Як так сталося, що я цілого графа під носом проґавив?
Буває, думаєш: а чому саме так називається те чи інше село? А от Елівка – вона ще і Єлівка, і Гелівка.
Легко знайти інформацію, що це колонія. Трохи важче – що німецька колонія. В одного автора читаю: «За даними 1908 року в Елівці німці-колоністи орендували у ГРАФА Штейна…»
Ще таке: «Елівські німці мали контракт, знижений за скаргою родичів ГРАФА Штейна…»
Як так сталося, що я цілого графа під носом проґавив? Графи на дорозі не валяються й мають історію, яку й треба шукати. Але неважким пошуком знайдемо в «Спіскє насєльонних мест Кієвской губерніі», що земля в Елівці належить… Юдкє Дувідовічу Штейну. Ось вам і граф.
Але це ще цікавіше. Як євреї могли володіти сільськогосподарською землею? Ніяк…
Землею могли володіти або дворяни, або селяни. Євреї – міщани. Вони могли спокійно придбати землю лише під будівництво. Але був один спосіб придбання сільгоспземель – придбання цілини.
Не буду деталізувати, але припускаю, що Штейни придбали землю ще у Щербатової, й десь у той час, коли у Малині з’явилися Миклухи. Придбати могли, як сказано, – ліс, кущі, поляни. Десь вони вкурили тему з німцями-колоністами, які самі ту цілину й розроблять.
Але все це не пояснює походження назви.
Підказку нам дає перепис населення 1897 року, де ми можемо знайти й колонію Елівка. Читаємо детальніше: «Означєний посьолок прінадлєжит мєщанам Гєршу, Гдалю, Юдкє, Дувіду, Шимону Ісер Елєвим Штейнам», тобто – дітям Елі Штейна. Еля – Елівка. Може, воно все й не так, але мені тепер важко припустити, що назва походить від якогось умовного німця-колоніста Еліва.
Варто згадати, що сучасна назва села – Єлівка. Десь у 2010 році Житомирська облрада приймала рішення про перейменування села на правильну назву Елівка, але питання зависло. На карті XIX століття можна ще зустріти й варіант Гелівка.
Припускаю, що Єлівка виникла через помилки писарчуків, а далі так і повелося. Це не рідкість. Гелівка, ймовірно, з’явилася, коли перші російські картографи записували назви «на слух». Правдоподібно, що так вони чули від щирого українця: Еля-Геля.
Якщо хтось хоче ще раз запитати: а як же правильно? Правильно – Елівка. Єлівка –неправильно, але офіційна назва саме така.
За часів російської імперії завжди через тверде «Э» – Элевка (рос.). За переписом 1920 року, україномовним – «Элівка» (саме таке написання «Э»).
А взагалі цей допис з’явився після того, коли я заглянув ще в один «словник», де побачив одну невідповідність. Заскриншотив і пішов з цим ребусом у фейсбук. Але розгадувати його там ніхто не взявся. Читаємо: «Село відоме з початку ХХ століття», а дещо нижче – у 1887 році налічувалося стільки то жителів…
Але це вже історія не про історію, а про «чістопісаніє» історії.
