiyskykh-prav-mayzhe-na-20-rokiv/#comments</comments>
		    <pubDate>Wed, 22 Jul 2026 17:02:39 +0300</pubDate>
		<category><![CDATA[Події]]></category>		<description><![CDATA['Чоловік, якого раніше вже карали за нетверезе водіння та керування без прав, знову сів за кермо напідпитку Малинський районний суд призначив водієві скутера штраф у розмірі 51 тисячі гривень та позбавив його права керувати транспортними засобами на 19 років 5 місяців і 25 днів. Відповідну постанову суд ухвалив 16 липня. За матеріалами справи, порушення сталося [&hellip;]]]></description>
    <fulltext><![CDATA['Чоловік, якого раніше вже карали за нетверезе водіння та керування без прав, знову сів за кермо напідпитку 
 
Малинський районний суд призначив водієві скутера штраф у розмірі 51 тисячі гривень та позбавив його права керувати транспортними засобами на 19 років 5 місяців і 25 днів. 
 
Відповідну постанову суд ухвалив 16 липня.  
 
За матеріалами справи, порушення сталося 23 травня близько 20:10 на площі Соборній у Малині. Чоловік керував скутером Honda Dio без номерного знака, хоча вже був позбавлений водійських прав. 
 
Поліцейські помітили в нього ознаки алкогольного сп’яніння: запах алкоголю, порушення координації рухів та поведінку, яка не відповідала ситуації. Пройти огляд на місці за допомогою алкотестера або в медичному закладі водій відмовився. 
 
До суду чоловік не прийшов. Водночас він подав заяву, в якій визнав свою провину та попросив розглядати справу без його участі. 
 
Раніше його вже двічі карали 
 
Це був не перший схожий випадок. Із матеріалів справи бачимо, що у листопаді 2025 року чоловіка вже оштрафували на 40 800 гривень і позбавили права керування на п’ять років. 
 
У грудні того ж року суд знову призначив йому штраф у 40 800 гривень та позбавив прав ще майже на десять років. 
 
Попри це, у травні 2026 року чоловік знову керував транспортним засобом. Відеозапис, долучений до матеріалів справи, підтвердив, що він відмовився проходити огляд на стан сп’яніння як на місці, так і в медичному закладі. 
 
Суд визнав його винним у повторному керуванні транспортним засобом після позбавлення прав, а також у відмові від огляду на стан сп’яніння, вчиненій людиною, яку вже двічі протягом року притягували до відповідальності за нетверезе водіння. 
 
За нове порушення суд призначив чоловікові десять років позбавлення права керування. До цього строку додали невідбуту частину попереднього покарання — 9 років 5 місяців і 25 днів. 
 
Таким чином, загальний термін позбавлення прав становить 19 років 5 місяців і 25 днів. Скутер суд не конфіскував, оскільки в матеріалах справи не було доказів, що Honda Dio належить саме порушникові. 
 
Крім штрафу у 51 тисячу гривень, чоловік має сплатити 665 гривень 60 копійок судового збору. 
 
Постанову можна оскаржити в Житомирському апеляційному суді протягом десяти днів із дня її винесення.]]></fulltext>
    <guid isPermaLink="false">https://malyn.media?p=38969</guid>
  </item>
  <item>
    <title>У Житомирі під час лікування помер військовослужбовець із Малина Ростислав Бузенко</title>
    <link>https://malyn.media/novyny/viyna/u-zhytomyri-pid-chas-likuvannia-pomer-viyskovosluzhbovets-iz-malyna-rostyslav-buzenko/</link>
	<dc:creator><![CDATA[info]]></dc:creator>
  	<comments>https://malyn.media/novyny/viyna/u-zhytomyri-pid-chas-likuvannia-pomer-viyskovosluzhbovets-iz-malyna-rostyslav-buzenko/#comments</comments>
		    <pubDate>Tue, 21 Jul 2026 16:46:45 +0300</pubDate>
		<category><![CDATA[Війна]]></category>		<description><![CDATA['Життя обірвалось у 50 років Ростислав Бузенко з 2017 року служив у Національній гвардії України та займався логістичним забезпеченням підрозділів. Серце 50-річного жителя Малина зупинилося 20 липня 2026 року в одному з медичних закладів Житомира, де він проходив планове лікування. Про це повідомила Малинська міська рада. Ростислав Іванович Бузенко народився 20 грудня 1975 року. У [&hellip;]]]></description>
    <fulltext><![CDATA['Життя обірвалось у 50 років 
 
Ростислав Бузенко з 2017 року служив у Національній гвардії України та займався логістичним забезпеченням підрозділів. Серце 50-річного жителя Малина зупинилося 20 липня 2026 року в одному з медичних закладів Житомира, де він проходив планове лікування. 
 
Про це повідомила Малинська міська рада. 
 
Ростислав Іванович Бузенко народився 20 грудня 1975 року. У лавах Національної гвардії України служив із 2017 року, мав військове звання головного сержанта. 
 
За інформацією міської ради, він відповідав за логістичне забезпечення підрозділів НГУ, сумлінно виконував військовий обов’язок та був надійним побратимом. 
 
«Світла пам’ять про Ростислава Івановича назавжди залишиться у серцях рідних, побратимів, друзів та всіх, хто знав і поважав його», — йдеться у повідомленні. 
 
Дату та час прощання із захисником повідомлять додатково. 
 
Редакція MALYN.MEDIA висловлює співчуття рідним і близьким Ростислава Бузенка. Вічна пам&#8217;ять!]]></fulltext>
    <guid isPermaLink="false">https://malyn.media?p=38961</guid>
  </item>
  <item>
    <title>У Чоповицькій громаді почав працювати новий поліцейський офіцер громади</title>
    <link>https://malyn.media/novyny/suspilstvo/u-chopovytskiy-hromadi-pochav-pratsiuvaty-novyy-politseyskyy-ofitser-hromady/</link>
	<dc:creator><![CDATA[info]]></dc:creator>
  	<comments>https://malyn.media/novyny/suspilstvo/u-chopovytskiy-hromadi-pochav-pratsiuvaty-novyy-politseyskyy-ofitser-hromady/#comments</comments>
		    <pubDate>Tue, 21 Jul 2026 16:36:08 +0300</pubDate>
		<category><![CDATA[Суспільство]]></category>		<description><![CDATA['Анатолій Савченко працюватиме на станції у Новобратському Поліцейська станція у Новобратському продовжує роботу з новим офіцером, який обслуговуватиме населені пункти громади. Про це повідомили у Чоповицькій селищній раді. Поліцейським офіцером громади призначили Анатолія Савченка. Як зазначають у селищній раді, він добре знає територію громади та багатьох жителів Чопович і навколишніх сіл. До обов’язків офіцера входять [&hellip;]]]></description>
    <fulltext><![CDATA['Анатолій Савченко працюватиме на станції у Новобратському 
 
Поліцейська станція у Новобратському продовжує роботу з новим офіцером, який обслуговуватиме населені пункти громади. 
 
Про це повідомили у Чоповицькій селищній раді. 
 
Поліцейським офіцером громади призначили Анатолія Савченка. Як зазначають у селищній раді, він добре знає територію громади та багатьох жителів Чопович і навколишніх сіл. 
 
До обов’язків офіцера входять забезпечення публічного порядку, реагування на звернення громадян, профілактика правопорушень та співпраця з жителями у вирішенні безпекових питань. 

Поліцейську станцію у селі Новобратське відкрили у 2021 році 

Поліцейська станція розташована у селі Новобратське за адресою: вулиця Тараскіна, 4. Її відкрили у 2021 році та обладнали для прийому громадян, надання первинної допомоги й оперативного реагування на позаштатні ситуації. 
 
У громаді наголосили, що офіцер готовий приймати звернення жителів та підтримувати постійний зв’язок із населенням. 
 
Нагадаємо, що у грудні 2025 року дві поліцейські станції відкрили й у Малинській громаді — у Малині та Гранітному. Вони працюють у межах проєкту «Поліцейський офіцер громади», який передбачає постійну присутність офіцера на території громади, оперативне реагування на звернення та профілактику правопорушень. 
 
Проєкт «Поліцейський офіцер громади» покликаний посилити безпеку, покращити взаємодію поліції з жителями та забезпечити швидше реагування на звернення. 
 
Торік у коментарі MALYN.MEDIA заступник начальника відділення поліції №1 у Малині Михайло Бондарчук пояснював, що офіцери громади працюють подібно до дільничних, але більше зосереджені на профілактиці та постійному контакті з мешканцями. 
 
«Офіцер громади підпорядковуватиметься не лише поліції, а й громаді, матиме регулярні наради з міським головою і займатиметься проблемами, які озвучують жителі — від звернень на 102 до крадіжок чи порушень ПДР», — зазначав він.]]></fulltext>
    <guid isPermaLink="false">https://malyn.media?p=38955</guid>
  </item>
  <item>
    <title>У Малині затримали порушників, які скидали великогабаритне сміття біля контейнерів</title>
    <link>https://malyn.media/novyny/rizne/u-malyni-zatrymaly-porushnykiv-iaki-skydaly-velykohabarytne-smittia-bilia-konteyneriv/</link>
	<dc:creator><![CDATA[info]]></dc:creator>
  	<comments>https://malyn.media/novyny/rizne/u-malyni-zatrymaly-porushnykiv-iaki-skydaly-velykohabarytne-smittia-bilia-konteyneriv/#comments</comments>
		    <pubDate>Tue, 21 Jul 2026 15:58:11 +0300</pubDate>
		<category><![CDATA[Різне]]></category>		<description><![CDATA['Сміття розвозили вантажівкою по контейнерних майданчиках у різних районах міста Працівники комунального підприємства виявили порушників під час обстеження міста. На місце викликали поліцію, яка зафіксувала подію та оформила відповідні матеріали. Про це повідомило КП «Екоресурс». За інформацією підприємства, 20 липня невідомі вантажним автомобілем перевозили великогабаритні відходи та залишали їх біля контейнерних майданчиків у різних районах [&hellip;]]]></description>
    <fulltext><![CDATA['Сміття розвозили вантажівкою по контейнерних майданчиках у різних районах міста 
 
Працівники комунального підприємства виявили порушників під час обстеження міста. На місце викликали поліцію, яка зафіксувала подію та оформила відповідні матеріали. 
 
Про це повідомило КП «Екоресурс». 
 
За інформацією підприємства, 20 липня невідомі вантажним автомобілем перевозили великогабаритні відходи та залишали їх біля контейнерних майданчиків у різних районах Малина. 
 
Працівники «Екоресурсу» виявили автомобіль і затримали причетних до приїзду правоохоронців. Поліцейські зафіксували порушення та розпочали оформлення матеріалів. 
 
У комунальному підприємстві нагадали, що контейнерні майданчики призначені для твердих побутових відходів. Залишати біля них будівельне сміття, старі меблі, гілля та інші великогабаритні відходи заборонено. 
 
У КП також повідомили, що спільно з Малинською міською радою продовжать рейди та контроль за дотриманням правил благоустрою. Відомості про виявлені порушення передаватимуть правоохоронцям. 
 
Окремо жителям громади нагадали про необхідність укладати договори на вивезення побутових відходів. Зробити це можна у приміщенні КП «Екоресурс» за адресою: Малин, вулиця Паркова, 1. 
 
Телефони для консультацій:(063) 242-10-37;(067) 469-38-22. 
 
«Просимо всіх жителів громади берегти чистоту нашого міста, не створювати стихійних сміттєзвалищ та повідомляти про факти незаконного викидання відходів. Лише спільними зусиллями ми зробимо Малин чистим, охайним і комфортним для життя», — закликали у КП «Екоресурс».]]></fulltext>
    <guid isPermaLink="false">https://malyn.media?p=38950</guid>
  </item>
  <item>
    <title>«Ікона з калюжі привела мене в Радомишль»: інтерв’ю з Ольгою Богомолець про старий млин, папірню і музей</title>
    <link>https://malyn.media/interv-iu/ikona-z-kaliuzhi-pryvela-mene-v-radomyshl-interv-iu-z-olhoiu-bohomolets-pro-staryy-mlyn-papirniu-i-muzey/</link>
	<dc:creator><![CDATA[olena]]></dc:creator>
  	<comments>https://malyn.media/interv-iu/ikona-z-kaliuzhi-pryvela-mene-v-radomyshl-interv-iu-z-olhoiu-bohomolets-pro-staryy-mlyn-papirniu-i-muzey/#comments</comments>
		    <pubDate>Mon, 20 Jul 2026 17:55:44 +0300</pubDate>
		<category><![CDATA[Інтерв’ю]]></category>		<description><![CDATA['«Я приїхала в Радомишль увечері. Світла не було, власник ішов попереду з ліхтарем. Усередині пахло патокою, у темряві квакали жаби, навколо було павутиння й гори сміття. Але в цій руїні я раптом побачила місце для свого майбутнього музею» Музей української домашньої ікони міг ніколи не з’явитися в Радомишлі. Спершу Ольга Богомолець мріяла зробити його плавучим [&hellip;]]]></description>
    <fulltext><![CDATA['«Я приїхала в Радомишль увечері. Світла не було, власник ішов попереду з ліхтарем. Усередині пахло патокою, у темряві квакали жаби, навколо було павутиння й гори сміття. Але в цій руїні я раптом побачила місце для свого майбутнього музею» 
 
Музей української домашньої ікони міг ніколи не з’явитися в Радомишлі. Спершу Ольга Богомолець мріяла зробити його плавучим — таким, що йшов би Дніпром, Чорним морем і через Босфор до європейських портів. Але понтон не зміг би пройти через шлюзи. І, як згодом виявилося, саме ця «невдача» відкрила дорогу до Радомишля. 
 
Сьогодні «Замок-музей Радомисль» уже має свою впізнавану історію: старий млин, вода довкола, відроджена папірня, тисячі українських домашніх ікон, маршрут Via Regia. Про нього багато писали як про туристичну локацію, музей і місце сили. Значно рідше — про те, з чого ж все почалося насправді. 
 
А почалося все не із замку. І навіть не з ідеї музею. Почалося зі старої української покаліченої ікони, яку Ольга Богомолець випадково побачила у калюжі на Лук’янівському ринку. Тоді українські образи не вважали мистецькою цінністю, називали «неканонічними», відкладали в ящики з мотлохом або просто викидали. 
 
Сьогодні Ольгу Богомолець знають як лікарку, докторку медичних наук, професорку, громадську діячку і народну депутатку 8-го скликання. Але на Житомирщині її ім’я насамперед пов’язане ще й із Радомислем — культурним простором, який вона створила з руїни й наповнила власною колекцією українських домашніх ікон. 

Світлини старого млина та українська домашня ікона в експозиції «Замку-музею Радомисль» 

У цій розмові — не підсумкова історія про готовий замок. Це спроба повернутися до першого імпульсу: української ікони, яку треба було врятувати; занедбаного млина, в якому вона раптом побачила музей; папірні, що відкрила глибший історичний шар Радомишля та пам’яті української родини і українського дому.&nbsp; 
 
«УКРАЇНСЬКІ ІКОНИ ВИКИДАЛИ ЯК СМІТТЯ. Я ХОТІЛА ЇХ ЗБЕРЕГТИ» 
 
Олена П.: Пані Ольго, сьогодні про Замок-музей «Радомисль» знають багато. Але значно менше говорять про те, чому він узагалі з’явився саме тут. Чому Радомишль, а не, умовно, Малин чи інше місто? Як ви знайшли цю будівлю, що вас у ній зачепило і з чого все почалося? 
 
— Насправді на момент створення колекції жодних думок про Радомишль у мене не було. Все почалося значно раніше — на Лук’янівському ринку в Києві. Ще в радянські часи, до Незалежності України, я побачила в калюжі стару чорну дошку — це була покалічена ікона. Вона лежала просто в багнюці, і люди наступали на неї, щоб не замочити ноги. 
 
Вона була темна, майже невидима, забруднена, без жодної очевидної цінності для тих, хто наступав або проходив повз. Ікона, перед якою колись молилися, тепер лежала в болоті, як шматок непотребу. Я взяла її до рук, мокру загорнула в газету і принесла додому. Так у моєму житті з’явилася перша врятована ікона.&nbsp; 
 
Вдома відмила її водою з милом, бо тоді ще не знала, що так робити не можна. Про колекцію я тоді не думала. Про музей тим більше. Просто не змогла пройти повз.&nbsp; 

Експозиція музею 

Згодом, вже маючи першу дитину, я прийшла на барахолку — мені потрібні були дитячі колготки. Перебираючи речі, раптом побачила старовинну ікону… Питаю у продавця: «Що це у вас таке?» А він відповідає: «Як це що? Це ж Святий Устиніан». Я тоді про святого нічого не знала, як і про більшість ікон. Але зізнатися було незручно, тому запитала: «А нащо цей святий?» І продавець каже: «Як це на що? На розум дітям». 
 
У мене якраз народився син. І це словосполучення — «на розум дітям» — мало на мене майже чарівний вплив. Для кожної мами це щось дуже глибоке: щоб діти були мудрішими, щоб не повторювали наших помилок. Я купила цю ікону, принесла додому, знову помилково відмила гарячою водою з милом і поставила на книжкову полицю. 
 
Минуло кілька років. Народилася друга дитина. Діти хворіють, не слухаються, буває важко, коли ти не справляєшся. Я дивилася на цю ікону й думала: не одній мені було важко. Скільки жінок до мене молилися цьому святому, щоб їхні діти були розумнішими, щоб не повторювали помилок батьків. Так він поступово став частиною моєї родини. 
 
О. Богомолець про знайоство з Устиніаном 
 
Володимир Н.: Тобто спочатку це була не історія про колекціонування? 
 
— Абсолютно. Лише через кілька років мого «спілкування» зі святим Юстиніаном я вирішила дізнатися, хто ж він такий. Інтернету тоді не було. Я пішла в бібліотеку, потім до букіністів, згодом до церкви. Але ніде нічого про святого не знайшла. У церкві мені сказали: «Ми такого не знаємо». 
 
І тут виник внутрішній конфлікт: у мене є річ, яка вже стала для мене важливою, але ніхто про неї нічого не знає. Мало того: її ніби не визнають. Тоді я повернулася на барахолку, у першоджерело, де могла вже свідомо розпитувати людей. Можна сказати, що святий Устиніан сам привів мене назад. 
 
Олена П.: І там за однією іконою почав відкриватися цілий світ української домашньої ікони? 
 
— Так. На той час у мене ще не було бізнесу, не було можливості серйозно купувати ікони. Я збирала якісь копійки й могла раз на місяць купити маленьку дощечку з українською іконою. Вони коштували дуже дешево. 
 
Цілий великий ящик «бою» — розбитих, переполовинених, потемнілих образів — можна було купити за кілька рублів. Усе це скидали як сміття, іноді ще й залите гноєм. Я привозила такі ящики додому й на вулиці шлангом відмивала бруд. Не знала, що там і що саме купую. Але це були українські ікони, яким люди довіряли свої молитви і в яких просили захисту. 
 
До речі, навіть у часи перебудови, коли за ікони вже не відправляли до Сибіру, існувала мистецтвознавча рамка: українські ікони — «неканонічні». А справжнім колекціонерам нібито треба збирати російську, візантійську, золотофонну ікону. 
 
Згодом на барахолці я тісніше познайомилася з колекціонерами. Вони мене жаліли й казали: «Навіщо купуєш це дрантя? Це сміття, йому місце на смітнику. Купи одну російську золотофонну ікону — вона через десять років буде вдесятеро дорожча». А я казала: «Ні, я того не хочу. Я хочу українську». 
 
Я тоді ще нічого не знала ні про ікони, ні про іконопис. Моя головна мотивація була: зберегти. Українські ікони були настільки теплими, емоційними, живими, що важко було пройти повз. Бувало, у продавця викладено багато золотофонних російських ікон, а збоку лежить простенька українська, закинута якимось дрантям. Я питаю: «Скільки та коштує?» А мені кажуть: «Забери задурно, бо вона нам тут усе псує». Я брала, не цуралася і приносила додому. 
 
                 
                    #tdi_8  .td-doubleSlider-2 .td-item1 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/IMG_1052.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_8  .td-doubleSlider-2 .td-item2 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/IMG_1053.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_8  .td-doubleSlider-2 .td-item3 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/IMG_1054.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_8  .td-doubleSlider-2 .td-item4 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/IMG_1055.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_8  .td-doubleSlider-2 .td-item5 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/IMG_1056.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_8  .td-doubleSlider-2 .td-item6 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/IMG_1057.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_8  .td-doubleSlider-2 .td-item7 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/IMG_1058.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_8  .td-doubleSlider-2 .td-item8 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/IMG_1060.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_8  .td-doubleSlider-2 .td-item9 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/IMG_1063.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                 
                
                    
                        
                           Експозиція музею 
                            
                                1 з 9
                                
                                    
                                    
                                
                            
                         
                        
                             
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                            
                         
                        
                             
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                            
                         
                     
                 
 
Згодом я навчилася ці ікони розрізняти й побачила, що вони дуже різні. Чернігівська — яскрава, червона, з квітами. Гуцульська — динамічна, багатосюжетна. Полтавська — з небом, яке живе окремим життям. Київська — з чорними, синіми, зеленими німбами. Так з’являлася не просто колекція, а розуміння її топографії. Я записувала історії, бо тоді їх часто приносили нащадки власників. Їм ці ікони вже були не потрібні. Вони їх просто викидали, інколи цілими ящиками. 
 
Бувало, я купувала сувій чорного полотна, скручений у трубку. Я знала, що це ікона, але її неможливо було розгорнути. Вона була чорна, тверда, і ти не знаєш, що там усередині. Потім реставратори розмочували такі ікони, обробляли, інколи пів року тільки розстеляли полотно й знімали з нього патіну і бруд, щоб побачити, що там намальовано. 
 
Олена П.: Попри те, що ці ікони не мали, здавалося б, якоїсь цінності, ви продовжували їх збирати… 
 
— Так. У 2005 році мене запросили на відкриття виставки колекційних ікон у тодішній Музей російського мистецтва на Терещенківській. Було п’ять залів: візантійські, російські, золотофонні ікони з приватних колекцій. Перед останнім залом екскурсовод зупинилася й сказала: «А тепер я прошу у всіх пробачення. Бо ми зараз зайдемо в залу українських неканонічних ікон». І всі почали реготати. 
 
Від скандалу мене втримав тільки дев’ятий місяць вагітності. Бо в тій залі були неймовірні українські народні ікони: живі, красиві, дуже сильні. Пам’ятаю одну голубу дошку: на ній була намальована ніби гуска. Ікона називалася «Священна птиця пелікан». Це був символ жертовності Ісуса Христа: пелікан своєю кров’ю годує дітей, щоб урятувати їх. На іконі було написано: «Писала Марфа. 1878 рік». І біля цієї ікони стояли відомі колекціонери й сміялися. 
 
Я вийшла з музею з думкою: у цьому самому музеї я обов’язково зроблю виставку української ікони. Як саме — ще не знала. Але тоді для мене стало принциповим повернути їй гідність. 
 
О. Богомолець про ідею реабілітації української домашньої ікони 
 
Почала вивчати професійну літературу, розмовляти з мистецтвознавцями. Зрозуміла,&nbsp; що українська ікона могла бути професійною, народною, а ще — і домашньою. І святий Устиніан, моя друга у колекції ікона, був саме домашнім образом. Коли я глибше занурилася в цю тему, зрозуміла: домашня ікона була не лише символом віри, а й оберегом. Вона стояла на межі між язичництвом і християнством, охороняла родину. Пізніше в Київському університі ім. Т.Г. Шевченка я захистила докторську по філософії “Феномен української домашньої ікони”, і була останнім докторантом у академіка Мирослава Поповича.&nbsp; 
 
«Я ХОТІЛА, ЩОБ УКРАЇНСЬКА ІКОНА ДІЙШЛА ДНІПРОМ ДО БОСФОРУ» 
 
Володимир Н.: Коли колекція перестала бути лише приватною історією і&nbsp; ви зрозуміли, що їй потрібен окремий простір? 
 
— Після тієї виставки в тодішньому Музеї російського мистецтва я зрозуміла: українську ікону треба показувати і повертати їй гідність, бо це про нашу самоідентифікацію і про нашу гідність.&nbsp; 
 
Спочатку я шукала приміщення для свого музею домашніх ікон в Києві. Зверталася в різні інстанції, але мені всюди відмовляли. Під музей приміщення отримати було майже неможливо, а купити щось у Києві я тоді не могла. 
 
І тоді з’явилася інша ідея: зробити музей не стаціонарним, а плавучим. Я вже займалася бізнесом, і все, що заробляла, фактично вкладала у збереження нашої культурної спадщини. Думала купити понтон, зробити на ньому музей, причепити до катера, і щоб ця платформа йшла Дніпром, далі Чорним морем, через Босфор. 
 
Я уявляла це як плавучий український музей: щоб там пахло хлібом, звучали українські пісні, щоб він заходив у європейські порти і показував людям ту Україну, яку я люблю і якою пишаюся. Не корабель, бо це було надто дорого, я б його не потягнула. А платформу можна було б перевозити катером і зупиняти в різних містах. 
 
Але виявилося, що такі понтони не проходять через шлюзи. Вони можуть дійти до Канева і назад. Майже рік я розробляла цей проєкт: музей на платформі, клімат-контроль, усе необхідне для збереження ікон. І через рік ця ідея розбилася об технічну неможливість — платформа не шлюзувалася. 
 
Олена П.: І тоді ви потрапили у Радомишль?&nbsp; 
 
— Я сиділа вдома і в розпачі гортала газету з оголошеннями. Раптом побачила: у Радомишлі продається старий млин. Подумала: якщо з плавучим музеєм не виходить, якщо в Києві нічого не складається, поїду подивлюся. 
 
Наступного дня зателефонувала власнику й приїхала в Радомишль. Це було ввечері, після роботи. Надворі вже стемніло. Господар ішов попереду з ліхтарем, завів мене в перше приміщення, і я побачила залу, засипану сміттям, із павутинням, що звисало зі стелі. Усе виглядало жахливо. Але водночас там був неймовірний солодкий запах патоки. У темряві квакали жаби, світив ліхтар, я руками розгрібала павутиння — і в той момент зрозуміла: мій музей буде тут. 
 
                 
                    #tdi_9  .td-doubleSlider-2 .td-item1 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/IMG_1046.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_9  .td-doubleSlider-2 .td-item2 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/IMG_1047.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_9  .td-doubleSlider-2 .td-item3 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/IMG_1048.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_9  .td-doubleSlider-2 .td-item4 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/IMG_1049.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_9  .td-doubleSlider-2 .td-item5 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/IMG_1045.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                 
                
                    
                        
                           «Були тільки стіни. Але ці стіни були міцними» 
                            
                                1 з 5
                                
                                    
                                    
                                
                            
                         
                        
                             
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                            
                         
                        
                             
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                            
                         
                     
                 
 
Буквально за тиждень я купила цей млин. Ціна була доступною, бо, по суті, там майже нічого не залишилося: будівля стояла без даху, без вікон, без дверей, без перекриттів, без обладнання. Були тільки стіни. Але ці стіни були міцними. 
 
Мене часто питають, чи був у мене бізнес-план, проєкт, кошторис. Ні. Не було ні бізнес-плану, ні проєкту, ні достатніх коштів. Але я чітко знала, що маю роботу, бізнес і що все, що заробляю, інвестую в Україну. 
 
Коли я придбала млин, практично перестала купувати ікони. Усі кошти пішли на будівлю: балки, підлога, стіни, каналізація, світло. Лише через три роки ми змогли поставити дах, бо перед тим треба було замінити перекриття. Потім — вікна, двері, інженерія. Загалом п’ять років тривала реставрація. Саме реставрація, не реконструкція: ми намагалися зберегти все автентичне, що там було. 
 
Одразу після купівлі я запросила друзів на суботник — виносити і вивозити сміття. Вони приїхали, подивилися і сказали: «Слухай, що ти робиш? Хто сюди поїде, в цей Радомишль? Це Бог знає де». А я відповідала: «Ну їдуть же в Умань — і до мене поїдуть». 
 
Володимир Н.: Коли це приблизно було? 
 
— 2006-й або 2007-й рік. Моя молодша донька Софійка народилася у 2006-му, і ми часто кажемо, що вони з музеєм майже однолітки. Можливо, якби я приїхала туди вдень, побачила гори сміття навколо — усе склалося б інакше. Але я побачила це місце саме вночі — і, напевно, в цьому теж щось було. 
 
«НАВІТЬ ЯКБИ Я ШУКАЛА ТАКЕ МІСЦЕ СПЕЦІАЛЬНО, Я Б ЙОГО НЕ ЗНАЙШЛА» 
 
Олена П.: Пані Ольго, якби ви тоді — у 2006 чи 2007 році, коли вперше приїхали в Радомишль увечері, — побачили сьогоднішній Замок-музей «Радомисль», що б вас найбільше здивувало? 
 
— Кожного разу, коли я приїжджаю в музей, я маю то саме відчуття, яке виникло і в перший день: відчуття, що там, на цьому місці, зупиняється мить, зникає хаос, суєта і формується час, наповнений змістом — кайрос, так називали його давні греки. 
 
Сьогодні багато людей, які в «Замок Радомисль» приїжджають, часто кажуть: «Таке відчуття, ніби ми десь у Європі, а не в Україні». Саме так і є — Україна завжди була Європою. 
 
Музей дає ще одне важливе відчуття: якщо ти справді чогось хочеш, якщо віриш у це і вкладаєш свою енергію, то навіть на смітнику можна зробити диво. І так само можна відроджувати всю Україну: якщо не дозволяти красти, брехати й миритися з тим, що «і так зійде». 

«Якщо ти справді чогось хочеш і вкладаєш у це свою енергію, навіть із руїни можна створити диво» 

Коли мені дуже важко боротися, надає сили розуміння того, що майже все, що зібрано в музеї, — це речі зі смітників і барахолок. Те, що колись було найціннішим у родині. Бо в українському домі не було нічого ціннішого за родову ікону. Вона була не просто річчю — вона була охоронцем родини. Але потім люди це викидали. 
 
Тому я дуже хочу, щоб нові покоління українців приїхали до музею. Щоб побачили це і зрозуміли: нам є чим пишатися. У нас є своя самобутність, своя глибина, своя пам’ять. І нам є що захищати і за що боротися.&nbsp; 
 
Володимир Н.: Під час реставрації були знахідки, які дозволили інакше побачити це місце? Можливо, щось вам запам’яталось… 
 
— Ми знаходили кам’яні ядра, ще середньовічні. Це була одна з найцікавіших знахідок, бо вона свідчила, що тут колись точилися бої. 
 
Територія взагалі була непроста. Раніше там було болото, русла річки в нинішньому вигляді не існувало. Ми вичищали його, перегороджували мішками з піском, працювали буквально по коліна в болоті. 
 
Але головним відкриттям для мене стало те, що тут була папірня Києво-Печерської лаври, заснована у 1612 році.&nbsp; Про цю місцину й раніше говорили як про папірню, район теж називався Папірнянським, але мало хто пояснював, звідки ця назва. 
 
Папірня проіснувала близько 80 років і була зруйнована в часи Руїни. Від неї майже нічого не залишилося, але коли заходиш у Камінну залу і бачиш стіни завтовшки півтора метра, розумієш: це нетипово для млина. Найімовірніше, частина цих мурів залишилася ще від давньої папірні. 
 
Коли я дізналася про це, вирішила її відродити. Ми вивчали старі гравюри, креслення, їздили в Таллінн, де працює подібна середньовічна папірня, і відновили виробництво паперу. Для мене це було важливо не як атракція, а як спосіб повернути історію місця. 
 
Олена П.: А чи бачите ви символізм у тому, що саме в Радомишлі колись була папірня Києво-Печерської лаври, а тепер тут музей української домашньої ікони? 
 
— Я абсолютно розумію, що все це відбувалося не просто так. Добре пам’ятаю день, коли витягнула свою першу ікону з калюжі. Пам’ятаю, як загорнула її в газету, взяла під пахву і сама себе запитала: «Що ти робиш? Навіщо тобі вона?» І відповідь прийшла миттєво: «З цього щось буде». Тоді ще не було ні колекції, ні музею, ні Радомишля. Але я знала, що зробила щось дуже правильне. 
 
Потім ми купили млин і змогли відродити там папірню. А вже згодом дізналися, що це місце є частиною Європейського культурного шляху Via Regia, який проходить через вісім країн. Сьогодні Замок-музей «Радомисль» внесений до Книги рекордів України як перший музей домашньої ікони і як відроджена історична папірня. Маємо й міжнародний диплом Європейського культурного шляху. 
 
Я завжди казала: навіть якби спеціально хотіла знайти місце з такою історією, такою пам’яттю і таким символізмом — я б його не знайшла. Мене ніби щось привело в Радомишль. Мабуть, і той понтон не випадково не пройшов через шлюзи. 
 
О. Богомолець про сакральність порогу в українській хаті. До тексту не включено 
 
«КОЛИ РУЇНА СТАЛА МУЗЕЄМ, ЇЇ ЗАХОТІЛИ ЗАБРАТИ» 
 
Олена П.: Ви не просто пристосували старий млин під музей, а поступово відкрили в ньому глибший історичний шар.&nbsp; 
 
— Саме так. І ще важливо, що вся будівля стоїть на скелі. У неї немає фундаменту в звичному розумінні: фундаментом є гранітна скеля. Будівля фактично виростає з цих гранітних порід і оточена водою. 
 
Це, до речі, стало частиною однієї абсурдної історії. Коли місцеві «царі» намагалися нас звідти вижити, було навіть рішення Радомишльського суду про заборону діяльності музею. Підстава — «у музеї немає фундаменту». Нам казали: піднімайте будівлю на крани, заливайте бетон. 
 
Було й рішення знести пам’ятник Єлисею Плетенецькому — перший в Україні пам’ятник архімандриту, який заснував папірню Києво-Печерської лаври. Усі ці рішення згодом скасували вищі інстанції, бо ми доводили їхню безпідставність: неможливо руйнувати історичну будівлю, яка понад сто років стоїть на гранітній скелі. 
 
Володимир Н.: Виходить, що поки це була занедбана будівля, вона нікому не була потрібна. А коли ви вклали туди кошти, відновили простір і стало видно майбутній музей, тоді з’явилися охочі це забрати? 
 
— Так. Це було пряме бажання забрати. Іншого пояснення немає. Людина прийшла й сказала мені: «Тебе тут не буде». Я відповіла: «Як це — не буде? Це моя власність, я купила її за свої гроші». А мені знову: «Тебе тут не буде. Ми тебе виживемо». 
 
Це було ще до відкриття музею. П’ять років тривали будівельні роботи, музею як такого ще не було, дороги нормальної не було, туристи туди ще не їздили. І буквально за місяць до відкриття почалися спроби нас вижити. 
 
Писалися кляузи, виходили замовні сюжети, вигадувалися абсолютно абсурдні речі. Але я не хочу надовго повертатися до цього. Я щаслива, коли мені просто не заважають. Допомагати мені не обов’язково, бо багато що можу зробити сама. Головне, щоб не заважали. 
 
Якби не мій чоловік і моя родина, я б, мабуть, не витримала. Бо це були п’ять років дуже жорсткого тиску: перевірки, повалені паркани, отруєні собаки, люди, які приїздили на територію, тодішня міліція, яка не реагувала на виклики. І я: одна з трьома дітьми, з охоронцем, на цій великій території. 
 
Володимир Н.: Для місцевих, мабуть, не було очевидно, що це стане тим музеєм, який вони бачать сьогодні. Хтось міг думати: буде ресторан, бар, кафе чи готель під вивіскою музею. Ті, хто хотів це забрати, напевно, теж бачили це не так, як ви? 
 
— Якщо подивитися з економічної точки зору: хто в Радомишлі може наповнити рестораном чи готелем 2500 квадратних метрів? Це площа тільки музею. Якщо не музей, то що там можна зробити? 
 
Ні, це було абсолютно свідомо. На той момент уже відбулося освячення пам’ятника Єлисею Плетенецькому, приїжджав Блаженніший Володимир. Тобто було зрозуміло, що це вже не просто занедбаний млин. 
 
Це було рейдерство, щоб забрати будівлю. Не музей, а саме будівлю. Для чого цим людям була така будівля я їм цього запитання не ставила. Але, знаєте, як Заратустра ділив людей на дві категорії: сіячі, які щось створюють, і воїни, які щось забирають. Воїни завжди чекають, поки сіяч щось виростить, щоб потім у нього це забрати. А далі вже вирішувати, що з цим робити. 
 
Немає в мене жодного бажання повертатися до цієї історії. Мене тоді підтримували родина і церква. Греко-католицька громада, Блаженніший Святослав, Патріарх Філарет, Кардинал Любомир Гузар. Блаженніший Володимир приїжджав на відкриття пам’ятника Єлисею Плетенецькому, Патріарх Філарет освячував папірню. А греко-католицька громада, коли не мала свого прихистку на Радомишльщині, служила в нашій каплиці Богородиці, що на вежі. 
 
Тому для мене це місце — не лише музей. Це місце української пам’яті й ідентичності. Недарма музей має назву «Душа України». 

«Ми відродили папірню не як атракцію, а як спосіб повернути історію цього місця» 

Олена П.: Пані Ольго, Малин також має потужну паперову історію. І поруч із Радомишлем це відкриває ширшу тему — не лише історію окремого замку чи окремого міста, а паперові історії Полісся загалом. Як ви думаєте, чи можна через історію паперу, папірень і книгодрукування по-новому розповідати про наш регіон? 
 
— Абсолютно. Бо папір у ті часи мав приблизно такий самий вплив, як сьогодні інтернет. Поясню, чому я так порівнюю. 
 
Ми ще пам’ятаємо життя до інтернету й соціальних мереж. І розуміємо, який вибух у комунікації дала їхня поява. Сьогодні людина, якщо хоче, має доступ майже до будь-яких знань. 
 
У давні часи, коли не було паперу й друкарства, існували лише рукописні книги. Щоб написати одну книгу, можна було витратити десять років життя, а прочитати її могли одиниці. Коли з’явилися папір і друкарство, знання стало можливим множити. Це був такий самий ривок для культурного, історичного й духовного простору, як для нас поява інтернету. 
 
                 
                    #tdi_10  .td-doubleSlider-2 .td-item1 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/IMG_1018.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_10  .td-doubleSlider-2 .td-item2 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/IMG_1029.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_10  .td-doubleSlider-2 .td-item3 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/IMG_1030.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                 
                
                    
                        
                           Виготовлення паперу 
                            
                                1 з 3
                                
                                    
                                    
                                
                            
                         
                        
                             
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                            
                         
                        
                             
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                            
                         
                     
                 
 
Звісно, папір спершу був дуже дорогим. Але що більше його виробляли, то доступнішим він ставав. І саме це змінювало світ: книга поступово переставала бути річчю для одиниць. 
 
Радомишльська папірня працювала лише близько 80 років, але саме на цьому папері друкувалися лаврські першодруки Києво-Печерської лаври. У часи Руїни папірню знищили, а вже наприкінці XIX століття архітектор Пекарський збудував на цьому місці млин. Механізм, по суті, залишався той самий — енергія води й колесо. 
 
Папір — інтернет середньовіччя 
 
Володимир Н. До слова, нещодавно в Києво-Печерській лаврі відбувалися заходи, присвячені Єлисею Плетенецькому. Вас запрошували? 
 
— Так, звісно, я була в Києво-Печерській лаврі. До того ж торік Єлисея Плетенецького канонізували як святого. У Лаврі була виставка, відбувалися заходи. 
 
А Радомишль сьогодні має перший і поки що єдиний в Україні пам’ятник Єлисею Плетенецькому.&nbsp; Ідея пам’ятника була така: ріка символізує життя, бо вона тече, і двічі в одну воду не зайдеш. Човен — це наша тілесність, те, з чим ми приходимо у світ. Книга символізує знання, за якими ми приходимо. А свіча, яку монах тримає в руці, — світло, яке ми маємо віддавати. Тобто людина приходить за знаннями і віддає своє світло. 
 
Володимир Н.: Це була ваша концепція пам’ятника? 
 
— Так. Ідея, образ і символіка були мої. Виконавцем став скульптор-монументаліст Владислав Волосенко. Не кожен може працювати з великою брилою граніту. Звісно, я сама так не зробила б, для цього потрібен майстер. Але задум, зміст і концепція пам’ятника — мої. 

«Радомишль сьогодні має перший і поки що єдиний в Україні пам’ятник Єлисею Плетенецькому» 

Олена П.: А чи відстежуєте ви статистику відвідувачів? Зокрема, цікаво, чи приїздять до вас люди з Малина та сусідніх громад? 
 
— Звісно, до нас постійно приїздять групи з різних громад. Окремої статистики саме по Малину я зараз не назву, але ми регулярно приймаємо людей туристів з усієї України. Для нас дуже важлива соціальна складова. Щотижня у музеї проходять безкоштовні екскурсії для родин загиблих, переселенців, військових. Часто звертаються голови громад, священники, військові частини — і ми завжди йдемо назустріч. До нас приходять поранені військові, діти, матері загиблих, родини, які втратили дім через війну. 
 
Раніше ми проводили День відкритих дверей для радомишлян — плануємо і в цьому році. З часом більшість місцевих уже побували в музеї, але ми й далі відкриті для громад і для тих, кому важливо побачити це місце не як туристичний об’єкт, а як частину власної історії. 
 
«КОЛИ ПОЧАЛАСЯ ВЕЛИКА ВІЙНА, МУЗЕЙ ЗАЛИШИВСЯ САМ НА САМ ІЗ КОЛЕКЦІЄЮ» 
 
Олена П.: Ви вже згадували про виклики приватного музею під час великої війни. З одного боку, ми бачимо зростання інтересу до культурної спадщини й української ідентичності. З іншого — чи мають такі приватні ініціативи реальну підтримку держави? 
 
— “Замок-музей Радомисль” має статус музею, неприбуткової організації. і ми не маємо фінансово підтримки від держави. Тому на все маємо заробити самі.&nbsp; Наведу простий приклад. Сьогодні ми платимо за електроенергію такий самий тариф, як пивзавод, — майже 17 гривень. Для музеїв немає жодних пільг. Ми зверталися, а нам відповідали: «Ну, ви ж були млином». Так, ми були млином. Але сьогодні це музей. 
 
Коли почалося повномасштабне вторгнення, ми офіційно зверталися до Міністерства культури з проханням допомогти перевезти частину експонатів у безпечніше місце — на захід України, у монастир, у будь-яке приміщення чи підвал. Нам офіційно відмовили. Сказали: «Ви приватний музей, робіть, що вважаєте за потрібне». 
 
А що ми могли зробити? Директор музею, водій, перший помічник — усі пішли на війну, хтось був мобілізований, хтось пішов добровольцем. Не було ні коштів, ні транспорту, ні рук. Єдине, що ми змогли зробити жіночими силами, — перенесли частину ікон у трапезну, де дуже товсті стіни і майже немає вікон. Закрили це приміщення з надією, що хоча б щось збережеться. 
 
Перші два роки великої війни були для мене дуже важкими. Музей для мене&nbsp; як ще одна дитина. А твоє завдання: забезпечити дитині безпеку. При цьому до Білорусі зовсім близько, війська стояли неподалік. І ти розумієш: якщо в музей прилетить, залишаться тільки стіни. Бо всередині:&nbsp; дерево, полотно, ікони, дерев’яні перекриття. 
 
Сьогодні ми приймаємо туристів, які приїздять самостійно. Але від великих офіційних подій і фестивалів від початку повномасштабного вторгнення я свідомо відмовилася. Так, ми втрачаємо гостей і кошти. Але я не хочу наражати людей, музей і колекції на небезпеку. 
 
Володимир Н.: А приватна підтримка, спонсорська допомога є? Чи музей фактично тримається на вас? 
 
— Всі люди, які приходять у музей, сплачують за квитки, святкують весілля, дні народження, проводять тренінги, — саме вони допомагають музею існувати. Коли музей не працює, я утримую самостійно. Є бізнес, який працює, є кошти, які я інвестую, щоб підтримувати музей тоді, коли він не заробляє на себе. Так було під час ковіду, коли музей не міг працювати. Так було й під час війни, коли він був закритий. 
 
                 
                    #tdi_11  .td-doubleSlider-2 .td-item1 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/IMG_1004.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_11  .td-doubleSlider-2 .td-item2 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/IMG_1008.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_11  .td-doubleSlider-2 .td-item3 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/IMG_1009.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_11  .td-doubleSlider-2 .td-item4 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/IMG_1011.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_11  .td-doubleSlider-2 .td-item5 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/IMG_1013.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_11  .td-doubleSlider-2 .td-item6 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/IMG_1014.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_11  .td-doubleSlider-2 .td-item7 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/IMG_1015.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_11  .td-doubleSlider-2 .td-item8 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/IMG_1032.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                 
                
                    
                        
                           Музей став популярним місцем для світських заходів 
                            
                                1 з 8
                                
                                    
                                    
                                
                            
                         
                        
                             
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                            
                         
                        
                             
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                            
                         
                     
                 
 
Наше завдання — щоб приходило більше людей, щоб всі діти україни приїхали до нас на екскурсію, ми підготували для них спеціальні навчальні програми. І ще важливо: у нас завжди є робота. Ми постійно шукаємо садівників, покоївок, екскурсоводів, спеціалістів для папірні. Якщо хтось хоче працювати, ми відкриті. 
 
Зараз у нас є івент-менеджерка з Радомишля, взяли молодого хлопця — координатора освітніх програм, теж радомишлянина. Наші адміністратори, екскурсоводи, майстри на папірні — переважно місцеві. Тому для мене музей — це не лише експозиція. Це ще й робота, досвід, можливості для людей із самого Радомишля. 
 
«У МІСТІ ПИШАЮТЬСЯ, ЩО МАЮТЬ НЕ ТІЛЬКИ ПИВЗАВОД» 
 
Олена П.: Як ви думаєте, за ці роки змінилося ставлення самих радомишлян до музею? Чи пройшла громада свою еволюцію — від недовіри до розуміння, що це важлива історія для міста? 
 
— Про це краще запитувати самих радомишлян. Але принаймні сьогодні я вже не думаю, що можливе повернення до того рейдерства, яке було на початку. Я сподіваюсь, що більшість радомишлян пишаються тим, що в їхньому місті є не лише пивзавод, а й музей, відомий на всю Україну. І не тільки на Україну — далі ми будемо просуватися в Європу. 
 
У нас працювало багато місцевих людей. Дехто згодом поїхав далі — хтось у готельний бізнес у Дубаї, хтось у Туреччину. Не всі хочуть залишатися в Радомишлі, але музей дає людям досвід, професію, інший горизонт. 
 
Олена П.: При замку працює і готель, про який ви щойно згадали. Він теж задумувався як частина цієї історії, а не просто як місце для ночівлі? 
 
— Наш готель також унікальний. Його занесено до переліку ста найкращих готелів України. Це історичний бутік-готель, у ньому лише десять номерів, і кожен номер — це маленький музей. 
 
                 
                    #tdi_12  .td-doubleSlider-2 .td-item1 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/IMG_1024.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_12  .td-doubleSlider-2 .td-item2 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/IMG_1025.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_12  .td-doubleSlider-2 .td-item3 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/IMG_1026.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                    #tdi_12  .td-doubleSlider-2 .td-item4 {
                        background: url(https://malyn.media/wp-content/uploads/2026/07/IMG_1027.jpg) 0 0 no-repeat;
                    }
                 
                
                    
                        
                           «Кожен номер — це маленький музей» 
                            
                                1 з 4
                                
                                    
                                    
                                
                            
                         
                        
                             
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                    
                        
                            
                                
                             
                        
                    
                            
                         
                        
                             
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                    
                        
                    
                            
                         
                     
                 
 
Кожен із них присвячений одній із країн Via Regia — королівського шляху, який проходив через Європу. З кожної країни ми обрали людину, яка багато зробила для просвітництва. Наприклад, номер Йоган присвячений Німеччині та Йогану Гутенбергу, пов’язаному з розвитком друкарства. 
 
Коли я почала шукати ці імена, зіткнулася з тим, що всі вони були чоловічі. І це здалося мені жахливою несправедливістю. Я подумала: не може бути, щоб жінки не займалися просвітництвом. Тому свідомо почала шукати жіночі імена, і тепер у нас п’ять номерів мають чоловічі назви і п’ять — жіночі. 
 
Наприклад, іспанський номер називається Тереза: на честь святої Терези, сильної постаті, дипломатки, культурної амбасадорки, патронеси Іспанії. Французький номер має подвійну назву — Бернард і Анна. Це Бернард Клервоський, засновник ордену бернардинців, і Анна — королева Франції. 
 
У кожному номері є старовинна карта цієї країни, портрет, опис українською та англійською мовами, старовинні гобелени, меблі, люстри. Тобто це не просто готельний номер. Це ще один спосіб розповідати історію. 
 
Олена П.: В Україні не так багато місць, де музей настільки тісно поєднаний із самою історичною будівлею. У цьому сенсі Радомисль більше нагадує європейську модель — коли замок, музей, готель і культурний простір працюють разом. 
 
— У Європі таких прикладів справді багато. Але коли до нас приїжджали європейські експерти, вони сказали, що в певному сенсі ми навіть кращі. Звісно, були зауваження: дорога не така, сервіс не завжди такий, як хотілося б. Але вони казали: у Європі є замки і є музеї, а тут це поєднано. 
 
Звісно, формально ми є млином. «Замок-музей Радомисль» — це торгова назва. Її навіть не я придумала. Ще до відкриття люди приїжджали, дивилися й писали: «Були в замку в Радомишлі». Так воно і закріпилося. 
 
Але будівля справді має риси фортифікаційної споруди: вікна-бійниці, мури завтовшки півтора метра, вежа. Найімовірніше, частина цих мурів залишилася ще від папірні, бо млини не будували з такими стінами. Усе, що в будівлі з червоної цегли, — оригінальне. Добудовані лише два верхні поверхи вежі. Це було потрібно архітектурно, бо три корпуси сходяться саме в цій точці, і без вежі їхні дахи неможливо було правильно об’єднати. 
 
Володимир Н.: Ви згадували, що в Радомислі бували президенти України. А хто з гостей для вас особливо важливий? 
 
— Для мене найулюбленіший гість — Ліна Костенко. Також Іван Марчук — геніальний художник. Анатолій Гайдамака, Олександр Поліщук, Патріарх Філарет, Блаженніший Володимир, Блаженніший Святослав Шевчук, Кардина Любомир Гузар. У нас бували президенти: Віктор Ющенко, Леонід Кравчук, Петро Порошенко, а також — дипломатичні корпуси, багато знакових людей. 

Ольга Богомолець із Віктором Ющенком у «Замку-музеї Радомисль» 

Але найважливіше для мене — щоб туди їхали діти. Усі діти з України. Щоб вони відчули це місце сили, свою приналежність і свою відповідальність. 
 
Олена П.: Пані Ольго, а у вас є в замку якесь улюблене місце чи власний ритуал? Наприклад, чашка кави з певним краєвидом, місце, куди ви завжди приходите, коли приїздите? 
 
— Ви зараз питаєте про ритуали, а в мене радше будні Попелюшки. Я їду туди з машиною, повною речей: грамофони, платівки, розсада рослин. Шукаю, де знайти чорнозем. Хочу цього року закласти сад тізанів — українських пряних рослин, які ми часто забули, але з яких можна робити чайні церемонії й дегустації. 
 
Тиждень у залі протікає вода, сантехніків викликати не можу. Садівник приходить о шостій вечора, а опівночі я ще щось роблю в музеї, щоб підготувати нову експозицію. Тому мій головний ритуал — встигнути поспати. 
 
Зараз ми з директором почали інвентаризацію музею. Це величезна робота. Ікони, які я купувала, ідентифіковані й обліковані, кожна має номер. Але є ще десятки тисяч інших експонатів: глечики, речі побуту, предмети, які я колись привезла з барахолки, помила й поставила в експозицію. Думаю, нам потрібен щонайменше рік, щоб повністю описати музей на папері. Бо вживу він є, а на папері — ще не весь. 
 
«ЩОБ ДІТИ МОГЛИ ТОРКНУТИСЯ УКРАЇНИ РУКАМИ» 
 
Олена П.: Ви створювали музей не як простір «не чіпати руками». І, здається, саме це відкрило його для людей, які в інших музеях часто залишаються осторонь. 
 
— Так. Ми проводимо екскурсії для незрячих людей, підтримуємо фонд «Світло в тобі». Це почалося ще до великої війни й стало для мене дуже щемливою історією. 
 
Колись адміністратори подзвонили й сказали: «Ольго Вадимівно, нам телефонують із товариства сліпих і питають, чи правда, що у вашому музеї дозволяють торкатися експонатів». Бо на кожній екскурсії я завжди кажу: візьміть експонати в руки. Потримайте рушник, українську арфу, глечик. Відчуйте це. 
 
І люди з товариства сліпих сказали: «Ми ніколи не були в музеях, бо там нічого не можна чіпати. А якщо у вас можна — ми приїдемо». До нас приїхав цілий автобус незрячих людей. Ми спеціально зробили для них екскурсію, і тепер робимо це щороку. До нас приїздять діти зі шкіл для незрячих і військові, які втратили зір. 
 
Я таких щасливих дітей у житті не бачила. Вони світилися. Обіймали стовпи, торкалися амфор, глечиків і казали: «Ми знаємо, що це таке, але ніколи не могли побачити це пальцями». Вони бачать світ через пальці. І коли ти на це дивишся, сльози течуть самі. 
 
У нас є спеціальний макет музею, зроблений для незрячих: вони можуть торкнутися його, уявити форму будівлі, стіни, вежі, масштаб простору. 
 
Коли ти можеш бодай щось змінити в цьому світі на краще, створити простір, який відкриває людям новий досвід, тоді всі вороги залишаються десь осторонь. Я не хочу витрачати на них свою енергію. Для мене важливий рух вперед. Важливий сад тізанів, щоб українці могли спробувати чай із лофанту й згадати свої рослини, запахи, свою традицію. 

«Проводимо екскурсії для людей з інвалідністю, щоб музей був простором, відкритим для кожного» 

Володимир Н.: Якщо говорити про майбутнє, чи є у вас один амбітний план для Замку-музею «Радомисль», який ви дуже хотіли б реалізувати? 
 
— Я хочу, щоб після закінчення війни у “Замок-музей Радомисль” приїхади туристи з усього світу, доторкнулись до нашої культури, нашої історії, нашої самобутності. А ще хочу, що до музею приїхали всі українські діти, які можуть сюди доїхати. Щоб громади допомагали з автобусами, а ми зі свого боку готували для них програми. 
 
Зараз ми розробляємо екскурсії для різних класів — від молодшої школи до старших. Але для мене важливо не просто провести дітей залами й розповісти їм дати. Я хочу, щоб вони могли доторкнутися до нашої історії — руками, очима, пам’яттю. Щоб побачили, що Україна — це не абстракція з підручника, а жива культура, яку можна відчути. 
 
Бо сьогодні саме це дає силу жити, боротися, не спати під обстрілами, вірити в Україну і розуміти, заради чого ми стоїмо. Я дуже не хочу, щоб у нас виросли тільки діти війни. Я хочу, щоб виросли діти з гідністю, з пам’яттю, з чітким розумінням, що вони мають країну, яку варто любити й захищати. Це і є мій амбітний план. 
 
Розмовляли Володимир НЕЧИПОРЕНКО, Олена ПЕТРЕНКО]]></fulltext>
    <guid isPermaLink="false">https://malyn.media?p=38877</guid>
  </item>
  <item>
    <title>10 страв, які можна їсти після видалення каменів з нирок</title>
    <link>https://malyn.media/statti/promo/10-strav-iaki-mozhna-isty-pislia-vydalennia-kameniv-z-nyrok/</link>
	<dc:creator><![CDATA[info]]></dc:creator>
  	<comments>https://malyn.media/statti/promo/10-strav-iaki-mozhna-isty-pislia-vydalennia-kameniv-z-nyrok/#comments</comments>
		    <pubDate>Mon, 20 Jul 2026 12:41:30 +0300</pubDate>
		<category><![CDATA[Промо]]></category>		<description><![CDATA['Після операції з видалення каменів у нирках потрібно виконувати всі рекомендації лікаря та правильно харчуватись. У період реабілітації варто створити для себе легкий, поживний раціон, який не буде перевантажувати сечовидільну систему. Якщо ви робили&nbsp;лазерне видалення каменів з нирок ціна&nbsp;на яке є доступною для багатьох пацієнтів, то відновлення буде проходити швидше, ніж при звичайному оперативному втручанні. [&hellip;]]]></description>
    <fulltext><![CDATA['Після операції з видалення каменів у нирках потрібно виконувати всі рекомендації лікаря та правильно харчуватись. У період реабілітації варто створити для себе легкий, поживний раціон, який не буде перевантажувати сечовидільну систему. Якщо ви робили&nbsp;лазерне видалення каменів з нирок ціна&nbsp;на яке є доступною для багатьох пацієнтів, то відновлення буде проходити швидше, ніж при звичайному оперативному втручанні. А при дотриманні збалансованого харчування організм ще швидше зможе почати працювати у звичайному режимі, зменшиться ризик ускладнень і можливість повторного утворення каменів. Тому після подібних втручань фахівці радять уважно вибирати продукти і спосіб їх приготування. 
 
Чому правильне харчування таке важливе? 
 
Після видалення каменів нирки поступово відновлюють свої функції, але у цей час їх не потрібно перенавантажувати. Надмірна кількість солі, жирної їжі та продуктів із надлишком оксалатів негативно впливає на процес відновлення. У раціон пацієнта варто включити достатню кількість рідини, білка, овочів і круп. 
 
Основними принципами харчування мають бути: 
 

Вживання достатньої кількості чистої води. 
 
Обмеження споживання кухонної солі. 
 
Відмова від смажених і копчених страв. 
 
Споживання їжі невеликими порціями 4–5 разів на день. 
 
Узгодження дієти з рекомендаціями уролога.
 
 
Сучасні методи лікування, зокрема&nbsp;УХТ в урології, дозволяють ефективно позбавлятися каменів, однак саме правильний спосіб життя допомагає зберегти результат надовго. 
 
10 страв для комфортного відновлення 
 
До переліку страв, що можна їсти після видалення каменів з нирок, входять такі: 
 

Вівсяна каша на воді або нежирному молоці з фруктами. 
 
Овочевий суп-пюре без великої кількості спецій. 
 
Відварене куряче філе з гречкою. 
 
Парові котлети з індички з пшеничною кашею. 
 
Запечена нежирна риба та трішки запеченої картоплі. 
 
Гречана каша з тушкованими овочами. 
 
Омлет на пару. 
 
Запечені яблука з нежирним кисломолочним сиром. 
 
Рис із відвареними овочами та запеченою куркою. 
 
Варені яйця з ячною кашею і свіжим салатом.
 
 
Подібні страви легко засвоюються та забезпечують організм потрібними поживними речовинами, а також не викликають подразнення сечовидільної системи. Проте це лише загальні рекомендації, а у кожному конкретному випадку раціон може відрізнятись в залежності від типу каменів у пацієнта. 
 
Яких продуктів краще уникати? 
 
У процесі реабілітації рекомендовано тимчасово не вживати продукти, які можуть погіршити стан або сприяти повторному каменеутворенню. До таких належать: 
 

копченості та ковбасні вироби; 
 
страви з надмірною кількістю солі; 
 
жирне м&#8217;ясо; 
 
фастфуд; 
 
газовані солодкі напої; 
 
алкоголь; 
 
гострі спеції; 
 
надлишок шоколаду та міцної кави.
 
 
Регулярне спостереження у фахівця дає можливість контролювати процес відновлення та коригувати харчування за потреби. Клініка Мед-Атлант в Івано-Франківську пропонує найкращих спеціалістів, які підберуть рекомендації індивідуально відповідно до стану здоров&#8217;я пацієнта.]]></fulltext>
    <guid isPermaLink="false">https://malyn.media?p=38879</guid>
  </item>
</channel>
</rss>